Вирок № 65700680, 31.03.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/801/17

Провадження № 1-кп/175/53/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року сел. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Новік Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Паленко І.М.

за участю прокурора Іванова М.Ю.

за участю захисника ОСОБА_1

за участю обвинуваченого ОСОБА_2

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду сел. Слобожанське Дніпропетровської області обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040120000002 від 04.02.2017 року за ч.1 ст. 249 КК України та угоду про визнання винуватості від 15.02.2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Обухівка, Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, який не має неповнолітніх дітей на утриманні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки, 25.01.2017 близько 19 годині прибув до річки Оріль в районі вул. Дніпрової с. Обухівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою заздалегідь заготовленого та принесеного з собою забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки ОСОБА_2, у той же день, тобто 25.01.2017, близько 22 години ЗО хвилин, в порушення чинного законодавства, тобто не маючи законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, по льоду вийшов на річку Оріль в районі вул. Дніпрової с. Обухівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Відійшовши від берегу на відстань приблизно 200 метрів, ОСОБА_2 за допомогою заздалегідь приготовленої і принесеної з собою плішні, прорубав в льоду річки лунки, та незаконно встановив у воді річки Оріль (під льодом) заздалегідь заготовлене та принесене з собою заборонене знаряддя лову, а саме одну жилкову рибальську сітку довжиною 120 м, висотою 1,5 м, розмір вічка 40 х 40 мм, після чого повернувся додому.

04.02.2017, близько о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 повідомив своєму товаришу ОСОБА_3 про свій злочинний умисел, спрямований на незаконний вилов живих водних біоресурсів за допомогою забороненого знаряддя лову, та попросив останнього допомогти йому дістати з під льоду встановлене ним 25.01.2017 заборонене знаряддя лову, а саме одну жилкову рибальську сітку, та вибрати з неї незаконно виловлені живі водні біоресурси, на що ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 свою згоду, тим самим останні вступили між собою у злочинну змову, направлену на незаконне зайняття рибним добувним промислом.

Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, діючи групою осіб, 04.02.2017 о 18 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішим ходом прибули до річки Оріль в районі вул. Дніпрової с. Обухівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області і по льоду вийшли на річку Оріль (водойму загального користування) у вищезазначеному місці. Відійшовши від берегу на відстань приблизно 200 метрів, до місця встановлення жилкової рибальської сітки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь приготовленої і принесеної з собою плішні, прорубали в льоду річки лунку та зняли раніше встановлену ОСОБА_4 жилкову рибальську сітку довжиною 120 м, висотою 1,5 м, розмір вічка 40 х 40 мм, яка є забороненим знаряддям лову, в якій вже знаходились водні живі біоресурси, а саме: судак - 38 одиниць, плітка - 48 одиниць, плоскирка - 30 одиниць, щука - 2 одиниці, карась -4 одиниці, окунь - 3 одиниці.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом за допомогою незаконного знаряддя лову, вилученні з природного середовища - річки Оріль Дніпровського водосховища (водойми загального користування) риби, тобто водних живих біоресурсів, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: ст. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України, затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України» від 15 лютого 1999 року № 19, в яких визначено: «Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених з сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань...».

Таким чином, відповідно додатка № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 державі в особі Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли істотну шкоду, розмір якої складає 25279 гривень.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, вчинив кримінальне правопорушення, тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 249 КК України.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, вчинив кримінальне правопорушення, тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 249 КК України.

15.02.2017 року між сторонами кримінального провадження: прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України та згідно до умов якої ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, сторонами погоджено покарання ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. в дохід держави із застосуванням спеціальної конфіскації вилучених в нього на місці події забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки і плішні, та водних живих біоресурсів, а саме: судак 38 одиниць, плітка 48 одиниць, плоскирка 30 одиниць, щука 2 одиниці, карась 4 одиниці, окуні - 3 одиниці.

15.02.2017 року між сторонами кримінального провадження: прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України та згідно до умов якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, сторонами погоджено покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. в дохід держави із застосуванням спеціальної конфіскації вилучених в нього на місці події забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки і плішні, та водних живих біоресурсів, а саме: судак 38 одиниць, плітка 48 одиниць, плоскирка 30 одиниць, щука 2 одиниці, карась 4 одиниці, окуні - 3 одиниці.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним та просить суд затвердити угоду.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив суду, що цілком розуміє характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним та просить суд затвердити угоду.

Захисник обвинувачених просив затвердити угоди про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоди і призначити обвинуваченим узгоджену міру покарання.

Суд, заслухавши думки прокурора, захисника та обвинувачених та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, доходить таких висновків.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч.1 ст. 475 КПК України суд, переконавшись що угода може бути затверджена, ухвалює вирок яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено у підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

На думку суду укладені сторонами угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України: умови угод не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України; укладення угод між сторонами є добровільним; дії обвинувачених кваліфіковано правильно за ч. 1 ст.249 КК України, у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цілком розуміють права, визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. в дохід держави із застосуванням спеціальної конфіскації вилучених в нього на місці події забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки і плішні, та водних живих біоресурсів, а саме: судак 38 одиниць, плітка 48 одиниць, плоскирка 30 одиниць, щука 2 одиниці, карась 4 одиниці, окуні - 3 одиниці.

Суд також вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. в дохід держави із застосуванням спеціальної конфіскації вилучених в нього на місці події забороненого знаряддя лову - однієї жилкової рибальської сітки і плішні, та водних живих біоресурсів, а саме: судак 38 одиниць, плітка 48 одиниць, плоскирка 30 одиниць, щука 2 одиниці, карась 4 одиниці, окуні - 3 одиниці.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Цивільний позов прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування спричинених збитків у розмірі 25279 грн. підлягає задоволенню повністю, як такий, що ґрунтується на законі, доведений належними доказами та визнаний цивільними відповідачами.

Згідно обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження №12017040120000002 від 04.02.2017 року під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження процесуальних витрат понесено не було.

Під час досудового розслідування кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, клопотань про застосування запобіжного заходу сторони не заявляли, а тому підстав для застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених на час до набрання вироком законної сили немає.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 лютого 2017 року в кримінальному провадженні №12017040120000002 укладену між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. в дохід держави.

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 лютого 2017 року в кримінальному провадженні №12017040120000002 укладену між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 грн. в дохід держави.

На підставі ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію: конфіскувати в дохід держави - заборонене знаряддя лову - одну жилкову рибальську сітку і плішні, та водні живі біоресурси, а саме: судак 38 одиниць, плітка 48 одиниць, плоскирка 30 одиниць, щука 2 одиниці, карась 4 одиниці, окуні - 3 одиниці.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирати.

Роз'яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Цивільний позов прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 в інтересах держави в особі Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП №2523800412), ОСОБА_3 (РНОКПП2514216458) на користь держави в особі Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області у відшкодування шкоди у розмірі 25279 грн. (аналітичний рахунок, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області 31115106700005, код бюджетної класифікації 21081100, код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженим та прокурору.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя Л.М. Новік