Ухвала суду № 65716887, 14.03.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5381/15-к

Провадження №: 1-кп/752/41/17

У Х В А Л А

14.03.2017 м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Рудика І.В.,

суддів - Дідика М.В., Бойко О.В.,

в ході судового розгляду кримінального провадження № 42014100010009374 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

при секретарі - Трегубовій А.В.,

потерпілій - ОСОБА_2,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Галюка І.В.,

захисника - Яворського В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

встановила:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході судового розгляду на обговорення винесено питання щодо доцільності продовження, зміни або скасування запобіжного заходу обраного обвинуваченому, відповідно до приписів ст. 331 КПК України, до спливу продовженого.

Прокурор відмітив на необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи це тим, що на цей час наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілих, експертів або вчинити інший злочин. Потерпіла підтримала думку прокурора, просила продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

Захисник заперечив стосовно продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, наголосив, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, ніякого впливу на потерпілу чинити не буде, по справі допитані свідки. Одночасно просив змінити запобіжний захід на особисте зобов"язання. Обвинувачений підтримав думку захисника.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги дані про особу, вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, за яких останній вчинив дії, що ставляться йому у провину. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Вирішуючи дане питання, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р.)

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, її наслідки та перебіг та суспільно-небезпечну криміногенну обстановку в державі.

Також при цьому суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Продовжуючи тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, колегія суддів вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).

Враховуючи викладене та те, що спливає двомісячний строк з дня продовження дії існуючого запобіжного заходу, та немає реальної можливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, враховуючи необхідність чергового відкладення судового розгляду, та відсутності будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 13.05.2017 року, включно.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

постановила:

відмовити в задоволенні клопотання захисниа про зміну запобіжного заходу.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді тримання під вартою продовжити до 13.05.2017 р. включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити в СІЗО.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Судді: __ __ __

Рудик І.В. Дідик М.В. Бойко О.В.