Ухвала суду № 65706301, 29.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання договору недійсним.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_3, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання договору поруки недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, а саме: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду,а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_1., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження, районний суд виходив з того, що спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Такі висновки районним судом зроблено з порушенням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 2 ГПК України визначає, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Положенням ст. 12 ГПК України визначено які спори підвідомчі господарським судам.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 п. 4, абзаці 3 п. 15, постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1,12)віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів визнає помилковим застосування районним судом правової позиції, викладеної в постанові колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 15 червня 2016 року у справі 21-286а16, остільки зі змісту зазначеної постанови убачається, що відповідачем у даній справі виступає Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а предметом позовує визнання протиправними дій відповідача та визнання протиправною бездіяльності й зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача, як вкладника за договором, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Предметом заявленого по справі спору є визнання недійсним договору поруки від 20 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра».

По справі заявлено вимогу, яка ґрунтується на цивільно - правовій угоді. Позивач звернувся у суд за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а тому колегія суддів визнає поспішними висновки районного суду про те, що поданий по справі позов відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, ухвала районного суду, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею питання прийняття позовної заяви з додатками до неї на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року скасувати, а питання прийняття позову передати на новий розгляд.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/43905/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4662/2017

Головуючий у суді першої інстанції: МакаренкоІ.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.