Постанова № 65705662, 29.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р. Справа№ 910/18338/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Шестак К.В., довіреність б/н від 10.01.2017 року,

від відповідача - Коваленко О.В., директор

Коваленко І.В., довіреність б/н від 14.11.2015 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року

у справі №910/18338/16 (суддя Головатюк Л. Д.)

за позовом Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клубінвест",

про стягнення 19 723, 57 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради подало до господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клубінвест" про стягнення 19 723,57 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року у справі №910/18338/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року у справі №910/18338/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. За твердженнями апелянта, господарським судом міста Києва не досліджено, що суми заявлених за договором позовних вимог не було зареєстровано та не взято на облік як бюджетне зобов'язання в органах Державної казначейської служби України тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року у справі №910/18338/16 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року у справі №910/18338/16 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 29.03.2017 року.

22.02.2017 року через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив не приймати апеляційну скаргу до розгляду і повернути її позивачу.

27.03.2017 року через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

28.03.2017 року через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 29.03.2017 року, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду. Представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.07.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "КЛУБІНВЕСТ" (далі відповідач, замовник) та комунальним підприємством "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради (далі позивач, виконавець) укладено договір №01/18-13 про надання послуг (далі - договір). (том 1, а.с. 15-17).

Відповідно до п. 1.1. Договору Комунальне підприємство "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради як Виконавець зобов'язувалося на виконання умов Договору про співробітництво №01/17-13 від 05.07.2013 за рахунок Замовника виконати підготовчі та передпроектні роботи, консультативні та інформаційні послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що замовник зобов'язується приймати від Виконавця послуги, які надані згідно цього Договору та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, або надати обґрунтовані зауваження до актів приймання-передачі виконаних робіт на протязі 3-х робочих днів з дня їх отримання.

Також, пунктом 3.1.4. сторони встановили, що замовник зобов`язаний сплатити виконавцю вартість робіт та послуг, передбачених даним договором.

Згідно з п.6.1 Договору Замовник зобов'язаний підписати наданий Виконавцем Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) протягом трьох робочих днів з моменту отримання, чи в той же строк направити Виконавцю мотивовану відмову від підписання у випадку, якщо зазначені в Акті послуги не відповідають фактично наданим Виконавцем та умовам цього Договору, а також вимогам, що встановлені чинним законодавством України. В разі, якщо протягом 3-х робочих днів Акт приймання передачі виконаних робіт (послуг) не буде підписано чи не буде направлено Виконавцю письмову мотивовану відмову, Акт вважається підписаним і підлягає оплаті.

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Зміни в цей договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. (п. 9.2. договору).

Згідно з п.9.3. зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.

Пунктом 9.7. встановлено, що цей договір припиняється за умови:

- за взаємною згодою сторін;

- при досягненні мети цього договору;

- у випадку оголошення банкрутом однієї із сторін;

- в зв`язку з закінченням строку дії цього договору згідно з п. 7.1. цього договору;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Між сторонами вказаного вище договору було укладено додаткову угоду №1 від 17.02.2014 року та додаткову угоду №2 від 28.01.2015 року про доповнення розділу 3 п.п. 3.1.5. договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013 року. (том 1, а.с. 18-19). Вказаними додатковими угодами було встановлено розмір витрат по утриманню земельної ділянки в 2014 році та в 2015 році.

Згодом, між товариством з обмеженою відповідальністю "КЛУБІНВЕСТ" та комунальним підприємством "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради було укладено додаткову угоду №3 від 04.03.2016 року (том 1, а.с. 20) відповідно до умов якої сторони доповнили розділ 3 п.п. 3.1.5. договору про надання послуг №01/18-13 від 05.07.2013 року в наступній редакці: «Замовник сплачує Виконавцю витрати по утриманню земельної ділянки в 2016 році в сумі 35 667, 04 грн. в тому числі ПДВ 5 944, 51 грн. поетапно в наступні строки: до 30.03.2016 року - 8 916, 76 гривень, до 30.04.2016 року - 8 916, 76 гривень, до 30.07.2016 року - 8 916, 76 гривень, до 30.10.2016 року - 8 916, 76 гривень.

На виконання умов договору, 31.03.2016 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт № ОУ- 0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки згідно Додаткової угоди № 3 від 04.03.2016 року до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 року на загальну суму 8 916, 76 гривень. (том 1, а.с. 21). Вказаний акт підписано та скріплено печатками сторін.

До даного Акту № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) була виписана Податкова накладна №13 від 31.03.2016 року. (том 1, а.с. 22).

Як стверджує позивач, відповідач згідно акту №ОУ- 0000051 розрахувався в повному обсязі.

В подальшому, на виконання умов договору позивачем було направлено супровідним листом №01-09/313 від 05.05.2016 року (том 1, а.с. 27) Акт №ОУ-0000065 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки від 29.04.2016 року згідно Додаткової угоди № 3 від 04.03.2016 року до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 року. (том 1, а.с. 23). Проте, вказаний акт було повернуто не врученим 11.05.2016 з відміткою організації поштового зв'язку: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення. Вказаний акт отриманий наручно відповідачем 14.09.2016 року, про, що свідчить підпис представника відповідача на акті, втім підписаний зі сторони останнього не був, також зауважень щодо надання послуг за вказаним актом відповідачем не надано.

Також, на виконання умов договору позивачем було направлено супровідним листом №01-09/533 від 11.08.2016 року (том 1, а.с. 28) Акт № ОУ-0000143 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по утриманню земельної ділянки згідно Додаткової угоди № 3 від 04.03.2016 року до Договору про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 року. (том 1, а.с. 25), однак повернутий не врученим 15.05.2016 року з відміткою організації поштового зв'язку: за закінченням встановленого строку зберігання. Проте, вказаний акт отриманий наручно відповідачем 14.09.2016 року, про, що свідчить підпис представника відповідача на акті, втім підписаний зі сторони останнього не був, також зауважень щодо надання послуг за вказаним актом відповідачем не надано.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що ним надано в повному обсязі послуги згідно договору, проте відповідач розрахувався з ним не в повному обсязі.

Як на підставу несплати вартості наданих позивачем послуг, відповідач посилається на те, що листом № 3-27/554 від 13.05.2015 року, який підписано заступником міського голови м. Чернігова Бережним В.M., ТОВ "Клубінвест" було повідомлено про припинення дії Договору про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року з 01.06.2015 року на умовах п.4.8. Ст.4 цього Договору, таким чином, договір про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року вдруге фактично припинено, а відповідно, - припиняється і Договір про надання послуг № 01/18-13 від 05.07.2013 року, що в свою чергу виключає можливість стягнення заявленої позивачем до стягнення суми.

Колегія суддів зазначає, що лист позивача № 01-04/1 13 від 18.03.2015 року (том 1, а.с. 65) вірно розцінено судом першої інстанції, як повідомлення про намір розірвання договору про надання послуг у разі, якщо будівельні роботи з реконструкції об'єкта не розпочнуться з середини квітня 2015 року. Докази початку будівельних робіт в матеріалах справи відсутні, а також не заперечується сторонами, що роботи по вказаному договору не розпочаті.

Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно прийняв, як належний доказ Лист № 3-27/554 від 13.05.2015 року (том 1, а.с. 63), який підписано заступником міського голови м. Чернігова Бережним В.M.

Повноваження заступника міського голови пана Бережного В.М. визначені у Додатку 1 до розпорядження міського голови м. Чернігова від 24 червня 2014 року № 112-р "Функціональні повноваження міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради..". До них, в тому числі, відносяться "забезпечення реалізації у місті (Чернігові) державної політики в галузі будівництва і земельних відносин; координацію діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку території, планування, забудови і реконструкції міста; організація роботи щодо залучення на договірних засадах коштів підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності на будівництво; у межах діючого законодавства координує діяльність комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради та інших підприємств, організацій і установ комунальної власності підвідомчих галузей.

Вказаним вище листом, ТОВ "Клубінвест" було повідомлено про припинення дії Договору про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року з 01.06.2015 року на умовах п.4.8. Ст.4 цього Договору.

Як вже було зазначено, предметом Договору № 01/18-13 від 05.07.2013 року є те, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання умов Договору про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року за рахунок Замовника виконати підготовчі та передпроектні роботи з метою реконструкції об'єкту - підземного пішохідного переходу у центрі міста Чернігова. Тобто, договір про надання послуг укладено на підставі первісного/основного договору про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року.

В матеріалах справи наявний договір про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року. (том 1, а.с. 72-74).

П. 4.8. Ст.4 Договору про співробітництво № 01/17-13 від 05.07.2013 року передбачено, що Договір припиняється за умови зупинки будівництва та реконструкції об'єкту (підземного пішохідного переходу) більше, ніж на один рік.

Доказів початку будівництва та реконструкції у відповідності до умов договору сторонами не надано, тобто станом на момент розгляду справи договір припинив свою дію.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів надання послуг відповідачеві по утриманню земельної ділянки, крім акта приймання-передачі робіт (надання послуг), зі змісту якого не вбачається, які саме послуги надавались виконавцем.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту надання виконавцем таких послуг, а не з факту передачі послуг на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт.

Приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акту. Крім того, зазначений обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта акту про приймання-передачі робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України є саме замовник і виконавець.

Разом з тим, зазначені ознаки договору про надання послуг відрізняють такий договір від договору підряду, який регулюється главою 61 Цивільного кодексу України та пов'язує обов'язок замовника сплатити за виконані підрядні роботи за наявності доказів їх передачі виконавцем та прийняття замовником за відповідним актом (КБ-2в).

Виходячи з системного аналізу наведених норм Цивільного кодексу України та умов вищезазначеного договору укладеного сторонами спору, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку акт приймання наданих послуг не є єдиною підставою для оплати наданих послуг та нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін підписання акту виконаних робіт для підтвердження факту надання послуг.

Тобто у замовника відсутній обов`язок оплати послуг, якщо виконавець не може довести, що саме ним надані, та які саме послуги ним надавалися. (правова позиція ВГСУ від 01.02.2012 року №5005/4522/2011, від 26.09.2013 року №920/251/13-г).

За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 17 833, 52 грн. є необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення пені в сумі 1 890, 35 грн., оскільки дана вимога є похідною від вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги, в задоволенні якої місцевим господарським судом відмовлено.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про часткове задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівбудінвест" Чернігівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року у справі № 910/18338/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2016 року у справі № 910/18338/16 залишити без змін.

3. Справу № 910/18338/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз