Постанова № 65703430, 03.04.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/424/17

Провадження № 33/779/151/2017

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ :

Оскарженою постановою судді встановлено, що, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 02 січня 2017 року о 08 год. 43 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності, 182, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Опель Корса номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. На вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі водій в присутності двох свідків відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржену постанову та провадження по справі закрити. В обґрунтування таких вимог зазначає, що вважає постанову судді незаконною та необґрунтовано, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події. Стверджує, що мотивувальна частина постанови відповідає лише змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що обставини, викладені у протоколі не відповідають дійсності. Вказує, що він сидів на передньому пасажирському сидінні, за кермом знаходився ОСОБА_4 Після зупинки він вийшов, оскільки автомобіль знаходиться у його власності. Товариш стояв збоку. Зазначає, що оскільки на вулиці був сильний мороз, він замерз і від того пішло почервоніння шкіри обличчя. На пропозицію працівника поліції пройти тест на стан алкогольного сп'яніння він відповів, що в цьому немає потреби, оскільки він не керує транспортним засобом і відмовився від проходження медичного огляду. Інспектор наполягав та в подальшому склав протокол, незважаючи на заперечення як його, так і ОСОБА_4, який неодноразово говорив, що він керує транспортним засобом і готовий пройти тест. Вказує, що пояснень з даного приводу в нього та в його товариша працівник поліції не відбирав, а свідки, записані у протоколі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердити нічого не можуть, бо вони були запрошені пізніше, коли протокол був складений. Вважає, що протокол складений з грубими порушеннями. Посилається на те, що в судовому засіданні він вину не визнав, а свідки на нього не з'явилися. Вказує, що суд визнав, що його стан сп'яніння доведено належними доказами, однак вважає цей висновок суду помилковим. Посилається, що інспектор не інформував його про порядок застосування спеціального технічного засобу, а також на його вимогу не надав йому свідоцтво про державну реєстрацію спеціального технічного засобу та свідоцтво про його повірку, що таких документів немає і в матеріалах справи. Наголошує, що у постанові записано: «Висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння», а одиницею виміру алкоголю в крові за тестом видихуваного повітря є проміле. Посилається на те, що згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія з результатами огляду на стан сп'яніння працівником поліції, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, і у разі порушення таких вимог, відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд вважається недійсним. Вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що порушено вимоги ст. 33 КУпАП.

В судове засідання апеляційного суду з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, клопотань від нього не надходило. Захиснику ОСОБА_3 роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП, клопотань не заявлено.

ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили постанову судді скасувати, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову судді місцевого суду - скасувати та прийняти нову постанову.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Крім того, згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Положеннями ст. 283 КУпАП закріплено, що постанова судді у даному випадку повинна містити, крім іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).

Як вбачається із змісту постанови судді винесеної за результатами розгляду справи, суддею суду першої інстанції в порушення вказаних вище вимог закону не з'ясовано обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, зокрема, щодо події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та, відповідно, не відображено їх у постанові.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апелянту ставилось у вину порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про порушення апелянтом п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, що забороняє керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Встановлення інших обставин правопорушення, за межами обвинувачення, порушує право на захист від конкретного адміністративного обвинувачення.

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Тому, з урахуванням повноважень, визначених вищевикладеною нормою закону, вважаю за необхідне дослідити в повному обсязі матеріали справи про адміністративне правопорушення для прийняття рішення в межах обвинувачення, що викладене у протоколі.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважаю доведеним, що ОСОБА_2 02 січня 2017 року о 08 год. 43 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності, 182, керував транспортним засобом Опель Корса номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі водій у встановленому законом порядку відмовився відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Так, по справі достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02 січня 2017 року № БР 153826, 02 січня 2017 року о 08 год. 43 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності, 182, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Опель Корса номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. На вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі водій в присутності двох свідків відмовився. Порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. (а.с. 1).

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою - інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську молодшим лейтенантом Гаврон А.І., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 Пояснив «з результатами не згідний», що свідчить про суперечливість його доводів про те, що працівник поліції не відбирав у нього пояснення. При складенні протоколу ОСОБА_2 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Працівниками поліції у нього вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3.

Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння чи складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_6 від 02 січня 2017 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 8), вбачається, що 02 січня 2017 року в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 182, його зупинили працівники патрульної поліції для того, що він засвідчив факт відмови, а саме незгоди з результатами попереднього тестування за допомогою приладу «Драгер», який показав 1,05 проміле, та відмови пройти медичний огляд. Водія звати ОСОБА_2

З письмових пояснень свідка ОСОБА_5 від 02 січня 2017 року, що містяться в матеріалах справи (а.с. 9), вбачається, що вона 02 січня 2017 року стала свідком того, що водій ОСОБА_2 в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 182, висловив незгоду з результатами тестування на стан алкогольного сп'яніння, який показав 1,05 проміле, а також відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.

Доводи про необхідність допиту вказаних у протоколі свідків в судовому засіданні є безпідставними, оскільки вказані пояснення містять достатню кількість інформації щодо події адміністративного правопорушення. Крім того, засвідчені власноручними підписами вказаних осіб. Жодних сумнівів щодо їх змісту не виникає.

З рапорту інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Івано-Франківськ молодшого лейтенанта поліції Гаврон А.І. від 02 січня 2017 року (а.с. 5) вбачається, що 02 січня 2017 року під час патрулювання екіпажу «Опора-0104» в складі інспекторів поліції Гаврон А.І. та Кузенка Я.В. близько 09 год. ранку по вул. Незалежності, 182, в м. Івано-Франківську було зупинено транспортний засіб Опель Корса номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням ним правил дорожнього руху, а саме у транспортному засобі під його керуванням був забруднений задній номерний знак, що не дозволяло здійснити його прочитання з відстані 20 метрів. Під час перевірки документів у водія було помічено тремтіння пальців рук та почервоніння шкіри обличчя, що є ознаками вживання алкоголю. Щоб перевірити водія на стан алкогольного сп'яніння було запропоновано пройти тест на газоаналізаторі «Драгер» в присутності двох свідків. Результат виявився позитивним, але водій з ним був не згідний, стверджуючи, що алкоголь не вживав. Від поїздки в медичний заклад відмовився, що також було здійснено в присутності двох свідків та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що зафіксовано на нагрудному відео реєстраторі DM4964, DM4938, DM4941.

Твердження апелянта про те, що він не здійснював керування транспортним засобом Опель Корса номерний знак НОМЕР_1 02 січня 2017 року спростовується відомостями отриманими під час перегляду апеляційним судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, що містяться на компакт-дисках, які є в матеріалах справи.

Зі змісту відеозаписів вбачається, що працівниками поліції як під час зупинки, так і під час складення протоколу про адміністративне правопорушення дотримано вимог законодавства.

Доводи апелянта про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з порушенням ст. 266 КУпАП не є слушними, оскільки апелянту ставилось у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР України, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто порушення п. 2.9 ПДР України, а за таких обставин для прийняття рішення про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП порядок огляду на стан сп'яніння, що проводиться саме з метою виявлення такого стану, не перевіряється. Крім того, у такому випадку мають значення саме фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

В той час, перевіряючи дії працівників поліції щодо ОСОБА_2 в межах притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю їх такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, (далі - Інструкції) і ст. 266 КУпАП.

Так, оскільки у водія ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, як зазначено у протоколі та актах огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, що давало законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, працівник поліції мав право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_2 вказує, що почервоніння шкіри обличчя було наслідком того, що він замерз, однак не наводить жодних заперечень щодо законності вимог працівників поліції з приводу пропозиції йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Встановлено наступний порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Як вбачається з актів огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3,4), огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками:тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. За допомогою алкотестера Drager Alcotest 6820. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 1,05 проміле. Засвідчити згоду з результатами підписом відмовився. В ньому зазначено двох свідків огляду, пояснення яких з цього приводу є в матеріалах справи (а.с. 6,7) переконливих підстав для сумнівів в їх об'єктивності апелянтом не наведено. Акт склав інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Івано-Франківську лейтенант поліції Кузенко Я.В.

За змістом п. 5 Розділу 2 Інструкції, саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Матеріали справи не містять відомостей про те, що поліцейськими було проігноровано вимогу апелянта про таке, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є слушними. Відсутні будь-які підстави сумніватися у обґрунтованості застосування працівниками поліції алкотестера, як і підстав щодо сумнівів у правильності допуску даного приладу вимірювальної техніки до використання.

Вважаю посилання на те, що в матеріалах справи повинні міститися зазначені документи як докази по справі, безпідставними та таким, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Доказами, що є в матеріалах справи підтверджується, що ОСОБА_2 не погоджувався з результатами огляду працівником поліції за допомогою спеціального технічного засобу, цього апелянт не заперечує як в апеляційній скарзі, так і в судовому засіданні апеляційного суду. Відповідно, працівник поліції правомірно направляв цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення наявності чи відсутності у нього стану алкогольного сп'яніння.

Тобто, з наведеного слідує, що працівниками поліції були виконані вимоги закону, що стосуються порядку проведення такого огляду.

ОСОБА_2, стверджуючи про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, заперечує факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак не наводить жодних доводів, які б свідчили, що він погодився на законну вимогу працівника поліції.

Пояснення апелянта ОСОБА_2 щодо його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, спрямовані на уникнення ним від відповідальності за фактично скоєне діяння.

Доводи апеляційної скарги про те, що докази, на основі яких ґрунтувалося рішення судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недопустимими, голослівні, так як під час перегляду постанови судді та при перевірці доводів апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження доводи про те, що вони отримані з порушенням встановленого законом порядку чи не передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_2 пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Ані в апеляційній скарзі, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій ОСОБА_2 не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність як і події, так і складу адміністративного правопорушення в його діях.

Переглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, доходжу висновку, що дії ОСОБА_2, містять ознаки саме такого правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, - 02 січня 2017 року, а на час прийняття рішення апеляційним судом, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, сплинув, то відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП це є підставою для закриття справи.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_2 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП - не сплачується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло