Рішення № 65704934, 17.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2017Справа №910/22355/16

За позовом Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"

до Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське"

про відшкодування матеріальної шкоди 26 299,44 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Карась В.В., довіреність № 4805/D2016

Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Іллічівська" про відшкодування матеріальної шкоди 26 299,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22355/16 та призначено розгляд на 13.01.2017.

13.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримані документи на вимогу ухвали суду.

Ухвалою від 13.01.2017 розгляд справи відкладено на 30.01.2017.

30.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про заміну неналежного відповідача.

В судове засідання 30.01.2017 представник позивача з'явився, підтримав своє клопотання про заміну неналежного відповідача, відповідно до якого просить суд замінити Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Іллічівське" на Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське".

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав усні пояснення щодо суті клопотання.

Заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд , встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до зазначено в. п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи відкладено на 24.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2017 розгляд справи відкладено на 17.03.2017; ПОВТОРНО зобов'язано відповідача: надати через канцелярію суду, завчасно (за 3 дні) до початку судового засідання: - відзив (пояснення) на позовну заяву.

Представник позивача, у судовому засіданні 17.03.2017, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2016 року, в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Іллічівська» (далі - Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/8808480.

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», (далі - Позивач), згідно з умовами договору страхування № 3000/290/005476 від 12.10.2015 р. (надалі - Договір), транспортний засіб «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» (надалі - Страхувальник).

Власник автомобіля пошкодженого автомобіля звернувся до Позивача із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту.

Згідно з умовами договору, на підставі звіту експерта, рахунку-фактури № 686506_РФ_00332612, розрахунку суми страхового відшкодування, та інших зібраних по справі документів було розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 26 809,44 грн. на рахунок Страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 101191 від 31.03.2016 р.

Таким чином Позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником згідно умов Договору.

Відповідно до Постанови Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/4980/16-п від 12.05.2016 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_3.

На підставі зазначеного до Позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_3, але оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована, то Відповідач на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати своєму Страхувальнику страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.

Відповідно до полісу АІ/8808480, ліміт страхового відшкодування становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) 00 коп. Сума франшизи становить 510,00 грн. (26 809,44 (сума боргу) - 510,00 (франшиза) = 26 299,44 грн.)

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума страхового відшкодування обмежується встановленим лімітом відповідальності страховика та завжди зменшується на встановлений в договорі обов'язкового страхування розмір франшизи.

Отже, на підставі вищезазначеного, до Позивача перейшло право зворотної вимоги до Відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (код ЄДРПОУ 25186738, адреса: 01022, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9) матеріальні збитки в розмірі 26 299 (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп., 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 24.03.2017р.)

Суддя Мельник В.І.