Постанова № 65705695, 23.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. справа№ 927/138/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Руденко М.А.

Андрієнка В.В.

секретар: Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Матійко Д.В.;

відповідача - не з`явилися;

третьої особи - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2016 р.

у справі № 927/138/15 (суддя - Мурашко І.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав"

третя особа ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 113979,98 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем за кредитним договором № 0011/08/27-ZNv від 01.10.2008 р. у розмірі 113979,98 грн. Предметом іпотеки за умовами укладеного між сторонами іпотечного договору від 01.10.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. за № 8227, є нежиле приміщення - магазин № 1 загальною площею 117,00 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" на праві власності. Також, позивач просив визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної незалежним експертом.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2015 р. порушено провадження у справі № 927/138/15.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 р. за клопотанням позивача було зупинено провадження у даній справі та призначено оціночну експертизу для визначення ринкової вартості предмету іпотеки, а саме нежилого приміщення - магазину № 1 загальною площею 117,00 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, 21.04.2015 р. позивачем подано заяву про відкликання клопотання про призначення судової оціночної експертизи в силу того, що аналогічна експертиза проводиться в межах іншої справи № 927/139/15.

Також, Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 927/138/15 до вирішення пов'язаної справи № 927/139/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав", третя особа ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 504110,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2015 р. зупинено провадження у справі № 927/138/15 до вирішення пов'язаної справи № 927/139/15.

Ухвалою від 10.11.2016 р. провадження у справі № 927/138/15 поновлено, а рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2016 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було грубо порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та прийнято рішення за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав", хоча ним подавалося клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Шапран В.В., порушено апеляційне провадження у справі № 927/138/15 та призначено її до розгляду на 14.02.2017 р.

На адресу суду 13.02.2017 р. від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" бути присутніми у судовому засіданні.

У зв`язку з цим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 р. розгляд справи було відкладено до 09.03.2017 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

Ухвалою від 09.03.2017 р. розгляд справи було знову відкладено до 23.03.2017 р. у зв`язку з повторною неявкою представників відповідача та третьої особи. Також, зазначеною ухвалою продовжено строк вирішення спору на п`ятнадцять днів.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1089/17 від 22.03.2017 р. у зв'язку з відрядженням судді Шапрана В.В. для роботи до Вищої ради правосуддя призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/138/15, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А.

Ухвалою від 23.03.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2016 р. у справі № 927/138/15 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У засідання суду, призначене на 23.03.2017 р., представники відповідача та третьої особи втретє не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Разом з цим, неявка у судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів даної справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2008 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0011/08/27-ZNv, предметом якого згідно з п. 1.1 договору є надання банком позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі 14000,00 доларів США. Кредитні кошти надаються строком по 28.09.2018 р. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5% процентів річних (п. п. 1.2 та 1.3 кредитного договору).

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав третій особі кредитні кошти у розмірі 14000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 257 від 01.10.2008 р.

Разом з цим, позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту перед банком не виконав і станом на 26.12.2014 р. розмір заборгованості ОСОБА_3 становив 105119,79 грн, з яких: 11024,31 грн - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 86473,10 грн - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 6708,30 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 914,08 грн - поточна заборгованість за нарахованими процентами.

Окрім цього, п. 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. За прострочку кредиту та сплати процентів за період з 26.12.2013 р. по 25.12.2014 р. банком нараховано та заявлено до стягнення також і пеню у розмірі 3860,19 грн.

Також, згідно з п 4.4 договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3 договору (зокрема обов'язку щомісячно повертати частину кредитних коштів) позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5000,00 грн. Тому, відповідно до вказаних положень кредитного договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 5000,00 грн штрафу.

Згідно з п. п. 2.5, 3.2.2, 3.3.8, 5.3 кредитного договору банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів з можливим нарахуванням штрафних санкцій та право достроково звернути стягнення на заставне майно.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.05.2015 р. у справі № 750/274/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23.07.2015 р., стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором № 0011/08/27-ZNv від 01.10.2008 р. станом на 26.12.2014 р. у розмірі 6665,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 105119,79 грн, та пеню у розмірі 3860,19 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, Господарським судом Чернігівської області при розгляді даної справи № 927/138/15 в основу визначення розміру заборгованості позичальника за кредитним договором покладено вищевказане рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, де якраз і було встановлено факт наявності у ОСОБА_3 заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за кредитним договором № 0011/08/27-ZNv від 01.10.2008 р. у розмірі 105119,79 грн, а також 3860,19 грн пені. Вказані обставини не можуть ставитися під сумнів та не потребують додаткового встановлення в силу їх преюдиційності.

Окрім цього, колегія суддів також вважає обґрунтованим і висновок суду першої інстанції стосовно правомірності визначення і нарахування штрафу у розмірі 5000,00 грн виходячи з умов п. 4.4 кредитного договору та приписів ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Також, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства "Банк "Форум" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" (іпотекодавець) 01.10.2008 р. було укладено іпотечний договір, зареєстрований приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. за № 8227.

Даний договір забезпечує виконання боржником - ОСОБА_3 зобов'язань, що випливають з укладеного між позичальником та іпотекодержателем кредитного договору №0011/08/27-ZNv від 01.10.2008 р. (п. 1.1 іпотечного договору).

Згідно з п. 1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності.

Предмет іпотеки включає в себе: нежиле приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, магазин № 1 загальною площею 117,00 кв м (п. 1.2.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору вартість предмету іпотеки: згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації № 20349994 від 24.09.2008 р., реєстраційний номер 12407162, загальна вартість нежилого приміщення становить 222368,00 грн. Заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами у розмірі 431926,00 грн (п. 1.4 іпотечного договору).

01.10.2008 р. у Державному реєстрі іпотек за № 21087049 зареєстровано обтяження на нежиле приміщення - магазин № 1 загальною площею 117,00 кв м, Чернігівська область, АДРЕСА_1.

Разом з цим, судом першої інстанції також встановлено наявність попереднього обтяження на зазначений вище предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.05.2008 р., укладеним між сторонами даного спору, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору № 0001/08/27-ZNv від 16.05.2008 р. Обтяження на заставне майно за іпотечним договором від 16.05.2008 р. було зареєстровано 16.05.2008 р., тобто, раніше ніж обтяження на заставне майно за іпотечним договором від 01.10.2008 р., що є предметом розгляду даної справи.

Тому, як уже було зазначено, судом першої інстанції зупинено розгляд цієї справи № 927/138/15 до вирішення пов`язаної справи № 927/139/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав", предметом якої якраз і є кредитний договір № 0001/08/27-ZNv від 16.05.2008 р. та іпотечний договір від 16.05.2008 р.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 588 Цивільного кодексу України наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє права застави попереднього заставодержателя. Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Статтею 18 Закону України "Про заставу" передбачено, що наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу. Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог (ст. 13 Закону України "Про іпотеку").

Оскільки іпотекодержателем в обох іпотечних договорах від 16.05.2008 р. та від 01.10.2008 р. є Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум", укладаючи іпотечний договір від 01.10.2008 р., позивач був обізнаний про наявність попереднього обтяження та надав свою згоду на повторне обтяження предмета іпотеки, доказом чого є лист № 934/6295 від 01.10.2008 р.

Вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" як попереднього іпотекодержателя були задоволені в межах справи № 927/139/15. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2016 р. у справі № 927/139/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав", третя особа ОСОБА_3, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № 0001/08/27-ZNv від 16.05.2008 р. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.05.2008 р., а саме нежиле приміщення - магазин № 1 загальною площею 117,00 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" на праві власності. Вказане звернення стягнення повинно бути здійснено шляхом проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки у розмірі 1743651,00 грн. Зазначене рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2016 р. у справі № 927/139/15 набрало законної сили 02.09.2016 р.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

Пунктом 5.1 договору іпотеки від 01.10.2008 р. передбачено, що іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.

Також, згідно з п. 5.5 іпотечного договору у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України "Про іпотеку". Положення частини першої цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом свої порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Порядок реалізації предмета іпотеки для погашення заборгованості за основним зобов'язанням визначається іпотекодержателем та може здійснюватися як із залученням іпотекодавця, так і без нього, всіма можливими способами, зокрема, через аукціони, біржі тощо (п. 5.6. договору іпотеки).

Приписами ч. 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини 3 вказаної статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Позивачем 05.11.2014 р. на адресу відповідача та третьої особи направлено вимоги № 10894/4-1 та № 10895/4-1 від 29.10.2014 р. про усунення порушення, у якій банк повідомив, що боржник не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором № 0011/08/27-ZNv від 01.10.2008 р., та попередив про те, що у випадку непогашення наявної заборгованості у тридцятиденний строк банк буде змушений звернутися до суду із заявою про примусове стягнення заборгованості та здійснення інших заходів, передбачених чинним законодавством, для відновлення своїх порушених прав, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно. Зазначені вимоги банку були залишені без виконання.

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації ( ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку").

Частиною 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

У межах пов'язаної справи № 927/139/15, до розгляду якої зупинялося провадження у даній справі № 927/138/15, була призначена судова експертиза у відповідності до ст. 38 Закону України "Про іпотеку". Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у межах пов`язаної справи № 927/139/15 вартість предмета іпотеки, а саме, нежитлового приміщення - магазину № 1 загальною площею 117,00 кв м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 становить 1743651,00 грн.

З наведених вище обставин, враховуючи наявність у ОСОБА_3 заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за кредитним договором 0011/08/27-ZNv від 01.10.2008 р. у загальному розмірі 113979,98 грн, виконання зобов'язань за яким забезпечені іпотечним договором від 01.10.2008 р., судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про задоволення позовних у повному обсязі.

Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та прийнято рішення за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав", хоча ним подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до п 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З аналізу вказаних норм вбачається, що саме лише посилання учасника провадження на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні через перебування його у відпустці не є перешкодою для розгляду справи по суті у конкретному судовому засіданні, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання 30.11.2016 р., що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 160), колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта в частині неправомірного відхилення клопотання про відкладення судового засідання у суді першої інстанції. При цьому, розгляд даної справи у суді першої інстанції неодноразово відкладався, а тому у відповідача було достатньо часу на висловлення своєї правової позиції та подання заперечень проти позову.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" не доведено обставин, наявність яких відповідно до положень чинного законодавства є підставою для відмови у задоволенні позовних стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 113979,98 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" та скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2016 р.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мстислав" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2016 р. у справі № 927/138/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 927/138/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді М.А. Руденко

В.В. Андрієнко