Постанова № 65705649, 30.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 року Справа № 912/2743/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Джихур О.В., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 03-39/9 від 04.01.2017 р.;

представники позивача та третьої особи не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобринецької міської ради Кіровоградської області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2017р. за заявою Бобринецької міської ради Кіровоградської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. по справі №912/2743/15

за позовом Бобринецького районного споживчого товариства, м. Бобринець Кіровоградської області

до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, м. Бобринець Кіровоградської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: колективне підприємство "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства, м. Бобринець Кіровоградської області

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року Бобринецьке районне споживче товариство (далі Бобринецьке РСТ) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - колективного підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства (далі КП "Ринок" Бобринецького РСТ) про визнання недійсними рішень Бобринецької міської ради №643 від 11.01.2002р. та № 644 від 11.01.2002р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. позов Бобринецького РСТ задоволено повністю, визнано недійсним рішення Бобринецької міської ради № 643 від 11.01.2002р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства та рішення Бобринецької міської ради № 644 від 11.01.2002р. про надання КП "Ринок" Бобринецького РСТ у постійне користування земельну ділянку для розміщення колгоспного ринку; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218 грн. судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що спірні рішення Бобринецької міської ради існують тільки у письмовій формі; ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.11.2014р. у справі № 383/1340/14-к встановлено, що до порядку денного дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р. не виносились питання припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького РСТ, як і питання надання цієї ділянки у постійне користування для розміщення колгоспного ринку, зазначені обставини є преюдиціальними в силу вимог ч. 3, ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України; відповідачем не надано доказів, які б свідчили про дотримання ним встановленого порядку прийняття оспорюваних рішень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2015р. по справі № 912/2743/15 апеляційну скаргу Бобринецької міської ради залишено без задоволення, рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2016р. по справі № 912/2743/15 припинено касаційне провадження, порушене ухвалою суду касаційної інстанції від 25.10.2016р. за касаційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2015р., оскільки питання про права і обов`язки вказаної особи стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувались, відсутні висновки щодо цієї особи як в мотивувальній, так і в резолютивній частинах судових рішень у даній справі.

Отже, вказане судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим для виконання на всій території України (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

13.11.2015р. на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р., яке набрало законної сили 03.11.2015р., видано наказ №912/2743/15.

20.01.2017р. Бобринецька міська рада звернулась до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. по справі №912/2743/15 за нововиявленими обставинами.

Заява відповідача обґрунтована тим, що після закінчення розгляду справи №912/2743/15 Бобринецькою міською радою було встановлено обставини, які не були відомі та мають істотне значення для правильного вирішення спору; 21.12.2016р. від архівного відділу Бобринецької районної державної адміністрації на адресу Бобринецької міської ради надійшла копія протоколу дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р.; вказану копію протоколу сесії, як і раніше, було надано архівним відділом Бобринецької РДА, проте, дана копія протоколу, що також надавалася архівною установою, кардинально відрізняється від тієї, що була долучена Бобринецьким РСТ до позовної заяви, та була наявна у Бобринецької міської ради на час розгляду справи; спірні рішення № 643 та № 644 від 11.01.2002р. не є окремими документами, а частиною протоколу сесії; в оригіналі вищезазначеного протоколу від 11.01.2002р. відсутня інформація про розгляд, обговорення та прийняття інших рішень, а саме: №№610, 611, 612, 613, 614, 615, 616, 617, 618, 619, 620, 621, 622, 623, 624, 625, 626, 627, 628, 629, 636; в протоколі відсутня інформація про включення до порядку денного питань, за якими приймалися рішення №№ 605, 632, 633, 634, 638, 639, 640, 641, 642, 643, 644; вищезазначені недоліки є доказом неналежного виконання секретарем Бобринецької міської ради своїх обов'язків щодо ведення 11.01.2002р. запису ходу та складання протоколу засідання дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р., а не підробки майже всіх рішень сесії; докази зацікавленості секретаря міської ради у підробці майже всіх рішень, що приймалися сесією 11.01.2002р., або відповідний вирок суду Бобринецьким РСТ в ході вирішення спору не надавались, отже, протокол засідання дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради від 11.01.2002р. є таким, що не відповідає Конституції України та є недійсним, тому не може братися судом до уваги, як доказ незаконності рішень міської ради; Бобринецька міська рада не заперечувала проти позову Бобринецького РСТ, оскільки були відсутні підстави ставити під сумнів законність наданого позивачем протоколу сесії, який видавався архівною установою, де і зберігається оригінал протоколу; про протиправність дій секретаря Бобринецької міської ради при виконанні своїх обов'язків щодо ведення 11.01.2002 запису ходу та складання протоколу засідання дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради від 11.01.2002р. стало відомо лише після отримання копії протоколу від архівного відділу Бобринецької РДА 21.12.2016р., та вивчення його змісту, що є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду у даній справі. З підстав обізнаності із вказаними обставинами лише з 21.12.2016р., відповідач вважає, що ним не пропущений строк із зверненням з заявою до господарського суду, проте, просив суд відновити строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 04.08.2015р.

14.02.2017р. відповідачем надано господарському суду:

- клопотання про відновлення строку для звернення з заявою про перегляд рішення суду за новивявленими обставинами, в якому останній зазначив, що на час розгляду справи Бобринецькій міській раді не були відомі обставини, що виключали можливість задоволення позову Бобринецького РСТ; господарським судом також не були поставлені під сумнів обставини, викладені в позовній заяві; правовідносинам сторін була надана правова оцінка і судом, і правоохоронними органами під час розгляду кримінальної справи № 383/1340/14-к, отже, у відповідача були відсутні підстави ставити під сумнів дійсність протоколу сесії міської ради від 11.01.2002р.;

- клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичних осіб підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з тих підстав, що прийняте рішення може вплинути на їх права та обов`язки, оскільки останнім належать на праві власності частини земельної ділянки, яка входить до земельної ділянки розміром 1,2298 га, на яку видано державні акти Бобринецькому РСТ та КП "Ринок", та яка зазначена у спірних рішеннях Бобринецької міської ради №№ 643, 644;

- доповнення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, де відповідачем зазначено, що спірні рішення Бобринецької міської ради № 643 та № 644 підписані особисто міським головою ОСОБА_4 та не були підроблені ОСОБА_5; в ході розслідування кримінального провадження доведена вина ОСОБА_5 лише у підробленні підпису на державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-КР № 001093 від 31.12.2001р.; слідством не встановлена вина або участь міського голови у злочині, вчиненому ОСОБА_5; позивач є засновником КП "Ринок", отже, фактично в результаті прийняття оспорюваних рішень ради земельна ділянка площею 12 298 кв.м. не вибувала з користування позивача, управління та контроль за діяльністю третьої особи також здійснює позивач, отже, обсяг прав позивача по відношенню до спірної земельної ділянки не зменшився; починаючи з 2002 року позивач не оскаржував правомірність набуття третьою особою прав на спірну земельну ділянку; доказом добровільної відмови позивача від спірної земельної ділянки є заява голови правління товариства ОСОБА_6 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 12 298 кв. м., набуття права користування цією ділянкою КП "Ринок" 31.12.2001р. та відсутність заперечень з боку позивача та Бобринецької міської ради щодо законного використання спірної земельної ділянки третьою особою впродовж 2002-2015 років; на дев`ятнадцятій сесії Бобринецької міської ради депутатами були прийняті рішення № 643, 644, при цьому протиправні дії секретаря ради ОСОБА_5 не можуть бути підставами для скасування законних рішень міської ради; Бобринецьким РСТ були порушені строки позовної давності для звернення до господарського суду з позовною заявою, про застосування наслідків спливу якого заявляє відповідач у цій справі;

- клопотання про залучення до матеріалів справи доказів: копії чернетки протоколу дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради, копії заяви Бобринецької районної громадської організації "Громадський контроль" з додатком, направленої на адресу міської ради.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2017р. по справі №912/2743/15 (суддя Шевчук О.Б.) залишено без задоволення заяву Бобринецької міської ради Кіровоградської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. у справі № 912/2743/15; рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. у справі № 912/2743/15 залишено без змін.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що протокол засідання дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради існував на день розгляду справи та про це було відомо відповідачу, отже, є доказом, який був несвоєчасно поданий стороною, тому подання повного тексту протоколу сесії міськради не підтверджує нововиявленість даної обставини; посилання заявника на незаконність протоколу є лише підтвердженням обґрунтованості рішення господарського суду від 04.08.2015р. у цій справі щодо того, що спірні рішення на засіданні дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р. не були предметом розгляду; судом не прийняті до уваги доводи відповідача про сплив строку позовної давності для звернення з позовом, оскільки таку заяву можливо подати лише до винесення рішення у справі; решту доводів заяви не прийнято до уваги як таких, що не є істотними та які не впливають на перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись з ухвалою суду, Бобринецька міська рада Кіровоградської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2017р. по справі №912/2743/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Бобринецької міської ради Кіровоградської області, скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. по цій справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Бобринецького РСТ відмовити в повному обсязі. Пунктом 3 прохальної частини апеляційної скарги Бобринецька міська рада просить припинити провадження у справі № 912/2743/15 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарський суд не взяв до уваги доводи відповідача про те, що рішення міської ради № 643 та № 644 від 11.01.2002р. є частиною протоколу сесії міської ради від 11.01.2002р., а сам протокол, доданий позивачем до позовної заяви, не відповідає вимогам законодавства, отже, не може бути належним доказом у справі; спірні рішення міської ради підписані особисто міським головою ОСОБА_4 та не були підроблені ОСОБА_5; під час кримінального провадження № 42014120110000005 від 16.06.2014р. була доведена вина ОСОБА_5 лише щодо підробки підпису міського голови на державному акті на право постійного користування землею ІІ-КР № 001093 від 31.12.2001р.; Бобринецьке РСТ є засновником КП "Ринок", тобто, фактично в результаті прийнятих рішень, земельна ділянка площею 12 298 кв. м. не вибувала з користування Бобринецького РСТ, як власника майна КП "Ринок", позивач здійснює управління та контроль за діяльністю КП "Ринок", а органами управління та контролю Бобринецького РСТ було схвалено дії голови правління товариства та одночасно директора КП "Ринок" ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 241 ЦК України, направлені на зміну постійного користувача спірною земельною ділянкою; справу розглянуто в порядку господарського судочинства, однак станом на 04.08.2015р. співвласниками даної земельної ділянки були фізичні особи підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких не було залучено до участі у справі; позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду без поважних причин; господарським судом безпідставно не взяті до уваги доводи відповідача про необхідність застосування наслідків пропуску строку позовної давності, передбачених ст. 267 ЦК України; даний спір є публічно-правовим, отже, позовні вимоги про визнання недійними рішень міської ради мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, за цих обставин провадження у справі підлягає припиненню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.2017р. апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2017р. по справі №912/2743/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Подобєда І.М. та призначено до розгляду на 16.03.2017р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду ОСОБА_7 від 16.03.2017р. №432/17, у звязку з відрядженням судді Подобєда І.М. призначено автоматичну зміну колегії суддів у справі № 912/2743/15.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 912/2743/15 від 16.03.2017р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.03.2017р. справу прийнято до свого провадження вищевказаною колегією суддів.

22.03.2017р. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про розгляд справи в режимі відеоконференції з посиланням на те, що представник ради не має можливості з`явитись для участі в засіданні в м. Дніпро. Клопотання задоволено колегією суддів ухвалою від 22.03.2017р., судове засідання, відкладене на 30.03.2017р. на 11:00 годину, вирішено провести в режимі відеоконференції, для чого представнику Бобринецької міської ради необхідно зявитись до господарського суду Кіровоградської області.

Бобринецьке РСТ та КП "Ринок" Бобринецького РСТ відзив на апеляційну скаргу не надали, правом, передбаченим ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Представники позивача та третьої особи в судові засідання 16.03.2017р. та 30.03.2017р. не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.102-103, 108, 110, т.2).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною першою ст. 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому, заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" розяснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами (ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

В п. 5 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 8.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17).

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення Бобринецької міської ради народних депутатів № 168 від 29.05.1997р. Бобринецькому районному споживчому товариству передано на праві постійного користування земельну ділянку під розміщення колгоспного ринку загальною площею 12 298 кв. м., про що 05.06.1997р. видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КР № 000300, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 86.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 02.03.2006р. № 11, виданого на підставі рішення Бобринецької міської ради від 28.02.2006р. № 59, цілісний комплекс будівель за адресою: м. Бобринець, вул. Базарна площа № 11 дійсно належить Бобринецькому районному споживчому товариству на праві приватної власності.

Згідно Рішення дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002 № 643 вирішено:

1. Припинити право постійного користування земельною ділянкою Бобринецькому районному споживчому товариству розміром 12 298 м. кв., наданого для розміщення колгоспного ринку.

2. Земельну ділянку перевести в землі запасу міської ради.

3. Землевпорядній службі міської ради внести відповідні зміни в земельно-кадастровій документації.

Рішенням дев'ятнадцятої сесії міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р. № 644 вирішено:

1. Надати земельну ділянку розміром 12 298 м. кв. колективному підприємству "Ринок" для розміщення колгоспного ринку.

2 Дозволити Кіровоградському філіалу інституту землеустрою підготувати проект відведення земельної ділянки, зазначеній в п. 1 цього рішення.

3. Розмір ділянки прийняти по матеріалах архітектурно-планувального завдання.

Посилаючись на те, що наведені рішення є незаконними, оскільки Бобринецьке РСТ від права постійного користування земельною ділянкою не відмовлялось, рішення про припинення права користування земельною ділянкою Бобринецькою міською радою не приймалось, що підтверджується протоколом дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002 та ухвалою Бобринецького районного суду від 26.11.2014 по справі № 383/1340/14-к, позивач просив суд визнати їх недійсними. Крім того, зазначені обставини підтверджені позивачем постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 по справі № 912/372/15-г, оскільки досліджувалися під час перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2015р.

У відповідності до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин розглядається виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради.

За протоколом дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002, питання припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького РСТ, як і питання надання у постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку до порядку денного сесії не вносились та, відповідно, не були предметом обговорення і розгляду.

Зазначені обставини встановлені ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.11.2014 по справі № 383/1340/14-к та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 по справі № 912/372/15-г.

Отже, ці обставини відповідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визнані преюдиціальними, тобто, такими, що не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодного доказу, який би свідчив про дотримання ним встановленого порядку прийняття оспорюваних рішень.

В зв`язку з тим, що протоколом дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р., судовими рішеннями по кримінальній та господарській справах підтверджується факт не внесення до порядку денного сесії питання, пов`язаного з припиненням права постійного користування земельною ділянкою Бобринецькому РСТ та надання земельної ділянки розміром 12 298 кв. м. КП "Ринок" для розміщення колгоспного ринку, суд дійшов висновку, що рішення від 11.01.2002р. № № 643 та 644 Бобринецькою міською радою з даного приводу прийняті з порушенням п. 21 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому визнані недійсними.

Крім того, судом апеляційної інстанції відмовлено відповідачу в застосуванні наслідків пропуску позивачем строку позовної давності в силу приписів частин 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, з підстав неподання відповідної заяви суду першої інстанції, враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання суду першої інстанції.

Відповідач, як на нововиявлену обставину, яка вказує на необґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, посилається на копію протоколу дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р., що отримано відповідачем 21.12.2016р., відповідно до якої спірні рішення № 643 та № 644 від 11.01.2002р. не є окремими документами, а частиною протоколу сесії; в оригіналі протоколу від 11.01.2002р. відсутня інформація про розгляд, обговорення та прийняття інших рішень, а саме: №№610, 611, 612, 613, 614, 615, 616, 617, 618, 619, 620, 621, 622, 623, 624, 625, 626, 627, 628, 629, 636; в протоколі відсутня інформація про включення до порядку денного питань, за якими приймалися рішення №№ 605, 632, 633, 634. 638, 639, 640, 641, 642, 643, 644; зазначені недоліки є доказом неналежного виконання секретарем Бобринецької міської ради своїх обов'язків щодо ведення 11.01.2002р. запису ходу та складання протоколу засідання дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 11.01.2002р., а не підробки майже всіх рішень сесії; протокол засідання дев'ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради від 11.01.2002р. є таким, що не відповідає Конституції України та є недійсним, тому не може братися судом до уваги, як доказ незаконності рішень міської ради; на дев`ятнадцятій сесії Бобринецької міської ради депутатами були прийняті рішення №№ 643, 644, при цьому протиправні дії секретаря ради ОСОБА_5 не можуть бути підставами для скасування законних рішень міської ради.

Колегія суддів зазначає, що вказана копія протоколу дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третьої скликання від 11.01.2002р. не може бути нововиявленою обставиною (як факту), оскільки:

по-перше, наведені відповідачем обставини існували на день прийняття рішення по справі; протокол, наданий відповідачем, досліджувався судами двох інстанцій у вигляді витягу, як один із доказів по справі;

по-друге, надана відповідачем повна копія протоколу дев`ятнадцятої сесії Бобринецької міської ради від 11.01.2002р., навпаки підтверджує незаконність рішень № 643 та № 644, оскільки до порядку денного сесії внесені 31 питання, серед яких відсутні питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецьким РСТ (рішення № 643) та про надання у постійне користування земельної ділянки КП "Ринок" (рішення № 644); рішення ради з № 639 по № 644 взагалі на окреме голосування не виносились.

Протокол девятнадцятої сесії Бобринецької міської ради від 11.01.2002р., наданий відповідачем, не спростовує факти, покладені в основу рішення господарського суду від 04.08.2015р., а обставини, на які посилається Бобринецька міська рада як на нововиявлені, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, а є невчасно поданими доказами у справі.

За викладених обставин, господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. у справі №912/2743/15, залишивши вказане рішення без змін.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо підписання спірних рішень особисто головою міської ради, то питання про відмову позивача від земельної ділянки та надання її в користування третій особі не розглядались на дев`ятнадцятій сесії Бобринецької міської ради у встановленому законом порядку, відсутні докази проходження процедури голосування цих рішень на сесії ради;

по-друге, земельні питання розглядаються виключно на сесії міської ради, а доказом розгляду такого питання є протокол сесії міської ради, а не лише рішення, як окремий документ;

по-третє, щодо схвалення Бобринецьким РСТ, яке є засновником КП "Ринок", дій голови правління товариства та одночасно директора КП "Ринок" ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 241 ЦК України, направлених на зміну постійного користувача спірною земельною ділянкою, то ці доводи не впливають на оцінку законності процедури прийняття рішення сесією міської ради по земельним питанням та знаходяться поза межами перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами;

в четверте, щодо незалучення господарським судом до участі у справі в якості третіх осіб фізичних осіб підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то такі процесуальні дії можливі до винесення рішення по справі, а не на стадії перегляду рішення за нововиявленими обставинами. До того ж, резолютивна частина рішення суду не містить будь-яких висновків стосовно вказаних осіб, що було зазначено в ухвалі Вищого господарського суду України від 07.12.2016р. про припинення касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову суду апеляційної інстанції від 03.11.2015р.;

в пяте, щодо необхідності застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, то заява відповідачем суду першої інстанції до винесення рішення по справі не подавалась, крім того, висновок із зазначеної вимоги вже був здійснений судом апеляційної інстанції при перегляді рішення господарського суду від 04.08.2015р. в апеляційному порядку.

Щодо доводів скаржника про непідвідомчість спору господарському суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

В п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" розяснено, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто, чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даному випадку має приватноправовий характер, підвідомчій господарському суду, яким обґрунтовано розглянутий по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради Кіровоградської області, м.Бобринець Кіровоградської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2017р. по справі №912/2743/15, прийняту за наслідками розгляду заяви Бобринецької міської ради Кіровоградської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.08.2015р. по справі №912/2743/15, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя О.В. Джихур

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Повний текст постанови складений 31.03.2017р.)