Рішення № 65706041, 30.03.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 р.Справа № 917/325/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (провулок Героїв Бреста, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; адреса для листування: вул. Будька, буд. 26-а, м. Гадяч, 37300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер" (вул. Героїв Майдану, буд.78, м. Гадяч, Полтавська область, 37301)

про стягнення 32 355,66 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 32355,66 грн., у тому числі 22623,94 грн. основного боргу за договором на постачання газу № 828-ПР від 01.01.2016р., 716,46 грн. 3% річних, 2855,84 грн. інфляційних втрат, 3897,03 грн. пені, 2262,39 грн. штрафу.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 13.03.2017р. (а.с.29).

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Визначені статтею 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Отже, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.03.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчукгаз-постачання» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар-майстер» (відповідачем) був укладений договір на постачання природного газу № 828-ПР від 01 січня 2016 року (далі Договір; а.с.10-19).

Згідно з п.1.1 цього Договору позивач як постачальник зобов'язується забезпечити відповідача (споживача) необхідним підтвердженим обсягом природного газу (далі - газ), на визначений договором період, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п.3.1. Договору постачання газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. За 1000 кубічних метрів газу (разом з ПДВ) - 7974,60 грн.

На виконання Договору позивач здійснив постачання природного газу відповідачу у січні 2016 року в кількості 2,837 тис. м3 на суму 22623,94 грн., що підтверджується двостороннє підписаним актом передачі-приймання фактично поставлених обсягів газу №519 від 31.01.2016р. (а.с.20).

Пунктом 3.7. Договору визначено, що розрахунковим періодом є відповідний Газовий місяць. За визначенням Кодексу газотранспортної системи газовий місяць - період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця.

Цим же пунктом 3.7 встановлено порядок розрахунків споживача - шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з остаточним розрахунком за фактично поставлений/спожитий обсяг газу протягом розрахункового періоду у термін по 10 число місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав.

Заборгованість відповідача становить 22623,94 грн.

Зазначене також підтверджується двостороннє підписаним актом звіряння (а.с.21).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення договірних зобовязань відповідач отриманий природний газ не оплатив.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

В листі від 28.03.2017р. позивач підтвердив, що відповідачем борг не сплачено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 22623,94 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК за період з 10.02.2016р. по 28.02.2017р. позивачем за невиконання умов договору нараховано 716,46 грн. - три відсотки річних та 2855,84 грн. інфляційних втрат.

Після перевірки правильності цих нарахувань судом встановлено, що сума 3% річних за вказаний становить 714,25 грн.; сума інфляційних не перевищує розрахункову.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 714,25 грн. 3 % річних та 2855,84 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Позов в частині стягнення 2,21 грн. 3 % річних судом відхиляється як необґрунтований.

Згідно п. 8.2. Договору у разі прострочення виконання споживачем своїх зобовязань з оплати вартості газу, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачу за період прострочення з 28.02.2016р. по 09.08.2016р. 3897,03 грн. пені та 2262,39 грн. штрафу.

В п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 визначено, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

В даній справі при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо сплати одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, а саме: порушення строку оплати отриманої продукції. Тому, одночасне застосування штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Після перевірки правильності цих нарахувань судом встановлено, що сума пені за вказаний період становить 3885,01 грн., сума штрафу 2262,39 грн. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В частині стягнення 12,02 грн. пені слід відмовити.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 15.02.2017р. № 1099 (а.с.6).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1599,36 грн.

Суд розяснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення незалежно від наявності виконавчого провадження згідно ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер" (вул. Героїв Майдану, буд. 78, м. Гадяч, Полтавська область, 37301, ідентифікаційний код 37097839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукгаз-постачання" (провулок Героїв Бреста, буд. 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601; ідентифікаційний код 20071686) 22623грн. 94 коп. основного боргу, 3885грн. 01 коп. пені, 714грн. 25 коп. річних, 2855грн. 84 коп. інфляційних, 2262грн. 39 коп. штрафу, 1599грн. 36 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 03.04.2017р.

СуддяБезрук Т.М.