Ухвала суду № 65713787, 01.04.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.04.2017 Справа № 554/2674/17

Провадження № 1-кс/554/2535/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Нестеренко О.Ю., прокурора Корнієнко Є.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Гальченко Н.Г., розглянувши клопотання слідчого відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Нестеренко О.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого підсобним робітником організації БО «Світло Надії», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 04.04.2003 року Ленінським р/с м. Полтава, за ч.3 ст. 185, ст.70 КК України, до 2 років позбавлення волі; 13.12.2004 року Ленінським р/с м. Полтави, за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 29.08.2008 року Ленінським р/с м. Полтави, за ч. 1 ст.309 КК України, до штрафу 850 грн.; 05.11.2010 року Ленінським р/с м. Полтави за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, до 2 років позбавлення волі; 26.08.2011 року Ленінським р/с м. Полтави, за ч.2 ст.185, до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 22.07.2013 року Ленінським р/с м. Полтави за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.15, ч. 2 ст 185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12017170030000195, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 22.03.2017 року близько 14 год. 20 хв. перебуваючи по вул. Громадській в м. Полтава, маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, супільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, збув залегендованому чоловіку на ім'я ОСОБА_4 за 100 гривень паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 963 від 24.03.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,641 г.

Таким чином, своїми умисними діями що виразилися у незаконному зберіганні та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 31.03.2017 року близько 13 год. 00 хв. перебуваючи за зупинкою громадського транспорту «Б.Хмельницького», що по вул. Миру в м. Полтава, маючи умисел, спрямований на незаконне зберігання та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, супільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, збув залегендованому чоловіку на ім'я ОСОБА_5 за 100 гривень паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, яка згідно висновку експерта № 1046 від 31.03.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,583 г.

Таким чином, своїми умисними діями що виразилися у незаконному зберіганні та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, вчиненому повторно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Своїми сукупними умисними діями що виразилися у незаконному зберіганні та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, та у незаконному зберіганні та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, вчиненому повторно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, , вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи стан здоров'я підозрюваного, визнання ним провини.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 31.03.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також іншими доказами в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Підтвердженням таких ризиків є відомості про те, що: раніше ОСОБА_1 систематично вчиняв злочини; у нього відсутні міцні соціальні зв'язки;

- жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати з 13 год. 25 хв. 31 березня 2017 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 30.05.2017 року, 13 год. 25 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова