Ухвала суду № 65708406, 03.04.2017, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/360/17

Номер провадження: 2-а/156/47/17

У Х В А Л А

03 квітня 2017 року смт. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Нєвєров І.М., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову виконавчого комітету Нововолинської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 14.03.2017 року у виконавчому провадженні № 53205688

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Нововолинської міської ради звернувся до Іваничівського районного суду з адміністративним позовомдо відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 14.03.2017 року у виконавчому провадженні № 53205688.

Відповідно ч. 3ст. 106 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Одночасно позивач звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Відповідно до частин 1, 2статті 87Кодексу адміністративного судочинства України судовівитрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як передбачено частиною 1статті 88 цьогоКодексу, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, згідно з частинами 1, 2статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому слід зазначити, що за вимогами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Таким чином, приходжу до висновку, що підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, або надання відстрочки або розстрочки може бути його скрутний майновий стан, який повинен бути доведений достовірними доказами. Оцінюючи докази у їх сукупності та приймаючи до уваги, що позивачем не було доведено у встановленому законом порядку факту необхідності відстрочки позивачу від сплати судового збору, вважаю за необхідне відмовити позивачу в задоволенні вимоги про відстрочку від сплати судового збору.

З врахуванням наведеного, враховуючи наведені позивачем обставини, суд не знаходить підстав для відстрочення сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України«Про судовий збір»розмір судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.)

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем не надано належних доказів сплати судового збору, як і не надано доказів звільнення від його сплати.

Відповідно до ч. 1ст. 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву Нововолинської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 14.03.2017 року у виконавчому провадженні № 53205688 необхідно залишити без руху .

Керуючись ст. ст.105,106,108 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В :

Відмовити виконавчому комітету Нововолинської міської ради у відстрочці сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Адміністративний позов виконавчого комітету Нововолинської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 14.03.2017 року у виконавчому провадженні № 53205688 залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 5 днів з дня проголошення ухвали через Іваничівський районний суд Волинської області. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. М. Нєвєров