Ухвала суду № 65700368, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/3736/16

У Х В А Л А

03 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд звільнити позивача від сплати судового збору та ставить запитання: хто несе відповідальність за халатність?

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.

Так, відповідно до вимог частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги апелянтом не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011.

Відповідно до п.5 частини третьої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 06.12.2016) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 06.12.2016) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, в даному випадку, становить 1600 грн.

Згідно частини першої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, Київський апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101.

Також суд звертає увагу на те, що Законом України «Про судовий збір» (в редакції, станом на день подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта, який є позивачем у цій справі.

Щодо посилання апелянта на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 частини другої ст. 3 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, не є прийнятними, оскільки вказане законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 4 ст. 105 КАС України (стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як предметом спору у даній справі є звільнення позивача від сплати податків і зборів за МПВ ( Міжнародне поштове відправлення).

Враховуючи, що позивачем не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.

Окрім того, в порушення вимог частини шостої ст. 187 КАС України, до апеляційної скарги апелянтом не додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Також, відповідно до п. 3 частини другої ст. 187 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

В поданій апеляційній скарзі апелянт просить суд звільнити позивача від сплати судового збору та ставить запитання: хто несе відповідальність за халатність?

Однак, таке викладення апеляційних вимог є порушенням частини другої статті 187 КАС України.

Згідно частини першої ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Також, відповідно до частини першої ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі: залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін; зміни ухвали суду першої інстанції; скасування судового рішення і постановлення нової ухвали; скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі; визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі; скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, апелянтом не вказано чіткі вимоги, які він висуває перед судом апеляційної інстанції, що є перешкодою для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Також, відповідно до п. 4 частини другої статті 187 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянт не наводить обґрунтування своїх вимог та не зазначає, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Згідно частини третьої ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 108, 187, 189, 195, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Троян