Рішення № 65704988, 21.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017Справа №910/5016/14

За позовом Державного підприємства Міністерства Оборони України "Білоцерківський військовий торг"

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова (третя особа 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України (третя особа 2)

про стягнення 18 572 209,30 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

від позивача Семенаш А.В. за дов.

від відповідача Кривошея Д.А. за дов.

від третьої особи 1 Федорчук В.С. за дов.

від третьої особи 2 не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 Державне підприємство Міністерства Оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернулося до суду з позовом про стягнення з Міністерства оборони України 16 344 242,76 грн. заборгованості з оплати послуг з організації харчування особового складу військових частин і годування тварин за договорами від 12.01.2007 № 251/4/2/07/4 та від 13.04.2007 № 251/4/2/07/12, 833 556,37 грн. інфляційної складової боргу, 1 394 410,09 грн. 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/5016/14 за наслідками нового розгляду позов задоволено частково, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України "Білоцерківський військовий торг" 16 344 242,76 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/5016/14 скасовано частково, а саме: стягнуто 16 344 242,76 грн. основного боргу, 275 250,71 грн. інфляційних втрат, 1 393 066,83 грн. річних та 1 827,00 грн. судового збору, в решті рішення від 10.12.2015 залишено без змін.

Постановою від 22.11.2016 Вищим господарським судом України рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 910/5016/14 скасовано, а матеріали справи передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ справу № 910/5016/14 передано на розгляд судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 16.01.2017 розгляд справи призначено на 21.02.2017.

20.02.2017 надійшло клопотання представника позивача про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволене судом, та письмові пояснення у справі.

21.02.2017 від відповідача надійшли пояснення та заяву про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою суду від 21.02.2017 судом відкладено розгляд справи.

03.03.2017 від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності та додаткові письмові пояснення.

07.03.2017 від третьої особи надійшла заява, за підписом начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, в якій він повідомив, що за час розгляду справи змінилась назва третьої особи 1, про що повідомлялись апеляційна та касаційна інстанції, тому на даний час дійсна назва третьої особи 1 - Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова.

В судовому засіданні 07.03.2017 судом оголошена перерва до 21.03.2017.

20.03.2017 від позивача надійшли чергові додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи 1 позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечив.

Третя особа 2 - Державна казначейська служба України письмових пояснень не надала, свого представника в засідання суду не направила.

В судовому засіданні 21.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.01.2007 та 13.04.2007 між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (виконавець) було укладено договори відповідно №251/4/2/07/4 про закупівлю послуг з організації харчування особового складу військових частин А2167 (м. Біла Церква), А0473 (с. Дівички) за кошти Державного бюджету України та № 251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А1486, А 0565, А2923, А 2319, А3020, А0231, А2860, у тому числі: управління в/ч А2860, А2682, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ, КПС-1, 11-й підрозділ, 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2, 12-й підрозділ, А1975, А2206, -Л436, АЗ 177, АЗ 193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і годування тварин за кошти Державного бюджету України, за умовами яких виконавець зобов'язується надати послуги з харчування особового складу військових частин, визначених сторонами, в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства (п.1.1 договорів); замовник зобов'язується приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України, та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору у відповідності із специфікацією (п.1.2 договорів); порядок надання послуг визначає представник замовника, відповідно до свого внутрішнього розпорядку та специфіки завдань, які він виконує (п. 2.5 договору від 12.01.2007, 2.4 договору від 13.04.2007); кількість та якість наданих послуг оформлюються актом, який складається повноважними особами виконавця та представника замовника щоденно у трьох примірниках:перший примірник-замовнику, другий-представнику замовника, третій-виконавцю (п.3.2 договорів); порядок розрахунку за договором - оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10 діб з дня надходження до замовника належним чином оформлених зведених актів прийому наданих послуг та рахунків фактур (п.4.5 договорів); договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2007 (п.11.1 договору від 12.01.2007, п.12.1 договору від 13.04.2007).

Як встановлено судами, внаслідок укладення сторонами численних додаткових угод строк дії вказаних договорів продовжено до 31.12.2010.

Листом від 16.12.2010 №286/5/1052 Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України повідомив Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", що для забезпечення харчування військовослужбовців у період проведення закупівлі цих послуг на 2011 рік і на виконання протокольного доручення Прем'єр-міністра України проводиться відповідна робота, у зв'язку з чим позивачеві запропоновано письмово підтвердити можливості свого підприємства забезпечити надання послуг з харчування особового складу військ з 01.01.2011.

У відповідь на вказаний лист позивач своїм листом від 28.12.2010 №1651 підтвердив свою можливість надання послуг з харчування у запитуваний період на умовах договорів №251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та №251/4/2/07/12 від 13.04.2007.

Виконуючи вказану домовленість, позивач у період з 01.01.2011 по 16.02.2011 надав послуги з харчування особового складу військових частин, зазначених в договорах №251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та №251/4/2/07/12 від 13.04.2007, які (послуги) були прийняті командирами військових частин Міністерства оборони України шляхом підписання актів виконаних робіт на загальну суму 16344242,76грн.

Зазначаючи про те, що послуги в період з 01.01.2011 по 16.02.2011 надавалися на підставі договору, укладеного з відповідачем шляхом обміну листами, на умовах договорів №251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та №251/4/2/07/12 від 13.04.2007, були прийняті уповноваженими особами Міністерства оборони України шляхом підписання відповідних актів приймання послуг, втім не оплачені останнім, Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги, нарахованих на неї інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 18572209,30грн, свої вимоги позивача обґрунтовує, зокрема, приписами ст. ст. 207, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України.

Вищий господарський суд України в своїй постанові від 06.12.2016, скасовуючи рішення та постанову апеляційної інстанції у даній справі вказав, що судами не встановлено, чи дотримані вимоги Закону України "Про здійснення державних закупівель" станом на 01.01.2011 (із змінами, внесеними Законом від 23.12.2010 № 2856-VI) щодо продовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування в межах відповідних бюджетних призначень Міністерства оборони України, чи направлено Міністерству оборони України вказані акти наданих послуг?

Вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від основного боргу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті судами за неповно встановленими обставинами, ці рішення підлягають скасуванню за передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, всебічно та повно встановивши обставини справи, перевіривши доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судових засіданнях докази в їх сукупності господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вже зазначалось вище, між позивачем та відповідачем було укладено договір від 12.01.2007 № 251/4/2/07/4 про закупівлю послуг з організації харчування особового складу військових частин А2167 (м. Біла Церква), А0473 (с. Дівички) за кошти Державного бюджету України), а також 13.04.2007 договір № 251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А1486, А 0565, А2923, А 2319, А3020, А0231, А2860 у тому числі: управління в/ч А2860, А2682, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ, КПС-1, 11-й підрозділ, 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2, 12-й підрозділ, А1975, А2206, -Л436, АЗ 177, АЗ 193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і годування тварин (за кошти Державного бюджету України).

За умовами зазначених угод виконавець зобов'язався надати послуги з харчування особового складу військових частин, визначених сторонами, в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства (п. 1.1 договорів).

Строк дії даних догорів був встановлений з дати набрання ним чинності до 31.12.2007 (п. 11.1 договору від 12.01.2007, п. 12.1 договору від 13.04.2007). Внаслідок укладення сторонами численних додаткових угод, строк дії вказаних договорів було продовжено до 31.12.2010.

Закон України "Про здійснення державних закупівель" станом на 01.01.2011 (із змінами, внесеними Законом від 23.12.2010 № 2856-VI) визначав правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Частина 4 ст. 40 вказаного закону встановлювала заборону укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, учнів (студентів) навчальних закладів та дітей» від 11.01.2011 р. N 2899-VI, до розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про здійснення державних закупівель" внесено зміни, після пункту 3 доповнено новим пунктом такого змісту:

« 4. Дозволити у 2011 році:

1) замовникам для безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, а також учнів (студентів) навчальних закладів та дітей, харчування яких здійснюється за рахунок державних коштів, укладати договори про закупівлю послуг з харчування із суб'єктами господарювання - переможцями процедури закупівлі у 2009 - 2010 роках в межах відповідних бюджетних призначень, із строком їх дії до 31 березня 2011 року;

2) Міністерству оборони України передавати зазначеним суб'єктам господарювання на безоплатній основі та на умовах повернення у стані не гіршому, ніж на момент передачі, закріплене за ними рухоме та нерухоме майно, необхідне для організації харчування в стаціонарних та польових умовах, згідно з визначеним Міністерством оборони України переліком;

3) Міністерству оборони України з метою погашення заборгованості за надані у 2010 році послуги з харчування особового складу Збройних Сил України проводити розрахунки за фактично надані послуги згідно з укладеними договорами в межах відповідних бюджетних призначень.»

З метою виконання зазначених законодавчих приписів щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, окремим дорученням Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 08.02.2011 заступнику Міністра оборони України Кушніру І.М. та тимчасовому виконуючому обов'язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України полковнику Браславському І.Л. доручено укласти договори на закупівлю послуг з організації харчування особового складу військових частин (закладів) із суб'єктами господарювання - переможцями процедур закупівлі у 2009-2010 роках.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 16.12.2010 № 286/5/1052 тимчасовим виконуючим обов'язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України полковником Браславським І.Л. позивачеві доведено, що для забезпечення харчування військовослужбовців у період проведення закупівлі цих послуг на 2011 рік, за протокольним дорученням Прем'єр-міністра України, проводиться відповідна робота, у зв'язку з чим позивачеві запропоновано письмово підтвердити можливості свого підприємства забезпечити надання послуг з харчування особового складу військ з 01.01.2011.

У відповідь на вказане звернення позивач, листом від 28.12.2010 № 1651 повідомив про можливість надання послуг з харчування у запитуваний період, на умовах договорів № 251/4/2/07/4 від 12.01.2007 та № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007.

Позивач у справі - Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" протягом 2007 - 2010 років був виконавцем послуг організації харчування особового складу військових частин і годування тварин за рахунок коштів Державного бюджету України.

Правовідносини між позивачем та відповідачем у попередній рік були врегульовані у подібний спосіб, оскільки постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році" від 29.12.2010 № 1414 Міністерству оборони України для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України було надано право укладати з суб'єктами господарювання - переможцями процедур закупівлі у 2007-2009 роках додаткові угоди щодо продовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування в межах відповідних бюджетних призначень Міністерства оборони України.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин з договору про надання послуг, який був укладений ними у простій письмовій формі шляхом обміну листами відповідно до положень ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, а саме: договір з надання послуг з організації харчування особового складу військових частин А2167 (м. Біла Церква), А0473 (с. Дівички), А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А1486, А 0565, А2923, А 2319, А3020, А0231, А2860 у тому числі: управління в/ч А2860, А2682, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ, КПС-1, 11-й підрозділ, 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2, 12-й підрозділ, А1975, А2206, -Л436, АЗ 177, АЗ 193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і послуг з годування тварин н період з 01.01.2011 до 31.03.2011.

Положеннями статті 41 Закону «Про здійснення державних закупівель» визначено істотні умови договору про закупівлю, а також встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу Закону України "Про здійснення державних закупівель", положень Цивільного та Господарського кодексів України слідує, що вчинення сторонами правочину у спрощений спосіб з можливим недотриманням процедури його укладення, не має наслідком його нікчемність.

Таким чином, укладення договору у простій письмовій формі шляхом обміну листами не суперечить Закону України "Про здійснення державних закупівель", що був чинний у період виникнення та виконання спірних правовідносин.

Також, судом встановлено, що на виконання укладеного правочину з надання послуг позивач у період з 01.01.2011 по 16.02.2011 надав відповідачу послуги з організації харчування особового складу військових частин та годування тварин на суму 16 127390,76 грн., що підтверджується щоденними та зведеними актами наданих послуг по кожній військовій частини, які підписані командирами військових частин без зауважень та копії яких долучені до матеріалів справи(томи справи 1, 2, 3, 4, 5), крім того позивачем до суми позову включено вартість харчування офіцерів на учбових полігонах (Чауда) в 2010 році на суму 216852,00 грн., яка також підтверджується первинними документами, копії яких надані в матеріали справи.

25.05.2011 позивач звернувся з листом - зверненням до Директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України за № 178, відповідно до якого просив підписати акт звірки за фактично надані послуги у повному обсязі у 2011 році на суму 16127390,76 грн. та розрахуватись за харчування офіцерів на учбових полігонах (Чауда) в 2010 році на суму 216852,00 грн.

Вказаний лист, разом з актом звіряння розрахунків від 19 травня 2011 року та додатком 1 до акту звіряння було направлено на адресу Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України цінним листом 25.05.2011.

Листом від 07.07.2011 за № 220/3943, заступник Міністра оборони України Кушнір І.М. повідомив керівника позивача, що в Міністерстві оборони України розглянуто звернення щодо підписання акту звірки розрахунків та за результатами розгляду із наданих актів вбачається, що з 01.01.2011 по 16.02.2011 ДП МО України «Білоцерківський військовий торг» забезпечив організацію харчування військовослужбовців на загальну суму 16344242,76 грн., проте , оскільки строк оплати за зобов'язаннями ДП МО України «Білоцерківський військовий торг» щодо надання послуг з організації харчування військовослужбовців сторонами не встановлений договором через його відсутність, то станом на сьогодні (мається на увазі час розгляду акту звірки) заборгованість Міністерства оборони перед підприємством не значиться.

Отже, з наявної переписки сторін та наданих до матеріалів справи первинних документів вбачається, що послуги з харчування військовослужбовців на суму 16 344 242, 76 грн. були надані позивачем відповідачу в повному обсязі, прийняті відповідачем без зауважень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Укладеним між сторонами договором строк оплати визначений не був.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, коли відповідач не оплатив послуги, прийняті від позивача відповідно до укладеного у простій письмовій формі договору, його прострочення перед позивачем слід вважати таким, що виникло з моменту звернення позивача до суду з даним позовом.

Оскільки факт надання послуг доведено належними засобами доказування і їх вартість документально підтверджена, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є законними і такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми та інфляційні втрати, нараховані за період з 01.04.2011 по 31.01.2014.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, нараховані за межами строків договорів від 12.01.2007 та 13.04.2007, а не чинного у спірний період договору, укладеного у спрощений спосіб, задоволенню не підлягають, оскільки протягом заявленого періоду прострочення боржника не існувало.

Заперечення відповідача з приводу того, що процедуру закупівлі послуг з харчування у відповідача на період з 01.01.2011 по 16.02.2011 не проведено, та договір закупівлі не укладено, не заслуговують на увагу суду, оскільки ґрунтуються на помилковому трактування положень чинного законодавства, зокрема пункту 4 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України "Про здійснення державних закупівель" та ст.41 вказаного Закону, якою передбачено, що якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем послуги з харчування особового складу військових частин у спірний період надані, а відповідачем прийняті і не заперечуються, тому до спірних відносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України з урахуванням положень Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд відзначає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що позивачем не пропущений строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а судові витрати - покладенню на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з урахуванням ставок судового збору, дійсних на момент звернення позивача до суду.

Керуючись ст.ст. 32-38, 44, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00340022) на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, ідентифікаційний код 08358735) 16 344 242 (шістнадцять мільйонів триста сорок чотири тисячі двісті сорок дві) грн. 76 коп. боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

2.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00340022) в доход Державного бюджету України 71 253 (сімдесят одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3.В решті частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення 30.03.2017

Суддя О.М.Ярмак