Ухвала суду № 65702580, 31.03.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4244/17

Провадження № 11-сс/779/92/2017

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Дячука В.М., Гандзюка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шандалович В.І.

прокурора Дідик П.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 поданою в інтересах ОСОБА_3. на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 березня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12017090010000421 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 березня 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України на строк шістдесят днів до. 21 травня 2017 року. Визначено заставу в межах 34 (тридцяти чотирьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 54400(пятдесят чотири тисячі чотириста) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, наявність ризиків,передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення даного злочину; можливість свідків, які брали участь під час досудового розслідування,оскільки ОСОБА_3 знає їх анкетні дані. Крім того, ОСОБА_3 не працює, постійного джерела доходу не має, підозрюється у вчиненні корисливого злочину.

В апеляційні скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вважає, що судом грубо порушені вимоги п.п.3,4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, якими передбачено, що обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Також судом не взяті до уваги обставини,що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст..178 КПК України, а саме: особу підозрюваного,який раніше несудимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, працює неофіційно різноробочим на продуктовому ринку; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність в нього родини й утриманців-матері пенсійного віку, яка страждає на вікові хвороби.

Зазначає,що слідчим суддею не дано оцінки тій обставині, що по справі вже допитано свідка, а тому ОСОБА_5 не може вплинути на їх показання, а також вже проведені слідчі дії та судові експертизи. Прокурором в судовому засіданні не доведено,що ОСОБА_3 перебуваючи на волі може скритися від слідства та суду чи незаконно впливати на свідків, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилається на те,що підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні запевнив суд, що буде своєчасно зявлятися на першу вимогу слідчого,прокурора та суду і наміру переховуватися від слідства та суду в нього немає; жодним чином не буде впливати на свідків, не буде вчиняти кримінальних правопорушень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини(яке згідно з ч.5 ст.9 КПК України є джерелом законодавства) у справі «Мамедова проти Росії» №7064/05, рішення выд 01 червня 2006 року, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовіність того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 березня 2017 року скасувати та постановити ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_3 більш мякий запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту.

В ході апеляційного розгляду захисник ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем постійного проживання.

Прокурор вважає, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та обставинах кримінального провадження.

Дослідивши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін виходячи з наступного.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, ОСОБА_3 незаконно придбав білу порошкоподібну речовину у фольговому згортку, який зберігав при собі з метою незаконного збуту. В подальшому, 23 березня 2017 року, в період часу з 16 год.15 хв. по 16 год.40 хв перебуваючи між будинками №6 корп.3 та №11 по вул..Довженка в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, ОСОБА_3 незаконно збув ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 100 грн. вказаний фольговий згорток із вмістом білої порошкоподібної речовини, який згідно висновку експерта № 2.1-0354,17 від 24.03.2017 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено -амфетамін,кількість якого становить 0,083 грама.

Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вагомість наявних доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень.

В силу ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 176, 177, 183, 184, 194 КПК України та враховано особу підозрюваного , його характеристику за місцем проживання та стан здоровя.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчим в клопотанні наведено переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину,за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Про можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування і суду свідчить відсутність у підозрюваного стійких соціальних звязків та суворість покарання, яке передбачено за інкримінований злочин, оскільки наслідки та ризик спроби ухилитись від кримінальної відповідальності можуть бути визнані підозрюваним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням відповідного розміру застави.

Слідчий суддя обґрунтовано вказав на можливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

При вирішенні питання про альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчий суддя обґрунтовано керувався вимогами ч. 5 ст. 182 КПК України, якою встановлені чіткі розміри застави,що дає можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст.177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 березня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12017090010000421 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.П. Васильєв

Судді: В.М. Дячук

ОСОБА_7

З оригіналом згідно. Суддя О.П. Васильєв