Постанова № 65705585, 30.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 року Справа № 904/12141/16 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

При секретарі Логвіненко І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 2045 від 25.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність № 4/81 від 03.01.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року у справі 904/12141/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року у справі № 904/12141/16 (суддя Петрова В.І. ) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - задоволено.

Суд стягнув з приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" плату за користування вагонами у сумі 111 353,04 грн., та збір за зберігання вантажу у сумі 5 916,36 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що зі сторони позивача не було належним чином доведено вина відповідача у затримці спірних вагонів на підходах до станції призначення, оскільки на час затримки на станції призначення були вільні колії, а позивачем не доведено факту неможливості доставити спірні вагони на станцію призначення, тому підстави для затримки вагонів на станціях підходу і, як наслідок, нарахування плати за їх користування за час затримки, були відсутні.

Господарським судом невмотивовано залишені без задоволення клопотання відповідача про витребування від залізниці графіків виконаного руху поїздів, положення зайнятості колій.

Позивачем нарахування плати за користуванням вагонами здійснене з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами, у звязку з чим, нарахована плата є завищеною.

На думку апелянта, документи, надані Позивачем в обґрунтування позовних вимог, жодним чином не підтверджують наявності вини приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у затримці спірних вагонів на підїздах до станції призначення.

Більше того, позивач при поновленні приймання вагонів вантажовласником у першу чергу відправив вагони, які були затримані за наказами, виданими пізніше, що свідчить про штучне подовження позивачем часу затримки спірних вагонів.

Всі ці обставини на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 117 269, 40 грн. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу задовольнити частково, а саме в розмірі 15 404,36 грн., в іншій частині відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 березня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 30 березня 2017 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2012р. між Державним підприємством "ОСОБА_3 залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_3 залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та Публічним акціонерним товариством "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч про експлуатацію залізничної під"їзної колії Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", яка примикає до станції ОСОБА_3 і Рядова ДП "ОСОБА_3 залізниця".

Вказаний договір регулює взаємовідносини залізниці з ПАТ "Північний ГЗК" щодо подачі та забирання вагонів.

Відповідно до п.4 договору рух поїздів на під"їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації, інструкцій про порядок обслуговування та організацію руху на під"їзній колії власника.

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони, які прибули на станцію ОСОБА_3 залізниці для ПАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції ОСОБА_3 за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ за телефоном відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. за №113 (п.8 договору).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п.11 договору).

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.6 Статуту залізниць України (далі - Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Згідно ст.119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За приписами п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №113 від 25.02.1999р., (далі - Правила) облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.4 Правил відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під"їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Також п.6 Правил встановлює, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно п.8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пункт 9 Правил встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

За п.10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. ОСОБА_4 призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Звертаючись до відповідача із позовом про стягнення плати за зберігання вантажу та плати за користування вагонами, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" , яка примикає до станцій ОСОБА_4, Рядова ОСОБА_3 залізниці.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач прийняв для перевезення вагони, які на шляху прямування було затримано на підставі наказів №692 від 01.07.2016р., №696 від 01.07.2016р., №709 від 05.07.2016р. через зайнятість колій станції призначення ОСОБА_3 у зв"язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію, що є підставою для нарахування плати за користування вагонами за весь час затримки у загальному розмірі 111 353,04 грн. та стягнення збору за зберігання вантажу за накопичувальними картками у розмірі 5 916,36 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Як вбачається з матеріалів справи, за накладними № № 41896366, 41896135, 41896127, 41896119, 41894478, 41892787, 41884164, 37350485, 37344595, 37344611, 37344348, 37350519, 37341047, 37341039, 37341187, 41918632, 41918806, 41897059, 41880709, 41880733, 41880725, 41880659, 41890419, 41890401, 41916461, 41851452, 37403722, 37403730, 37403748, 37403755, 37403763, 37403771, 37403789, 37403805, 37409919, 37409539, 37409737, 37409745, 37409604, 37403813, 37396637, 37396876, 37396603, 37396850, 37396991, 37396678, 37396918, 37396835, 37396959, 37396926, 37396843, 37396652, 37396942, 41926296, 41922121, 41969668, 41969635, 41943762, 41944133, 41943887, 41943879, 41943952, 41943994, 41943960, 41955691, 41955709, 41955717, 41944125, 41961418, 45288719 залізницею прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони.

На шляху прямування дані вагони затримано на підставі наказів №692 від 01.07.2016р., №696 від 01.07.2016р., №709 від 05.07.2016р. через зайнятість колій станції призначення ОСОБА_3 у зв"язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.

Дані факти засвідчено в складених на станції призначення ОСОБА_3 актами загальної форми ГУ-23 по наказу №692 від 01.07.2016р., №696 від 01.07.2016р., №709 від 05.07.2016р., які охоплюють період з моменту прибуття спірних вагонів на станції підходу Савро та Рядова ОСОБА_3 залізниці і до закінчення їх затримки та які відповідальними працівниками ПАТ Північний ГЗК підписано без заперечень.

Дані акти доводять вину саме вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 01 години 15 хв. 01.07.2016 року по 02.07.2016 року 08 години 20 хв. згідно наказу №692 від 01.07.2016 року; за період з 10 години 50 хв. 01.07.2016 року по 07.07.2016 року 01 година 25 хв. згідно наказу №696 від 01.07.2016 року; за період з 09 години 50 хв. 05.07.2016 року по 06.07.2016 року 11 години 30 хв. згідно наказу № 709 від 05.07.2016 року.

Пунктом 5 договору зазначено, що порожні вагони здаються на підїзну колію по інтервалам 2 години. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Північний ГЗК" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПАТ "Північний ГЗК" повинен був їх забрати на свою підїзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.

Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

У звязку з тим, що ПАТ "Північний ГЗК" несвоєчасно вивільняв колії станції ОСОБА_3 від вантажу, який прибув на його адресу раніше, що спричинило ситуацію, з якої залізниця не мала можливості виконати свої зобовязання за договором на перевезення по накладним та довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу ПАТ "Північний ГЗК". При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на підході до неї з вини ПАТ "Північний ГЗК", була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові

до передаванні на підїзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на ставці призначення більше нормативного часу і не забиралися на підїзну колію.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Доводи апелянта про наявність їх заперечень, наведених у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках, є безпідставними, оскільки залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу ПАТ "Північний ГЗК" раніше та своєчасно не забирались ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в актах загальної форми ф.ГУ-23 ст.Терни, які відповідальними працівниками відповідача підписано без заперечень.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції визнав обґрунтованими та стягнув з відповідача за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника плату за користування вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №04079174, №03079243, №04079246, №04079247, №04079250, №06079252, №08079259, №10079269, №08079260, №08079273, №08079176, №15079180, №08079268 у загальному розмірі 111 353,04 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф.ФДУ-92 №18079040, №12079039 у загальному розмірі 5 916,36 грн.

Доводи відповідача про те, що позивач у порушення вимог Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на ОСОБА_3 залізниці при поновленні приймання вагонів вантажовласником у першу чергу відправив вагони, які були затримані за наказами, виданими пізніше, що свідчить про штучне подовження позивачем часу затримки спірних вагонів, є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12 Інструкції, при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.

Тобто, положеннями означеного пункту Інструкції черговість відправлення вагонів ставиться в залежність від поїзної обстановки та можливості відправлення вагонів, які були затримані першими.

Оскільки затримані спірні вагони були понаднормованими, тобто, не за графіком у зв»язку із скупченістю вагонів на станції призначення, з урахуванням зайнятості колій, наявності чи відсутності вільного локомотиву і локомотивної бригади, в першу чергу були відправлені вагони, затримані по наказам № 268 та № 700, які не є предметом розгляду по даній справі.

Посилання відповідача на наявність вільних колій на станції призначення, на які позивач мав прийняти вагони, і як наслідок, відсутність вини відповідача у затримці, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно Правил технічної експлуатації, який є нормативним відомчим документом Укрзалізниці, вбачається що порядок використання колій для приймання і відправлення поїздів має бути вказаний в технічно - розпорядчому акті станції.

Технічно розпорядчий акт (ТРА) - це нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.

При цьому, залізничні станції в своїй роботі керуються Загальним положенням про залізничну станцію, яке затверджено наказом Укрзалізниці від 30.12.2004р. № 1041-ЦЗ, де в п.1.10 зазначено, що основним призначенням вантажних станцій є виконання вантажної і комерційної роботи. На вантажних станціях виконується приймання до перевезення, зважування, зберігання, навантаження, вивантаження, сортування і видача вантажів; переадресування вантажів, оформлення перевізних документів, приймання, розформування, формування, комерційний огляд, технічне обслуговування і відправлення вантажних поїздів; інформування вантажовідправників і вантажоодержувачів про підхід, прибуття вантажів і подавання вагонів; виконання маневрової роботи з подавання (прибирання) вагонів на місця навантаження, вивантаження вагонів; обслуговування підїзних колій підприємств; транспортно-експедиційне обслуговування.

ОСОБА_4 за характером роботи являється вантажною, за класом « 1 класу», що вказує на значні обсяги вантажної роботи. В ТРА станції ОСОБА_4 колії №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 визначені як приймально - відправні; дозволяється у разі відсутності маршрутів приймання та відправлення поїздів використовувати колії №№ 1,2,3,4,5,6,7,8 як сортувальні. Вантажна станція може виконувати свої функціональні обов'язки тільки за умови наявності вільних колій і сортувальних колій, які дозволяють приймати прибулі поїзди чи до відправлення, розформовувати, формувати поїзди (групи вагонів) на фронти навантаження (вивантаження) вантажовласників та інше. Сортувальні колії після закінчення накопичення складу поїзду використаються як відправні.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку і умов експлуатації залізничних підїзних колій, подачі та забирання вагонів згідно зі ст.21 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці з ПАТ «Північний ГЗК» щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч від 21.09.2012р. «Про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій ОСОБА_4 і Рядова ДП «ОСОБА_3 залізниця». В пунктах 6,9 цього договору зазначено, що вагони які прибули на станцію ОСОБА_3 для ПАТ «Північний ГЗК» та повертаються з його підїзної колії виставляються на одну з приймально-здавальних колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції ОСОБА_3.

По технології роботи станції з поїздами із порожніх і навантажених вагонів по прибуттю і відправленню, приймання поїздів на електротязі здійснюється на головну колію № І і приймально-відправні колії №№ 2,3,4,5,6,7,8. На колії станції № 13 відсутня контактна мережа, тому на ній, з метою дотримання заходів безпеки, проводиться комерційний огляд цистерн та їх наливних пристроїв.

Тобто, колія № 13 не пристосована для використання під проведення приймально- здавальних операцій з відкритим рухомим складом, а тільки для закритого складу. По відомостям плати ф.ГУ-46 облік вівся по власним напіввагонам - це відкритий рухомий склад, який не може прийматись на колію № 13.

Крім того, по прибуттю вагонів на станцію призначення проводиться обробка состава поїзда у тій послідовності, що зазначена у Єдиному технологічному процесі від 14.06.2012 року і тільки на приймально-відправних коліях станції ОСОБА_3 № 1,2,2,4,5,6,7,8,13.

Як розяснено у листі Вищого господарського суду України №08-05/399/14 від 18.04.2014р., щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача і через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, то у відповідних питаннях господарським судам слід мати на увазі, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу, відноситься до технології роботи залізниці для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів; і вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на підїзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на підїзну колію.

Таким чином, наявність чи відсутність вільних колій відноситься до технології роботи залізниці і не може бути доведена відповідачем, який в свою чергу не довів відсутність своєї вини у не забиранні порожніх власних вагонів зі станції призначення, що є вирішальним у спорі.

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року у справі 904/12141/16- залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 квітня 2017 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

СуддяС.Г.Антонік

СуддяО.Г.Іванов