Ухвала суду № 65702066, 23.03.2017, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/849/16-ц

23 березня 2017 року смт. Богородчани

БогородчанськийрайоннийсудІвано-Франківської області в складі судді Битківського Л.М., з участю секретаря Дякун М.В. в ході судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання за нею права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шептицького, 204 в с.Маркова Богородчанського району Івано-Франківської області. До початку розгляду справи по суті позивачка збільшила заявлені вимоги і просила визнати за нею право власності на 4/9 частини зазначеного вище житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та визнання за нею права власності на 3/4 домоволодіння по вул. Шептицького, 204 в с. Маркова Богородчанського району Івано-Франківської області.

Ухвалою від 23.12.2016 року судом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача за первинним позовом ОСОБА_4 подав суду клопотання про розєднання первісного і зустрічного позову у самостійні провадження, оскільки вважає, що їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи у розумні строки. Зазначає, що не вважає, що ці позовні вимоги є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки у зустрічному позові ОСОБА_2 ставить питання про встановлення факту, що має юридичне значення, а цей факт ніяким чином не впливає на права чи обовязки його довірительки і на ті вимоги, які ставить вона у заявленому нею позові.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечила з приводу задоволення заявленого клопотання. Вказала, що у заяві про збільшення позовних вимог позивачка ОСОБА_1 якраз і заявила вимогу про збільшення її частки у майні у звязку з тим, що її брат ОСОБА_3 нібито вибув із домоволодіння на момент смерті батька і не міг вважатись спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті батька. В той же час її довірителька займає іншу позицію з цього приводу, що і намагається довести суду. Тому нею подано саме зустрічний, а не окремий позов.

Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.123 ЦПК України, відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду обєднуються в одне провадження з первісним позовом.

Судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та поданий ОСОБА_2 позов до ОСОБА_1 стосуються одного предмета спору права власності на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Шептицького, 204 в с.Маркова Богородчанського району Івано-Франківської області. Обидва позови є взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Тому ухвалою від 23.12.2016 року вимоги за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 були обєднані в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Підстав для зміни цього рішення судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 123, 124 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання про розєднання позовів залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве судове рішення.

Суддя