Рішення № 65700959, 17.03.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10408/16-ц

Провадження № 2/185/1105/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2017 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря - Герасименко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю, -

В С Т А Н О В И В :

26 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить (враховуючи уточнену позовну заяву від 19 січня 2017 року) суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, понад п'ять років з квітня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_6.

Позовна заява мотивована тим, що з квітня 1995 року. ОСОБА_1 і ОСОБА_4, почали проживати разом однією сім'єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, вести спільне господарство та мали спільний бюджет. Позивач та ОСОБА_4 проживали у житловому будинку АДРЕСА_1, в якому були зареєстровані з 22.11.1999 року до теперішнього часу. Шлюб не реєстрували, так як вважали, що в цьому не було потреби. Житловий будинок АДРЕСА_1, належав ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 жовтня 1991 року на ? частини та договору дарування від 18.05.2004 року на ? частину. За час спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю, на підставі рішення Павлоградської міської ради №51-3/VІІ від 22 грудня 2015 року, ОСОБА_4 були оформлені документи на приватизацію вищевказаної земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 помер. До теперішнього часу, позивач мешкає в зазначеному будинку. Разом з ОСОБА_4, на протязі сумісного проживання, вели спільне господарство, робили перебудови та ремонт в будинку. 29 листопада 2016 року позивач звернулась до Першої Павлоградської державно: нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини - на житловий будинок АДРЕСА_1. 30 листопада 2016 року позивач отримала відповідь державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Тимченко О.М. за №5005/02-31. що в позивача відсутній факт родинних стосунків з померлим ОСОБА_4, у зв'язку з чим позивачу не може бути видано свідоцтво про право на спадщину. Встановити факт нашого проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, позивачу необхідно для прийняття спадщини від померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, представник позивача надала письмову заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву у якій просив розглянути справу за відсутності представника, у вирішення справи покладався на розсуд суду.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 16 травня 2016 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4, про що зроблений актовий запис № 680.

Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа.

ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4.

ОСОБА_2, син ОСОБА_4, ОСОБА_3, донька ОСОБА_4, згідно заяв відмовились від належної частки спадщини за законом, що залишилась після смерті батька - ОСОБА_4.

13 листопада 2016 року Державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку відсутністю підтвердженого факту родинних відносин.

Відповідно до частин 2,4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 останнє місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, з 22 листопада 1999 року.

Відповідно до довідки, виданої головою квартального комітету №3 м. Павлоград 21 листопада 2016 року, ОСОБА_1, 1962 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 проживала спільно за вищевказаною адресою.

Відповідно до відповіді Павлоградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 1177-14.23-29 від 14.03.2017 року, згідно Державного реєстру актів цивільного стану громадян, розірвання шлюбу ОСОБА_1, зареєстровано Баглійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 707 від 29.12.1987 року, а також шлюб ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровано виконкомом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 45 від 23.11.1968 року (шлюб розірваний, актовий запис № 576 від 22.12.2003 року, складений Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області).

Суд вважає, що матеріалами справи доведено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки до ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто до смерті ОСОБА_4.

Проте, вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки ОСОБА_4 перебував у шлюбі з 23.11.1968 року по 22.12.2003 року, а також інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки, який породжує юридичні наслідки, передбачений Цивільним кодексом 2004 року і такий факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.

До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. А тому встановлення факту проживання сторін однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з 1997 року, суперечить вимогам Закону, оскільки за діючим законодавством України, яке діяло до 2004 року, встановлення такого факту не передбачалось.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,131,212-215,218,224-232 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю- задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, однією сім'єю як чоловіка та жінки з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_6.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя А. О. Врона