Ухвала суду № 65705588, 03.04.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" квітня 2017 р. № 927/328/17

Суддя Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 380/2/01/13 від 24.03.17

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Надра України”, код ЄДРПОУ 31169745, проспект Повітрофлотський, 54, м. Київ, 03151

поштова адреса: вул. Є. Мірошніченко, 10, м. Київ, 03057

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Геобуртехнологія”, код ЄДРПОУ 39629321, вул. Енергетиків, 1, м. Чернігів, 14014

Предмет спору: про стягнення 117056,35 грн та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Надра України” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Геобуртехнологія”, у якому позивач просить:

1. Стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором № О-125/15 від 01.04.2015 оренди індивідуально-визначеного майна у розмірі 92306,16 грн, три проценти річних від простроченої суми — 2086,37 грн, пеню — 14057,77 грн, інфляційні збитки — 8606,05 грн, а всього: 117056,35 грн.

2. Зобов’язати відповідача повернути позивачу майно, а саме: свердловину №1 Ядутівська, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 92306,16 грн заборгованості за договором оренди, але не вказує обставин, за якими виникла така заборгованість, а саме: період виникнення, відповідні розмірі за такими розмірами тощо, яким чином вона розрахована, про здійснення відповідачем часткової сплати орендної плати, оскільки у листі від 17.06.2016 №776/2/01/13 зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.06.2016 становить 84628,52 грн. Розрахунку вказаної заборгованості у розмірі 92306,16 грн до позовної заяви також не додано.

Крім того, позивачем не зазначено у позовній заяві та не додано доказів, які підтверджують виникнення спірної заборгованості зі сплати орендної плати, а саме: розрахунку розміру орендної плати та її часткової сплати на підставі розрахункових документів.

Також позивачем у позовній заяві не вказано законодавство, на підставі якого ним заявлено вимогу про повернення майна.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, це є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

У пункті 2.7 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (далі- Постанова №7) зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог.

Відповідно до п. 2.2. Постанови №7 статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Пунктом 2.2.1. Постанови №7 визначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем фактично заявлено дві окремі майнові вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1. ч. 2 ст. 4).

Частиною 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, що подається до господарського суду, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У якості доказів, які підтверджують сплату судового збору, позивачем до позовної заяви додані платіжне доручення №5 від 23.03.2017 на суму 1755,85 грн, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за вимогу про стягнення заборгованості, та платіжне доручення №6 від 23.03.2017 на суму 1600,00 грн — за вимогу про повернення майна.

Позивачем не зазначена вартість спірного майна та не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, натомість, у договорі оренди індивідуально визначеного майна від 01.04.2015 №О-125/15 вартість спірного майна станом на 01.02.2015 становила 2470760,00 грн.

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою, визначеною п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, від вартості спірного майна, який щонайменше повинен становити 37061,40 грн.

Позивачем сплачено лише 1600,00 грн за позовну вимогу про повернення майна, що є значно меншим за ставку судового збору, визначеного законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позову не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

За наведених підстав у їх сукупності, подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 49 арк., у т.ч. оригінали платіжних доручень №5, 6 від 23.03.2017.

Суддя Шморгун В.В.