Рішення № 65705999, 14.03.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р. Справа № 911/4276/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Б С», с.Софіївська Бощагівка

До Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська Птахофабрика», с.Садове

про стягнення 601090,80 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БС» (далі позивач) до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська Птахофабрика» (далі відповідач) про стягнення 601090,80 грн.

Провадження у справі №911/4276/16 порушено відповідно до ухвали суду від 29.12.2016 року та призначено справу до розгляду на 19.01.2017 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 19.01.2017 року не зявився та надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, а також просить суд відкласти розгляд справи. Розгляд справи відкладався на 07.02.2017 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2017 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 28.02.2017 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 28.02.2017 року не зявився та 27.02.2017 року надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 14.03.2017 року.

10.03.2017 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач повідомив про часткову сплату основного боргу відповідачем після порушення провадження у справі, також, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та річних на прострочену суму заборгованості. До заяви позивачем додано докази доплати судового збору та докази її надіслання відповідачу.

В судовому засіданні 14.03.2017 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, відповідач в судове засідання не зявився.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 14.03.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Агрофірма Березанська Птахофабрика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харвест Юкрейн» виникли договірні відносини за Договором поставки № 140316-СВК, на виконання якого ТОВ «Харвест Юкрейн» за видатковими накладними №41 від 04.08.2016 року, №45 від 25.08.2016 року, № 46 від 25.08.2016 року, № 48 від 25.08.2016 року поставило ОСОБА_2 «Агрофірма Березанська Птахофабрика» товар на загальну суму 682 192 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, сплативши ТОВ «Харвест Юкрейн» 81101,20 грн., оплативши товар за видатковою накладною № 41 від 04.08.2016 року.

Таким чином, відповідачем не оплачено отриманий від ТОВ «Харвест Юкрейн» товар на суму 601090,80 грн.

28.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харвест Юкрейн» (первісний кредитор), ОСОБА_2 «Агрофірма Березанська Птахофабрика» (боржник) та ТОВ «Б С» (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 2810-16 (далі - Договір про відступлення права вимоги), згідно з п.1 якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває права вимоги, що належить первісному кредиторові щодо належного виконання боржником всіх зобовязань за Договором поставки № 140316-СВК від 14.03.2016 року.

Відповідно до п.2 Договору про відступлення права вимоги новий кредитор набуває право вимоги (замість первісного кредитора) вимагати від боржника виконання грошового зобовязання, а саме: обовязку сплати заборгованості за Договором поставки № 140316- СВК від 14.03.2016 року в сумі 601 090,80 грн. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та які забезпечують виконання обовязків боржника.

Відповідно до п. 3 Договору про відступлення права вимоги боржник не заперечує проти переходу до нового кредитора прав вимагати від нього належного виконання обовязку щодо сплати ним заборгованості за отриманий товар відповідно до умов Договору поставки №140316-СВК від 14.03.2016 року, укладеного між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п. 6 Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор та боржник підтверджують безспірність заборгованості боржника в сумі 601 090,80 грн., а боржник підтверджує відсутність будь-яких заперечень, які можуть висуватись проти вимог нового кредитора.

01.11.2016 року первісний кредитор ТОВ «Харвест Юкрейн» на виконання умов Договору про відступлення права вимоги передав за Актом приймання-передачі оригінали видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, за якими відступається право вимоги по Договору про відступлення права вимоги № 2810-16 від 28.10.2016 року, передав новому кредитору ТОВ «Б С» оригінали документів згідно переліку в Акті приймання-передачі, на підставі яких у ТОВ «Б С» виникло право вимоги до боржника ОСОБА_2 «Агрофірма Березанська Птахофабрика».

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобовязується або не зобовязується їх оплатити.

Згідно з ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Відповідач був повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні належним чином, так як він є стороною по Договору про відступлення права вимоги № 2810-16 від 28.10.2016 року.

Таким чином, за Договором про відступлення права вимоги № 2810-16 від 28.10.2016 року до позивача - ТОВ «Б С» (новий кредитор) перейшли належні ТОВ «Харвест Юкрейн» (первісний кредитор) права вимоги до ОСОБА_2 «Агрофірма Березанська Птахофабрика» (боржник) за Договором поставки № 140316-СВК від 14.03.2016 року. Крім того, як зафіксовано сторонами в Договорі про відступлення права вимоги, розмір невиконаного відповідачем зобовязання, право вимоги за яким перейшло до позивача, складав 601 090,80 грн.

Позивач в позові зазначає, що на момент звернення до суду за Договором про відступлення права вимоги № 2810-16 від 28.10.2016 року ОСОБА_2 «Агрофірма Березанська Птахофабрика» грошове зобовязання в сумі 601 090,80 грн. перед позивачем не виконано.

Також, позивач повідомив суду та надав докази, що 06.12.2016 року відповідачу було предявлено письмову вимогу про сплату грошових коштів згідно Договору про відступлення права вимоги шляхом направлення претензії на суму 601 090,80 грн. (поштове відправлення за номером 0303602804219).

Повідомлення про вручення поштового відправлення за номером 0303602804219 вручене за довіреністю 09.12.2016 року обєктом поштового звязку САДОВЕ з індексом 07534 (дані інтернет ресурсу Українського державного звязку «Укрпошта»).

На адресу позивача надійшла відповідь вих. № 504 від 15.12.2016 року про визнання претензійних вимог, проте претензійні вимоги на дату подачі позову залишені відповідачем без задоволення, грошові кошти у визначений вимогою строк не сплачені.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив про часткову сплату відповідачем основної суми боргу, що відбулось після подання позову, а саме: 18.01.2017 року в сумі 20000 грн.; 27.01.2017 року в сумі 10000 грн.; 03.02.2017 року в сумі 15000 грн.; 06.02.2017 року в сумі 15000 грн.; 07.02.2017 року в сумі 10000 грн.; 08.02.2017 року в сумі 10000 грн.; 10.02.2017 року в сумі 10000 грн.; 15.02.2017 року в сумі 10000 грн.; 21.02.2017 року в сумі 15000 грн.; 23.02.2017 року в сумі 10000 грн.; 02.03.2017 року в сумі 10000 грн.

Таким чином, у звязку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу, розмір основної заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 466090,80 грн., що відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 1208,32 грн. інфляційних витрат та 3850,41 грн. 3% річних у звязку з простроченням виконання грошового зобовязання.

Відповідач в ході розгляду спору надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано порядок досудового врегулювання спору.

При цьому, відповідач не надав доказів сплати спірної заборгованості, по суті наявність заборгованості не заперечував, посилаючись на неможливість її погашення через накладення арешту на його рахунки.

Посилання відповідача на безумовну необхідність дотримання досудового врегулювання спору не приймається судом, оскільки не є обовязковим для сторін і не звільняє відповідача від необхідності своєчасного і належного виконання зобовязань за Договором.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача за поставлений товар в сумі 466 090,80 грн., що відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню в сумі 466 090,80 грн. В частині сум основного боргу, сплачених після подання позову, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки борг було сплачено відповідачем після подання позову.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем уточненого розрахунку позову, інфляційні та річні нараховані на фактичні суми заборгованості з врахуванням часткових сплат за періоди існування такої заборгованості, що відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги про стягнення 12 08,32 грн. інфляційних витрат та 3 850,41 грн. 3% річних підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 466 090,80 грн. основного боргу, 12 08,32 грн. інфляційних витрат та 3 850,41 грн. 3% річних. В решті суми основного боргу 135000 грн. провадження у справі підлягає припиненню у звязку з врегулюванням спору.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача в повному обсязі, оскільки його неправильні дії призвели до необхідності подання позову на суму, яка існувала на момент звернення до суду і частково була сплачена після порушення провадження у справі. Судом встановлено, що позивачем сплачено всього 9 255,34 грн. витрат по сплаті судового збору з первісно заявленої суми позову та додатково заявлених вимог (що в загальній сумі складає 6170225,30 грн.).

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма Березанська Птахофабрика» (07534, Київська обл., Баришівський р-н, с. Садове, вул. Центральна (Комсомольська), 15, код 30698067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Б С» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, код 38979047) 466 090,80 грн. основного боргу, 12 08,32 грн. інфляційних витрат, 3 850,41 грн. 3% річних та 9 255,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В частині стягнення 135000 грн. провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 03.04.2017 р.