Постанова № 65716308, 30.03.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Постанова

Іменем України

Справа № 712/436/17-а Провадження 2/712/218/17

30 березня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді - МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.

при секретарі -Вдовенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Великої Олени Володимирівни, третя особа на стороні відповідача - Приватне підприємство «Болід» про визнання протиправним, скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2011р. є власником нежитлових приміщень І-го поверху №1, з №5 по №10 та приміщення підвалу з №1-1 по №1-10, сходові клітинки №І, ІІ, літ. «А-5», загальною площею 425,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстроване згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.01.2013р. 29.12.2016р. з отриманої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу йому стало відомо, що 30.11.2016р. державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Великою О.В. прийнято рішення №3262854 про реєстрацію права власності ПП «Болід» на нежитлові приміщення І-го поверху з №1 по №10, приміщення підвалу з №1-1 по №1-10, з 2-1 по №2-5, сходові клітинки №І,ІІ літ. «А-5», загальною площею 500,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Вказує, що рішення державного реєстратора Великої О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 3262854 від 30 листопада 2016 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності 17720356 від 13 жовтня 2016 року є таким, що прийняте з порушенням положень чинного законодавства та порушує права позивача, оскільки фактично здійснена подвійна реєстрація права власності на одні і ті самі приміщення по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 за позивачем та третьою особою. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Великої О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 3262854 від 30 листопада 2016 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності 17720356 від 13 жовтня 2016 року, зобов'язати державного реєстратора Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Велику О.В. скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності 17720356 від 13 жовтня 2016 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 3262854 від 30 листопада 2016 року.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задоволити. Вказували, що позивач є власником нежитлових приміщень І-го поверху та підвалу площею 425,4 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2011р. з ОСОБА_4, який вказані приміщення придбав у ПП «Болід» за договорами купівлі-продажу від 01.10.2010р. (207,1 кв.м) та 09.12.2010р. (218,3 кв.м). До присвоєння вуличного номера АДРЕСА_1 нині належні позивачу нежитлові приміщення мали адресу - АДРЕСА_2. На момент прийняття оскаржуваного рішення 30 листопада 2016 року за ПП Болід було зареєстровано право власності на 74,7 кв.м по АДРЕСА_2 на підставі рішення господарського суду від 23.07.2008р., отже підстав для реєстрації за цим же судовим рішенням в 2016 році на більшу площу 500,1 кв.м були відсутні. Однак державним реєстратором в порушення ст.24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не було відмовлено у державній реєстрації у зв'язку з вказаними суттєвими суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, також в порушення п.3 ч.3 ст.10 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для з'ясування причин такої суперечності державний реєстратор не запитав від органів БТІ, які проводили реєстрацію в 2008 році, інформацію та документи, які б усунули розбіжність. Крім того, в порушення Порядку реєстрації державним реєстратором не були витребувані необхідні у повному обсязі необхідні для державної реєстрації документи - технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, оскільки рішення господарського суду Черкаської області у справі № 05/815 від 26.03.2008р. та додаткове рішення господарського суду Черкаської області у справі № 05/815 від 23.07.2008р. стосувались визнання права власності на самочинне побудоване нерухоме майно. Взявши до уваги лише витяг з реєстру від 10.11.2009р., державний реєстратор не врахував подальше набуття права власності позивача на частину приміщень по АДРЕСА_2 після присвоєння їм номера АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою БТІ від 27.04.2002р. про реєстрацію за ПП Болід по АДРЕСА_2 - 74,7 кв.м, ОСОБА_1 - 425,4 кв.м, що в сукупності складає 500,1 кв.м. Крім того, оскаржуване рішення державного реєстратора прийняте в супереч п.6 ч.2 ст.24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки на момент його прийняття існували зареєстровані обтяження на належне третій особі нерухоме майно. Зазначали, що внаслідок прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення без дотримання належної правової процедури були порушені права позивача, оскільки на частину площі 500,1 - 74,7 = 425,4 кв.м по АДРЕСА_2 після зміни вуличного номера на АДРЕСА_1 з 2011 року здійснена реєстрація права власності позивача, в той час як подвійна реєстрація права власності на один і той же об'єкт нерухомості за різними суб'єктами не допускається. Просили задоволити позов у повному обсязі.

Державний реєстратор Велика О.В. в судовому засіданні позов не визнала, у наданих до суду запереченнях вказала, що при зверненні ПП "Болід" із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об"єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, відповідачем були вчинені всі необхідні дії державного реєстратора при виконанні реєстраційних дій при розгляді вказаної заяви. Зокрема, відповідно до інформації, яка була сформована державним реєстратором, право власності на нежитлові приміщення було зареєстроване до 1 січня 2013 року за ПП «Болід» на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2008 року, про що міститься інформація в Державному реєстрі прав. Під час встановлення державним реєстратором відповідності відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, було встановлено, що вказане рішення суду, що було зареєстроване в КП «ЧООБТІ», відповідало рішенню суду, що подав заявник для реєстрації права власності. Оскільки, відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року визнаються дійсними, тому державний реєстратор провів державну реєстрацію, шляхом перенесення запису з Державного реєстру прав до Державного реєстру речових прав, що функціонує з 1 січня 2013 року, та не повинен був вимагати додаткових документів. Також під час державної реєстрації державний реєстратор в додаткових відомостях поставила примітку про те, що площа нерухомого майна, що підлягала державній реєстрації, змінилася з 500,3 кв.м. ( як була вказана в рішенні суду) на 500,1 кв.м. Це пояснюється тим, що ПП «Болід» було надано витяг КП ЧООБТІ з Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому було зазначено про зміну площ нежитлових приміщень. Твердження позивача, що дії державного реєстратора по реєстрації права власності на житлові приміщення за ПП "Болід", які насправді належать позивачу є дещо хибними, оскільки під час пошуків перед проведенням реєстрації державний реєстратор встановив, що нежитлові приміщення, які належать ПП «Болід», зареєстровані по АДРЕСА_2, а нежитлові приміщення, які належать Позивачу зареєстровані по АДРЕСА_1, а також було встановлено, що загальна площа по вищевказаними приміщенням також відрізняється. Постає питання, як державний реєстратор міг встановити, що вищевказані приміщення, які зареєстровані під різними адресами, є одним об'єктом. Відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник.

Представник відділу Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, залучена за її клопотанням до участі в справі в якості третьої особи, підтримала заперечення проти позову.

Представники третьої особи в судовому засіданні вважали позов таким, що не підлягає до задоволення, оскільки спірне рішення державного реєстратора стосується приміщення по АДРЕСА_2 і не впливає на права позивача, який зареєстрований власником приміщень по АДРЕСА_1.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вивчивши інвентаризаційну справу по АДРЕСА_2,АДРЕСА_1 в двох томах, суд приходить до наступного.

На підставі договору іпотеки від 21.03.2006р. між ПП Болід та ПАТ «Західінкомбанк» нежитлові приміщення по АДРЕСА_2, які належали третій особі на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2003р. площею 429,7 кв.м (1-й поверх з №1 по № 10 та підвал з № 1 по № 15) були передану в іпотеку в забезпечення кредитних зобов'язань.

Рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 05/815 від 26.03.2008р. визнано за ПП Болід право власності на приміщення 1-4, 1-5 ,1-6 ,1-7, 1-8, 1-9 ,1-10 (частина) як самочинно збудовані у підвалі домоволодіння по АДРЕСА_2.

Додатковим рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 05/815 від 23.07.2008р. визнано за ПП Болід право власності на приміщення 1-го поверху з № 1 по № 10 площею 246,9 кв.м, підвалу з № 1-1 по 1-10, з № 2-1 по 2-5, сходових клітин № І, ІІ площею 253,4 кв.м, загальною площею 500,3 кв.м у домоволодінні по АДРЕСА_2.

12.08.2008р. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ПП Болід на приміщення по АДРЕСА_2 площею 74,7 кв.м на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2008р.

Як вбачається з інвентаризаційної справи по АДРЕСА_2 до її матеріалів була долучена копія рішення господарського суду від 18.02.2010р. № 17/32 про визнання дійсним договору купівлі-продажу між ПП Болід (продавець) і СТ «Мошенська троянда» (покупець) нежитлових приміщень І-го поверху №1, з №5 по №10 та приміщення підвалу з №1-1 по №1-10, сходові клітинки №І, ІІ, літ. «А-5», загальною площею 425,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Також надана копія наказу № 3 від 05.03.2010р. міськвиконкому про присвоєння вказаним нежитловим приміщенням окремого вуличного номера АДРЕСА_1 та копія ухвали господарського суду Черкаської області від 09.03.2010р. про виправлення адреси на АДРЕСА_1.

Вказані документи стали підставою для заведений другого тому вказаної інвентаризаційної справи АДРЕСА_2, АДРЕСА_1.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.03.2010р. садівничим товариством «Мошенська троянда» були продані, а ПП Болід придбані нежитлові приміщення І-го поверху №1, з №5 по №10 та приміщення підвалу з №1-1 по №1-10, сходові клітинки №І, ІІ, літ. «А-5», загальною площею 425,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно договорів купівлі-продажу від 01.10.2010р. та від 09.12.2010р., посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. та зареєстрованих в реєстрах за №4889 та №6442, ПП "Болід" були продані, а ОСОБА_4 придбані нежитлові приміщення І-го поверху та підвалу загальною площею 425,4 кв.м. по АДРЕСА_1.

У лютому 2011 року ПП «Болід» оскаржувався до суду договір купівлі-продажу від 09.12.2010р. з мотивів укладання представником з перевищенням повноважень (справа 2-2073/11). Згідно листа директора ПП Болід Зрюкіна С.К. в ході судового розгляду у справі 2-2073/11, рішення господарського суду Черкаської області від 18.02.2010р. № 17/23, ухвала господарського суду Черкаської області від 09.03.2010р., наказ виконкому № 3 від 05.03.2010р. є підробленими. На підставі вказаної заяви правоохоронними органами ведеться слідство. Ухвалою від 11.04.2012р. позов ПП Болід до ОСОБА_8, ОСОБА_1 про визнання правочинів залишений без розгляду за п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Згідно з договором купівлі-продажу від 20.02.2011р., укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 позивач зареєстрований власником нежитлових приміщень І-го поверху №1, з №5 по №10 та приміщення підвалу з №1-1 по №1-10, сходові клітинки №І, ІІ, літ. «А-5», загальною площею 425,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.01.2013р.

Рішенням господарського суду Черкаської області задоволений позов ПП Болід до СТ «Мошенська троянда» про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 25.03.2010р. з мотивів фіктивності наданих при нотаріальному посвідченні вказаного договору рішення господарського суду від 18.02.2010р. та ухвали від 09.03.2010р.

Відповідно до листа директору Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 30.07.2015р. на запит ПП «Болід» повідомлено, що перевіркою архівних даних встановлено, що наказу «Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м.Черкаси» щодо надання окремого вуличного номера АДРЕСА_1 не існує.

17.10.2016 року до відділу державної реєстрації речових прав надійшла заява ПП "Болід" про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2.

30.11.2016р. державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Великою О.В. прийнято рішення №3262854 про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення загальною площею 500,1 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за ПП «Болід» на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2008 р. у справі №05/815.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України від 01 липня 2004 року N 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-ІУ).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 1952-ІУ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права власності виконує наступні кроки: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та же зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3)під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2015 р. № 1127 затвердив Порядок реєстрації, який визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі - Порядок реєстрації).

Відповідно до п.12 Порядку реєстрації розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів реєстраційної справи №1100401671101 вбачається, що 17.10.2016 року до відділу державної реєстрації речових прав надійшла заява ПП "Болід" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна площею 500,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Господарського суду Черкаської області № 05/815 від 23.07.2008 року та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий КП ЧООБТІ від 10.11.2009р. про те, що площа змінилась на 500,1 кв. м.

Відповідно до інформації, яка була сформована державним реєстратором, право власності за на нежитлові приміщення площею 74,7 кв.м було зареєстроване до 1 січня 2013 року за ПП «Болід» на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2008 року, інші рішення про зміну реєстрації в Державному реєстрі прав відсутні (а.с.21).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає першою засадою державної реєстрації прав - гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до пунтів 5,6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Крім того, з метою запобігання випадкам подвійної реєстрації прав на об'єкт за різними суб'єктами та недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав на один державний реєстратор наділений право та зобов'язаний у випадку суперечностей у даних запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих прав у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема бюро технічної інвентаризації.

Проте, при наявних суперечностях між зареєстрованим у Реєстрі прав власності на нерухоме майно правом власності третьою особою на 74,7 кв.м та заявленим на підставі того самого правовстановлюючого документа на той самий об'єкт на 500,1 кв.м речовим правом для реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в порушення вимог чинного законодавства державний реєстратор Велика О.В. при прийнятті оскаржуваного рішення належним чином не запитала в силу положень абзацу 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документі), технічний паспорт для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства на нерухоме майно та їх обтяженням, а за відсутності підтвердження відповідності не було відмовлено у державній реєстрації у зв'язку з наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, що передбачено статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року у справі № 21-760а15 та від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16, згідно яких державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило фактичну подвійну реєстрацію права власності третьої особи на 425,4 кв.м по АДРЕСА_2, на який не була припинена реєстрація права власності позивача під іншим номером АДРЕСА_1, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як власника нерухомого майна.

Доводи відповідача про те, що державний реєстратор оскаржуваним рішенням лише здійснив перенесення запису з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав, що функціонує та в зв'язку з цим не повинен був вимагати додаткових документів суд вважає такими, що не обґрунтовує заперечення проти позову, оскільки перенесення даних передбачає ідентичність відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тим відомостям, які були у встановленому законом порядку зареєстровані до 01.01.2013р. У даному випадку відсутня така ідентичність, отже має місце не перенесення, а зміна обсягу раніше зареєстрованих речових пра, зокрема за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно за третьою особою було зареєстроване право на приміщення площею 74,7 кв.м по АДРЕСА_2, а на підставі спірного рішення - на вказане приміщення площею 500,1 кв.м.

Що стосується посилання відповідача на те, що відповідальність за надані документи несе заявник, дана обставина не звільняє державного реєстратора під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбаченого законом обов'язку перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Зокрема, не проведення перевірки в межах наданих законом повноважень актуальності на час прийняття спірного рішення даних витягу з реєстру від 10.11.2009р. щодо площі приміщення по АДРЕСА_2, позбавила державного реєстратора можливості врахувати подальші зміни у технічної документації на вказанитй об'єкт внаслідок набуття права власності позивача на частину приміщень по АДРЕСА_2 після присвоєння їм номера АДРЕСА_1. Вказане підтверджується довідкою БТІ від 27.04.2002р. (а.с.30), згідно з якою за ПП Болід по АДРЕСА_2 зареєстровано - 74,7 кв.м, за ОСОБА_1 зареєстровано - 425,4 кв.м, що в сукупності складає 500,1 кв.м. Крім того, згідно з технічним паспортом на нежитлове приміщення по АДРЕСА_2, станом на 07.06.2010 р. за ПП «Болід» обліковуються приміщення загальною площею 74.7 кв. м. Згідно технічного паспорту на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, складеного станом на 21.11.2011 р., за позивачем обліковуються приміщення загальною площею 425,4 кв.м. (а.с.26-29).

Доводи третьої особи про те, що реєстрація права на приміщення по АДРЕСА_2 не стосується прав позивача як власника приміщень по АДРЕСА_1, суд вважає такими, що суперечать матеріалам справи, зокрема наданим третьою особою документам про те, що наказ уповноваженого органу місцевого самоврядування про присвоєння вуличного номера по АДРЕСА_1 не приймався, отже дійсною має вважатись первинна нумерація належних позивачу приміщень як складової частини приміщення загальною площею 500,1 кв.м по АДРЕСА_2, що узгоджується з вивченою в судовому засідання інвентаризаційною справою по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 КП ЧООБТІ.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв не на підставі та у спосіб, визначений законодавством, чим порушена належна правова процедура державної реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна та права позивача шляхом обмеження права власності.

Суд також виходить з того, що згідно із першою частиною статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач, приймаючи таке рішення, всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не встановив і не перевірив обставин щодо існування підстав для відмови або зупиненні державної реєстрації прав та їх обтяжень. Будь-яких доводів про невиконання умов цивільно-правової угоди позивачем у його позовній заяві не наводилося. Тобто, у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Керуючись ст.ст. 10, 60,88, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 321 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Великої Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 3262854 від 30 листопада 2016 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності 17720356 від 13 жовтня 2016 року.

Зобов'язати державного реєстратора Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради Велику Олену Володимирівну скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право власності 17720356 від 13 жовтня 2016 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 3262854 від 30 листопада 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції на протязі 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Головуючий