Постанова № 65705738, 30.03.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р.Справа № 909/399/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства Лукор б/н від 09.12.2016 року

та Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім б/н від 10.12.2016 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року

у справі № 909/399/14

за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави в особі ОСОБА_3 Міністрів України, м. Київ

до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства Лукор, м. Калуш Івано-Франківської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду державного майна України, м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства Оріана, м. Калуш Івано-Франківської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім, с. Мостище Калуського району Івано-Франківської області

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 акціонерного товариства Лукор від 15.11.2013 року та рішення позачергових загальних зборів учасників вказаного товариства від 17.01.2014 року

за участю представників:

прокурор: Макогон Ю.І.

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_4

від третьої особи-1 на стороні позивача: ОСОБА_5

від третьої особи-2 на стороні позивача: ОСОБА_6

від третьої особи-3 на стороні відповідача: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

21.09.2016., Вищий господарський суд України скасовуючи, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.16 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.16, внаслідок чого передаючи справу на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області вказав, на необхідність дослідження спірних рішень про відчуження майна відповідача, одним із акціонерів, якого є ВАТ "Оріана", засновником та власником якого є держава в особі ФДМУ, перебуваючи у процедурі банкрутства на стадії санації , можуть спричинити знецінення та втрату основного активу ВАТ"Оріана" - корпоративних прав у ПрАТ "Лукор". На підставі чого, встановити наявність чи відсутність факту порушення майнових прав та інтересів ВАТ" Оріана".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року в справі № 909/399/14 позов першого Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі ОСОБА_3 Міністрів України до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Лукор", третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство "Оріана", третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 акціонерного товариства "Лукор" від 15.11.2013 та рішення позачергових загальних зборів учасників вказаного товариства від 17.01.2014 - задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 акціонерного товариства "Лукор" від 15.11.2013 та рішення позачергових загальних зборів учасників вказаного товариства від 17.01.2014.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа ТОВ Карпатнафтохім, подали апеляційні скарги. В своїх апеляційних скаргах, просять рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року в справі № 909/399/14 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. При цьому, апелянти, вказують, що розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України від 10.08.2000р. №314-р, жодним чином не стосується вказаного предмета спору про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів. Окрім того, оспорюваними рішеннями загальних зборів акціонерів ПрАТ корпоративні права ВАТ "Оріана" не порушено, майнові активи останнього не відчужено. Також, як зазначають апелянти, судом порушено вимоги ст. 35 ГПК України, так як відсутність порушених прав акціонерів товариства встановлено постановою Верховного суду України по справі № 909/320/14.

ВАТ "Оріана" та Фонд державного майна України, в письмових поясненнях зазначили, що рішення загальних зборів учасників ОСОБА_2 акціонерного товариства "Лукор" від 15.11.2013 про відчуження, зокрема, рухомого та нерухомого майна ПрАТ" Лукор" та частки ПрАТ "Лукор" в статутному капіталі ТОВ "Карпатнафтохім" і рішення позачергових загальних зборів учасників вказаного товариства від 17.01.2014. про ліквідацію ПрАТ "Лукор", роблять неможливим фінансове оздоровлення ВАТ "Оріана", так як позбавляють найвагомішого активу товариства, у вигляді корпоративних прав ВАТ "Оріана", вартістю 662 млн. грн., що внесені останнім, згідно умов установчого договору відповідача, у вигляді нафтохімічного комплексу, вартістю 662 млн. грн., до статутного капіталу ПрАТ" "Лукор", при його створені. Факт створення ПрАТ"Лукор" на базі майна ВАТ "Оріана", вважають встановленим рішенням господарського суду під час розгляду справи №П-13/39.

Прокурор, в своєму відзиві зазначив, що виходячи з положень ст.ст. 17, 18 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом керуючий санацією ВАТ Оріана не мав права брати участь в голосуванні на загальних зборах від 17.01.2014р. та голосувати за ліквідацію ПрАТ Лукор. При прийнятті рішень на загальних зборах від 15.11.2013р. було допущено порушення низки норм матеріального права, щодо призначення оцінщика майна товариства, затвердження звіту про ринкову вартість пакету акцій, а також порядку повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів. І апелянти дійшоли хибного висновку про те, що оскаржувані рішення загальних зборів не порушують інтересів ОСОБА_3 Міністрів України.

Представником апелянтів заявив клопотання про відкладення справи, в звязку з зміною відповідачем та третьою особою 3 уповноваженого представника для представництва інтересів. Однак, як зазначив представник, він не мав змоги ознайомитись з матеріалами справи, відтак для належного представництва інтересів апелянтів просив розгляд справи відкласти. Проте, порадившись, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні даного клопотання оскільки, оскільки всі обставини справи були дослідженні в минулому судовому засіданні.

Представник апелянтів в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційних скарг, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року в справі № 909/399/14 скасувати, в позові відмовити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти поданих апеляційних скарг, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року в справі № 909/399/14 залишити без змін.

Представник Фонду державного майна України в судовому засіданні заперечив проти поданих апеляційних скарг з мотивів наведених у відзиві, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року в справі № 909/399/14 залишити без змін

Представник Відкритого акціонерного товариства Оріана в судовому засіданні заперечив проти поданих апеляційних скарг, з мотивів наведених у відзиві, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року в справі № 909/399/14 залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання не зявився, при цьому був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційних скарги, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення з наступних підстав.

15.11.2013 відбулись позачергові загальні збори акціонерів відповідача (протокол №14), на яких, прийняті рішення з 24-х питань порядку денного, в тому числі, щодо відчуження рухомого та нерухомого майна ПрАТ"Лукор" , а також частки ПрАТ "Лукор" у статутному капіталі ТзОВ "Карпатнафтохім".

17.01.2014. відбулись позачергові загальні збори акціонерів відповідача (протокол №15), на яких , зокрема, прийнято рішення про ліквідацію ПрАТ "Лукор".

Одним із акціонерів ПрАТ "Лукор" є відкрите акціонерне товариство "Оріана", засновником та власником якого є держава в особі ФДМУ та яке перебуває в процедурі банкрутства на стадії санації.

ВАТ «Оріана» засновано відповідно до рішення Фонду від 29.12.1995р. № 65-АТ шляхом перетворення державного концерну «Хлорвініл» у відкрите акціонерне товариство. Статутний капітал товариства становить 806 млн.грн. Відповідно до розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України від 24.06.1991 №51 -р державному концерн «Хлорвініл», у 1995 році перетвореному у ВАТ Оріана», було дозволено розпочати будівництво «під ключ» і введення в дію потужностей по виробництву поліетилену, поліпропілену та поліетиленових труб.

На підставі вищезгаданого розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України концерн «Хлорвініл» уклав 12.11.1992 контракт з товариством «UDECO Handelsgesellshaft Gmbh» (ОСОБА_7 Люксембурга), як посередником у фінансуванні будівництва, на одержання грошової позики в сумі 212,5 млн. німецьких марок від акціонерного товариства Баварського іпотечного об'єднаного банку. Грошова позика, одержана під гарантію ОСОБА_3 Міністрів України від 26.11.1992 № 40-2211/96.

Умовами вищевказаного контракту передбачено надання грошової позики в розмірі 212,5 млн. німецьких марок або 108,65 млн. євро. Загальна сума грошової позики з урахуванням нарахованих капіталізованих відсотків на стадії виплати, яка підлягала поверненню Баварському об'єднаному банку, склала 245,2 млн. нім. марок або 125,35 млн. євро.

Постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 06.04.1998 № 454 «Про прострочену заборгованість ВАТ «Оріана» за кредитом Баварського об'єднаного банку, наданим під гарантію ОСОБА_3 Міністрів України» було зобов'язано Міністерство фінансів України за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на обслуговування державного зовнішнього боргу в 1998 році за гарантованими ОСОБА_3 Міністрів України кредитами, здійснити погашення простроченої заборгованості в сумі 46,1 млн. нім. марок (23,56 млн. євро).

6 квітня 1999 Міністерством фінансів України зазначений платіж перераховано Баварському іпотечному об'єднаному банку. В 1999 році Мінфіном було перераховано Баварському іпотечному об'єднаному банку ще 24,89 млн. нім. марок або 12,73 млн. євро.

Згідно з положеннями Узгодженого протоколу про реструктуризацію державного зовнішнього боргу держави від 13.07.2001 Україною та її кредиторами - членами Паризького клубу кредиторів (у т.ч. ФРН) була здійснена реструктуризація боргових зобов'язань на 12 років. Загальна сума реструктуризованого боргу склала 58,4 млн. євро.

З метою забезпечення умов для погашення заборгованості за отриманий ВАТ «Оріана» під гарантії Уряду іноземний кредит, ОСОБА_3 Міністрів України, 10.08.2000р, прийнято розпорядження № 314-р «Про питання погашення ВАТ «Оріана» заборгованості за отриманий під гарантії Уряду іноземний кредит». Зазначеним розпорядженням передбачено утворення господарського товариства на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ «Оріана».

Пунктом 2 розпорядження визначено, що з метою забезпечення умов для погашення вищезгаданої заборгованості, Фонду державного майна України та Івано-Франківській облдержадміністрації доручається здійснити організаційні заходи щодо створення товариства з внесками його засновників у особі ВАТ «Оріана» та інвестора по 50% кожний, для чого провести конкурс для вибору інвестора, передбачивши в умовах конкурсу, зокрема, його зобов'язання щодо внесення до статутного капіталу новоствореного товариства технологічного обладнання, дизельного палива та іншої сировини і матеріалів у обсягах, що забезпечать його прибуткову роботу, коштів у грошовій формі на модернізацію нафтохімічного комплексу, а також збереження кількості робочих місць.

На виконання вказаного розпорядження ФДМУ спільно з Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, 15.08.2000 року, видано наказ № 17/02 «Про проведення конкурсу по визначенню інвестора-засновника господарського товариства на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ Оріана»». Наказом Фонду № 17/03 від 15.08.2000 року затверджено «Положення по визначенню інвестора-засновника господарського товариства на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ «Оріана»». Пунктом 3.1. Умов конкурсу з визначення інвестора для створення господарського товариства на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ «Оріана», затверджених на засіданні конкурсної комісії, одним із зобов'язань інвестора передбачалось внесення до статутного капіталу господарського товариства, яке створюється, майнового та грошового вкладу у сумі, еквівалентній експертній оцінці вартості майна, що вносить до статутного капіталу ВАТ «Оріана», у тому числі - не менше 100 млн. грн. грошима на Поповнення обігових коштів, проведення модернізації нафтохімічного комплексу та іншого майна, що вноситься ВАТ «Оріана» до статутного капіталу товариства, протягом одного року від дати державної реєстрації господарського товариства.

Конкурсна комісія визнала переможцем конкурсу ТзОВ «Лукойл-Нафтохім». Відповідно засновниками ЗАТ «Лукор» виступили ВАТ «Оріана» та ТзОВ «Лукойл-Нафтохім».

Відповідно до установчого договору ТОВ «Лукойл-Нафтохім» взяло на себе зобов 'язання погасити і обслуговувати іноземні кредити на умовах Угоди, укладеної між ОСОБА_3 Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про реструктуризацію частини зовнішнього боргу від 06.12.2001 року. Проте, всупереч умовам розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України № 314-р, ТОВ «Лукойл-Нафтохім» своїх зобов'язань щодо внеску до статутного капіталу ЗАТ «Лукор» не виконав - до статутного капіталу ЗАТ «Лукор» було внесено цінні папери російського емітента ЗАТ «Лукойл - Нафтохім» (Російська Федерація, м.Когалим).

Згідно установчого договору ЗАТ "Лукор" , затвердженого установчими зборами від 05.12.2000р., на підставі розпорядження ОСОБА_3 Міністрів України від 10.08.2000 №314-р, ВАТ "Оріана", з однієї сторони та ТзОВ" Лукойл-Нафтохім" створили, ЗАТ з внеском ВАТ"Оріана" до статутного фонду нафтохімічного комплексу, вартістю 662 000 000 грн. та внеском ТОВ" Лукойл-Нафтохім" грошових коштів на суму не менше 100 000 000 грн., технологічного обладнання , дизельного палива та іншої сировини в обсягах, що забезпечить прибуткову роботу Товариства. Внески учасників в не грошовій формі оформляються актами та підписуються учасниками.

На підставі рішення позачергових загальних зборів ЗАТ"Лукор" від 05.11.2001р. було внесено зміни до зазначеного установчого договору та викладено п. 6.1 Установчого договору ЗАТ"Лукор" в такій редакції: пункт 6.5. викласти в такій редакції: "6.5. Внеском ТОВ" Лукойл -Нафтохім" до статутного фонду Товариства є грошові кошти на суму 100000000 грн., а також 10.7 відсотків простих іменних акцій ЗАТ"Лукойл-Нефтехім" , Росія, м. Когалим в кількості 107 штук в розмірі 562 000000 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № П-13/39 від 27.06.2008, залишеним без змін постановою ВГС України від 20.11.2008., визнано недійсним пункт 6.1 установчого договору ЗАТ "Лукор", у редакції від 05.12.2000, в частині можливості внесення інвестором до статутного фонду товариства цінних паперів та інших майнових прав (у тому числі на інтелектуальну власність); визнано недійсним рішення загальних зборів ЗАТ "Лукор" від 05.11.2001 року в частині визначення внеску ТОВ "Лукойл-Нафтохім" до статутного фонду товариства у розмірі 10,7 відсотків простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" (Росія, м.Когалим) в кількості 107 штук у розмірі 562 млн. грн; визнано недійсним п.5.1 Статуту ЗАТ "Лукор" в частині можливості здійснення засновниками вкладів у статутний фонд цінними паперами та іншими майновими правами (у тому числі на інтелектуальну власність); визнано недійсним п.6.5 установчого договору ЗАТ "Лукор" у редакції від 05.11.2001 в частині внесення ТОВ "Лукойл-Нафтохім" 10,7% простих іменних акцій ЗАТ "Лукойл-Нафтохім" (Росія м.Кагалим) в кількості 107 штук у розмірі 562 млн. грн.

Виходячи з аналізу вищевказаних установчих документів ЗАТ"Лукор", (тепер ПрАТ"Лукор"), рішень господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2008 та

Вищого господарського суду від 20.11.2008 у справі №П-13/39, суд приходить до висновку , що на момент прийняття оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ"Лукор", статутний фонд вказаного товариства складався з майна внесеного ВАТ "Оріана" вартістю 662 млн. грн. Таким чином, при ліквідації ПрАТ"Лукор", ВАТ"Оріана", виходячи з вимог Закону України "Про акціонерні товариства", мало право на отримання дивідендів та активів акціонерного товариства (ст.ст. 88, 89 Закону), тобто на повернення в своє розпорядження та володіння державного майна, внесеного ним у вигляді частки в статутний фонд відповідача.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010 (справа №Б-7-11/283-13/143) було введено процедуру санації ВАТ" Оріана", призначено керуючого санацією, внаслідок чого, на зборах де приймались оскаржувані рішення, представником ВАТ"Оріана" був керуючий санацією. Цією ж ухвалою керуючому санацією було заборонено відчуження майнових активів боржника до затвердження плану санації.

План санації був затверджений ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2016 року.

В постанові Верховного Суду України від 01.04.2015. у справі №909/320/14, встановлено правомірність присутності керуючого санацією на вказаних зборах та повноваження представляти інтереси ВАТ "Оріана".

Проте, Верховним Судом України не було встановлено права керуючого санації голосувати на даних зборах, та приймати оскаржувані рішення. Колегія суддів вважає, що керуючий санацією порушив обмеження своїх повноважень, встановлених ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010. у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19, які полягали в забороні відчуження майнових активів боржника.

Окрім цього, відповідно до ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника. За змістом ч. 4 ст. 17 цього Закону, з дня винесення ухвали про санацію боржника керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Відповідно до ч. 10 ст. 53 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Боржник розпочинає реалізацію плану санації після його затвердження судом.

Тобто питання про подальше використання основного активу боржника корпоративних прав у ПрАТ «Лукор» в обовязковому порядку підлягає до включення у план санації ВАТ «Оріана» і може вирішуватись тільки на його підставі.

Голосуючи за прийняття спірних рішень загальних зборів ПрАТ"Лукор" про відчуження рухомого та нерухомого майна ПрАТ"Лукор" ТОВ "Карпатнафтохім", а також частки ПрАТ "Лукор" у статутному капіталі ТОВ "Карпатнафтохім" співзасновнику останнього ЛУКОЙЛ ОСОБА_8 та ліквідацію ПрАТ"Лукор", керуючий санацією ВАТ "Оріана", фактично розпорядився активом ВАТ "Оріана", у вигляді корпоративних прав без належної на це правомочності. В той час, 99,9 % акцій ВАТ «Оріана» є державною власністю, ні ОСОБА_3 міністрів України, а ні Фонд державного майна України не давали дозволу на відчуження активів ВАТ "Оріана", у вигляді корпоративних прав.

За визначенням корпоративними правами є сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами (ст. 2 Закону України " Про акціонерні товариства").

Голосуючи за прийняття оспорюваних рішень керуючий санацією ВАТ"Оріана" не міг не знати який наслідок для товариства буде мати фактичний продаж його активів в результаті ліквідації ПрАТ"Лукор".

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, тут має місце завуальований продаж активів ВАТ "Оріана" за ціною нижчою за номінальну вартість, що своїм наслідком буде мати нанесення збитків ВАТ "Оріана", а не оздоровлення її фінансового стану.

Крім того, слід зазначити, що керуючий санацією зобов'язаний був вимагати повернення майна в натурі або його вартості, що передбачено ст. ст. 88 , 89 Закону України "Про акціонерні товариства " та ст. 17 Закону України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Приймаючи закон про банкрутство законодавець виходив з презумпції добросовісного виконання арбітражним керуючим (керуючим санацією) своїх обов'язків. Закон не може передбачити та упередити всі випадки недобросовісності чи недбалості виконавця певних обов'язків за законом, в даному випадку керуючим санацією.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що розпорядження керуючим санацією корпоративними правами ВАТ"Оріана" порушує державні інтереси у вигляді виведення з державної власності майна, що було внесено у статутний фонд відповідача. Розпорядження державним майном, в процедурі банкрутства має спеціальне регулювання і вимагає додаткових погоджень. Таке виведення майна ВАТ"Оріана" прослідковується протягом усього провадження в справі про банкрутство ВАТ"Оріана". Про це свідчить наступне: створивши в 2000р. ЗАТ надалі ПрАТ "Лукор" на базі майна ВАТ"Оріана" вартістю 662 млн. грн. та коштів ТОВ"Лукойл-Нафтохім", установчим договором відповідача було визначено, обов'язки двох акціонерів. Так, на ТОВ "Лукойл-Нафтохім" було покладено обов'язок провести реструктуризацію кредиторської заборгованості ВАТ"Оріана", яка виникла в зв'язку з необхідністю створення майна, що власне було внесено в статутний капітал ПрАТ"Лукор", перед Баварським Об'єднаним банком (станом на 01.01.2000) протягом 60 днів із дати державної реєстрації Товариства на строк більше 10 років та в межах корпоративних прав підтримувати рішення зборів учасників, створюваного господарського товариства відносно направлення одержання, в результаті роботи спільного підприємства долі прибутку ВАТ "Оріана" на погашення боргу перед Баварським Об'єднаним банком. Однак, ПрАТ "Лукор" створює за участю "Лукойл ОСОБА_8" Б.В. - ТзОВ "Карпатнафтохім" і вносить в статутний капітал новоствореного підприємства майна на суму понад 370 млн. грн. при тому, що Лукойл ОСОБА_8В є співзасновником, що володіє більшістю акцій ТОВ "Лукойл -Нафтохім", тобто акціонера ПрАТ"Лукору". Відповідно, приймаючи спірні рішення про продаж майна ТОВ"Капратнафтохім", товариству, співзасновником якого є відповідач, і акцій відповідача співзасновнику ТОВ "Карпатнафтохім" - Лукойл ОСОБА_8, керуючий санацією діяв всупереч вимог 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не вчиняв жодних дій по збереженню майна та відновлення платоспроможності ВАТ"Оріана".

Щодо вимоги апелянтів застосувати ст.35 ГПК України колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

В даному випадку позивачем є перший заступник прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави в особі ОСОБА_3 Міністрів України. У справі №909/320/14 позивачем було ВАТ «Оріана», ОСОБА_3 Міністрів України взагалі не був учасником судового процесу у справі №909/320/14. Відтак у даному випадку суд не може застосувати ст.35 ГПК України.

Твердження апелянтів про те, що позов є безпідставним , оскільки право ОСОБА_3 Міністрів не порушене, спростовується приписами ст. 116 Конституції України та ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", згідно яких вищим органом, який уповноважений здійснювати управління державним майном є ОСОБА_3 Міністрів, а тому Він (ОСОБА_3 Міністрів) вправі звертатись до суду з вимогою про відновлення будь якого порушеного права державної власності. Виходячи з цього, прокурор правильно визначив позивачем ОСОБА_3 Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2016 року по справі № 909/399/14 - залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства Лукор б/н від 09.12.2016 року залишити без задоволення.

3.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім б/н від 10.12.2016 року залишити без задоволення

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 31.03.2017 р.

Головуючий -суддяМалех І. Б.

СуддяДубник О.П.

СуддяМатущак О.І.