Рішення № 65702062, 03.04.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/3/17

Провадження №: 2/0343/135/17

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Тураша В. А.,

секретаря Лукань О.З.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі про зобовязання вчинити дії, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі, в якому просить: зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань в Долинському районі забезпечити позивача путівкою для санаторно-курортного лікування згідно його заяви від 30.12.2015 року, довідки МСЕК АБ№0012984 від 17.11.2015 року та Індивідуальної програми реабілітації інваліда №371 від 17.11.2015 року.

Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 11.08.2014 року під час службових обовязків у ТОВ «Вектор-Долина» з ним стався нещасний випадок на виробництві. Внаслідок нещасного випадку за висновком МСЕК Івано-Франківського ОБМСЕ, 24.11.2014 року у нього було встановлено стійку втрату працездатності - 65 % та надана 2 група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, із повторним переоглядом 24.11.2015 року. Діагноз - наслідки виробничої травми 11.08.2014 року, післятравматичний деформуючий артроз правого гомілково-ступеневого суглобу з вираженим больовим синдромом. Післятравматична комбінована контрактура правого гомілкового суглобу з вальгусною установкою та фіксацією ступні у функціонально невигідному положенні. Невірно консолідований перелом обох кісток нижньої третини правої гомілки. Гіпертонічна хвороба II ст. , ризик II. Хронічний безкамяний холецистит фаза ремісії. Хронічний панкреатит. Гепатоз. Солевий діатез.

Після чергового переогляду 17.11.2015 року йому встановлено III групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва, із ступенем втрати працездатності 60%. Він одружений, являється батьком та має на утриманні трьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3

У відповідності до довідки АБ №0012984 від 17.11.2015 року та Індивідуальної програми реабілітації інваліда №371 від 17.11.2015 року, що видана Спеціалізованою міжрайонною профпаталогічною МСЕК, з метою реабілітації інваліда, йому призначено санаторно-курортне лікування.

За результатом чергового переогляду 07.11.2016 року група інвалідності йому, ОСОБА_2 на період з 07.11 .2016 року по 07.11.2017 року була залишена без змін.

30.12.2015 року він звернувся на адресу відповідача із заявою про надання путівки в

санаторно-лікувальний заклад, що знаходиться у м.Черче, до якої додав усі передбачені чинним законодавством необхідні документи, зокрема медичну довідку №250 від 09.12.2015 року за формою №070/о.

У квітні-травні 2016 року його дружина ОСОБА_6, яка на той час була вагітною третьою дитиною, захворіла і перебувала на амбулаторному лікуванні. У звязку із тим, що дружина та їх двоє малолітніх дітей потребували постійного догляду, а також зважаючи на те, то станом на 29.04.2016 року жодного рішення по заяві від 30.12.2015 року про надання йому путівки відповідачем прийнято не було, 29.04.2016 року він звернувся на адресу відповідача із заявою про перенесення путівки на 2017 рік.

Не отримавши жодної відповіді про результати розгляду його заяв від 30.12.2015 року та від 29.04.2016 року, він 14.11.2016 року втрете звернувся на адресу відповідача із проханням повідомити про наслідки розгляду його попередніх вищезгаданих заяв, на що 16.11.2016 року отримав у відповідь лист відповідача вих. №606/03-18 від 15.11.2016 року з повідомленням про відмову у наданні путівки з посиланням на те, що оскільки санаторне лікування йому було передбачене актом огляду та довідкою МСЕК АБ №0012984 від 17.11.2015 року з терміном з 17.11.2015 року по 17.11.2016 року, заявою від 29.04.2016 року він ніби-то відмовився від санаторно-курортного лікування, а новим актом огляду МСЕК та довідкою АБ №0036630 від 07.11.2016 року терміном з 07.11.2016 року по 07 11.2017 року позивачу санаторно-курортне лікування не передбачено, то відсутні підстави для надання йому відповідної путівки.

Таку відмову відповідача у забезпеченні його передбаченою законом соціальною послугою у вигляді надання йому, як інваліду III групи один раз на три роки безкоштовної путівки на санаторно-курортне лікування для реабілітації, вважає протиправною у звязку з наступним:

Він у відповідності до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» у 2014 році являвся субєктом соціального страхування - застрахованою особою від нещасного випадку на виробництві. Внаслідок трудового каліцтва, 11.08.2014 року він став потерпілим у розумінні Закону і субєктом виплат, передбачених ст.42 Закону.

Він, як інвалід III групи трудового каліцтва, один раз на три роки має право на отримання за кошти відповідача путівки для санаторно-курортного лікування.

У відповідності до довідки АБ №0012964 від 17.11.2015 року та індивідуальної програми реабілітації інваліда №371 від 17.11.2015 року, позивачу з 17.11.2015 року призначено санаторно-курортне лікування. При цьому таке призначення згідно із ч.4 ст.42 3акону є дійсним протягом наступних трьох років, тобто до 17.11.2018 року.

30.12.2015 року він звернувся на адресу відповідача із заявою про надання путівки в санаторно-курортний заклад, що знаходиться у м.Черче, до якої додав усі необхідні документи передбачені порядком.

29.04.2016 року він звернувся на адресу відповідача із заявою про перенесення путівки на 2017 рік у звязку із сімейними обставинами, зокрема хворобою дружини та необхідністю піклування про дітей. Відповідачем всупереч та в порушення ч.4 ст.42 Закону та абз. 3 п.2.5 Положення без належного повідомлення із зазначенням строку отримання путівки, незаконно відмовлено йому у її видачі з надуманих підстав листом вих.№606/03-18від 15.11.2016 року.

Оскільки повідомлення встановленої форми впродовж 2015-2016 років про строк отримання путівки від відповідача на його адресу не надходило, так само як і заяву про відмову від путівки він відповідачу не подавав, вбачається, що своїми діями відповідач порушив ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» та п.2.5, абз.3 п.2.6 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 31.10.2007 № 49.

За таких обставин відмова відповідача у забезпеченні його путівкою на санаторно-курортне лікування є протиправним позбавленням інваліда на гарантовану державою соціальну послугу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги, підтримав в повному обсязі, зіславшись на викладені в позовній заяві обставиниі, просив позов задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_7 (довіреність а.с.23), в подальшому ОСОБА_8 ( довіреність а.с.55)в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в позові відмовити, зіславшись на викладені в письмових запереченнях обставинах.

В письмових запереченнях (а.с.24-26, 35-36) представник відповідача вказує, що ОСОБА_2, номер справи 495, номер випадку 495.1, перебуває на обліку з 13.10. 2014 року.

11.08.2014 року в ТзОВ "Вектор-Долина (смт. Вигода, Долинського району, код ЄДРПОУ 33083204) мав місце нещасний випадок на виробництві з потерпілим ОСОБА_9 Комісією проведення спеціального розслідування, створеною територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області 13 жовтня 2014 року, складено акти проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5) та про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1), затверджених начальником територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області 20.10.2014 року. Відділення Фонду сформувало справу та постановою від 20.11.2014 року № 0906/495/495/1 взяло на облік потерпілого ОСОБА_2.

Згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 17.11.2015 року серії АБ № 0012984, датою переогляду 17.11.2016 року, позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності, стаціонарне та амбулаторне лікування, санаторно-курортне лікування.

30.12.2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до Відділення Фонду про забезпечення санаторно-курортним лікуванням. До поданої заяви надано довідку за формою № 070/о від 09.12.2015 року. Згідно даної довідки і заяви, потерпілого було включено до плану забезпечення путівками на 2016 рік.

29.04.2016 році ОСОБА_2 звернувся із заявою, щоб путівку 2016 року переоформити на 2017 рік, відмовившись від путівки в 2016 році, з зв'язку із сімейними обставинами. Потерпілий, тим самим не скористався своїм правом на одержання путівки на санаторно-курортне лікування.

Висновоком МСЕК від 07.11.2016 року, датою переогляду 07.11.2017 року, серії АБ № 0036630 встановлено 60% втрати професійної працездатності, стаціонарне, амбулаторне лікування, милиці, ціпок, ортез на гомілко-ступеневий суглоб. Згідно вище зазначеного висновку МСЕК, санаторно-курортне лікування ОСОБА_2 на 2017р. не передбачено.

У Відділенні Фонду немає правових підстав, щоб забезпечити позивача путівкою на санаторно-курортне лікування, адже відповідно до Закону України та до п.2.2 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 року № 49, підставою для забезпечення потерпілих путівками для санаторно-курортного лікування є висновок МСЕК.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на ч.4 ст.42 Закону України, яка передбачає що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки безоплатно за медичним висновком надається путівка на санаторно-курортного лікування та стверджує, що довідкою висновку МСЕК серія АБ № 0012984 від 17.11.2015 року та індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 371 від 17.11.2015 року, з 17.11.2015 призначено санаторно-курортне лікування і воно дійсне протягом наступних трьох років. Таке твердження є зовсім неправомірним, оскільки це стосується висновку МСЕК, в якому дата огляду є без переогляду. Висновком МСЕК ОСОБА_2 від 17.11.2015 року серії АБ № 0012984 встановлено дату переогляду 17.11.2016 року. Згідно висновку МСЕК від 07.11.2016 року з терміном 07.11.2016 року по 07.11.2017 року серії АБ № 0036630 санаторно-курортне лікування не передбачено.

Згідно поданої потерпілим заяви від 29.04.2016 року, він відмовився від санаторно-курортного лікування на 2016 рік. Положенням не передбачено перенесення путівки.

Виходячи з вищенаведеного просять суд відмовити повністю в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2, оскільки потерпілий не скористався своїм правом на санаторно-курортного лікування в 2016р., а згідно висновку МСЕК від 07.11.2016 року йому не надано санаторно-курортне лікування.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» передбачено, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування , реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, дитина-інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Згідно ст.4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті.

Соціальний захист інвалідів є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Ч. 3 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоровя застрахованого.

Ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування.

Згідно п.п. 2.1, 2.5, 2.6 глави 2 Положенням «Про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування» від 31.10.2007 року №49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2007 року за №1400/14667, підставою для забезпечення потерпілих санаторно-курортним лікуванням є документи, зазначені в пункті 2.5 цього Положення, та висновок медико-соціальної експертної комісії, індивідуальна програма реабілітації інваліда (у разі наявності). Відповідно до висновку МСЕК потерпілі забезпечуються санаторно-курортним лікуванням за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.

Для взяття на облік для санаторно-курортного лікування потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів такі документи:

- заяву за встановленою формою (додаток 1);

- висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні;

- медичну довідку лікувальної установи за формою N 070/о ;

- індивідуальну програму реабілітації (у разі наявності).

Заява реєструється в журналі обліку (додаток 2). Датою взяття на облік потерпілого вважається дата подання заяви.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають потерпілому повідомлення (додаток 3), за яким він (або уповноважена ним особа) має отримати путівку впродовж строку, зазначеного у повідомленні, або подати заяву про відмову від санаторно-курортної путівки. Факт санаторно-курортного лікування зазначається у заяві за формою, визначеною в додатку 1 до Положення.

У разі небажання або неможливості потерпілого оформити свою відмову, відповідальною особою робочих органів виконавчої дирекції Фонду складається акт про відмову за підписами: відповідальної особи, яка склала акт, начальника Відділення. Письмова відмова або акт вкладається в особову справу потерпілого. Ця путівка надається наступному за чергою потерпілому.

Потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:

інваліди I групи щороку;

інваліди II групи один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації;

інваліди III групи один раз на три роки, один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації.

Пунктом 3.1 Положення, передбачено облік потерпілих, які потребують забезпечення путівками відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Такий облік здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням особової справи на підставі висновку МСЕК та заяви потерпілого. Відділення на підставі даних обліку потерпілих, які потребують санаторно-курортного лікування, до 15 листопада поточного року надсилають управлінню виконавчої дирекції Фонду річні заявки на путівки на наступний рік згідно з медичними рекомендаціями щодо відповідного профілю санаторно-курортного закладу. Управління виконавчої дирекції Фонду до 30 листопада поточного року надають виконавчій дирекції Фонду річні заявки на путівки для санаторно-курортного лікування у відповідному році (додаток 4).

Згідно пункту 3.2 Положення, забезпечення потерпілих санаторно-курортним лікуванням здійснюється відповідно до заявок потерпілих згідно з довідками за формою № 070/о .

Пунктом 4.3 «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування», забороняється видача незаповнених путівок, а також путівок без документів, зазначених у пункті 2.5 цього Положення, або передача їх іншим особам.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 11.08.2014 року в ТОВ «Вектор-Долина» мав місце нещасний випадок на виробництві з потерпілим ОСОБА_2

Як наслідок, за висновком МСЕК Івано-Франківського ОБМСЕ у позивача встановлено стійку втрату працездатності 65% та надано 2 група інвалідності внаслідок трудового каліцтва із повторним переоглядом 24.11.2015 року.

Комісією проведення спеціального розслідування, створеною територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області 13 жовтня 2014 року складено акти проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5) та про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1) затверджених начальником територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області 20.10.2014 року.

Відділення Фонду сформувало справу та постановою від 20.11.2014 року № 0906/495/495/1, 13.10.2014 року взяло на облік потерпілого ОСОБА_2.

З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія АБ №0012984 від 17.11.2015 року, позивачу ОСОБА_2 під час повторного огляду була встановлена ІІІ група інвалідності з професійних захворювань та 60% ступінь втрати професійної працездатності до 01.12.2016 року, дата переогляду 17.11.2016 року (а.с.7).

З форми індивідуальної програми реабілітації інваліда №371 від 17.11.2015 року та довідки №250 для одержання путівки на санаторно-курортне лікування форма первинної облікової документації №070/о (а.с.10), позивачу ОСОБА_2, на підставі рекомендації МСЕК було передбачено санаторно-курортне лікування. Рекомендоване місце лікування курорт Черче, профіль травматологічний. (а.с.8,10).

30.12.2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Долинському районі Івано-Франківської області з проханням забезпечити його путівкою на санаторно-курортне лікування. На підставі даної заяви, рішенням про взяття на облік потерпілого для одержання путівки до санаторно-курортного закладу (профіль) травматологічний № черги 6, позивача 30.12.2015 року взято на облік (а.с.9).

02.04.2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Долинському районі Івано-Франківської області, з проханням переоформити путівку в санаторій на 2016 рік, згідно поданої заяви на 2017 рік на липень місяць в м.Черче (а.с.12). Тобто, позивач не скористався своїм правом, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для забезпечення його лікування в 2016 році. Таким чином, дана заява судом трактується як заява про відмову від санаторно-курортної путівки в 2016 року відповідно до абз.7п.2.5 глави 2 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, оскільки переоформлення путівки на інший рік, як вказано в заяві позивача від 02.04.2016 року, вищевказаним положенням не передбачено.

З виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії АБ №0036630 від 07.11.2016 року, позивачу ОСОБА_2 під час повторного огляду, 07.11.2016 року була встановлена ІІІ група інвалідності з професійних захворювань та 60% ступінь втрати професійної працездатності до 07.11.2017 року, дата переогляду 07.11.2017 року. (а.с.37).

Актом МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, не зазначено про рекомендоване санітарно курортне лікування позивачки (медичний заклад, його профіль) у звязку з отриманим каліцтвом .

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_2 14.11.2016 року звернувся із заявою до начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду з проханням забезпечити його путівкою на санаторно-курортне лікування в 2017 році та подав виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії АБ №0036630 від 07.11.2016 року .

Повідомленням №606/03-18 від 15.11.2016 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі ,відмовлено позивачу у забезпеченні путівкою для санаторно-курортного лікування мотивуючи тим, що у виписці з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ №0012984 від 17.11.2015 року, терміном з 17.11.2015 року по 17.11.2016 року виданої ОСОБА_2 передбачено санаторно-курортне лікування. Заявою від 29.04.2016 р. вх. №350 ОСОБА_2 відмовився від санаторно-курортного лікування.

Випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії АБ № 0036630 від 07.11.2016 року, з терміном з 07.11.2016 року по 07.11.2017 року виданої ОСОБА_2 санаторно-курортне лікування не передбачено (а.с.13).

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог у судовому засіданні не встановлено.

Позивачеві під час переогляду визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги 07.11.2016 року, згідно з рішенням МСЕК визначено третю групу інвалідності з 60% втрати професійної працездатності , що відповідає третій групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва, потреба в санаторно-курортному лікуванні, не визначена .

Позивачем після проведення 07.11.2016 року переогляду визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги,, до заяви про забезпечення його путівкою на санаторно-курортне лікування від 14.11.2016р. висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні; медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о ; індивідуальну програму реабілітації не долучено , а тому відповідно до п.3.2 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, підстав для забезпечення позивача ОСОБА_2М санаторно-курортним лікуванням в 2017 році не має, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»,ст.4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. 34,42 Закону України "Про загальнообовязкове держане соціальне страхування ", пп.2.5, 2.6, 3.2 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 р. №49, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі про зобовязання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя:

Повний текс рішення виготовлено 03.04.2017р.