Ухвала суду № 65700323, 23.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2017 рокусправа № 804/8268/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участю представника позивача Гільбурда Р.Ю. та представника відповідача Падалки А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі № 804/8268/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 03.11.2016 року ВП № 52808592 про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На підставі виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2016 року № 202/5839/15-ц відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою від 14.03.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50492477 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на користь компанії "DALMOND TRADE HOUSE LTD" (Республіка Кіпр) суми боргу у розмірі 1 465 398,77 доларів США, що еквівалентно 35 000 545,52 грн. (а.с. 11-12).

23 березня 2016 року державним виконавцем у тому ж виконавчому провадженні у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3500054,55 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, за заявою ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» виконавчий лист № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, визнаний таким, що не підлягає виконанню. (а.с. 50-54).

Постановою від 03.11.2016 року відповідно до заяви компанії "DALMOND TRADE HOUSE LTD" виконавчий лист № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року повернуто стягувачу. (а.с. 13-14).

В той же день відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52808592 від 03.11.2016 року щодо стягнення з позивача залишку нестягнутої суми виконавчого збору у розмірі 3 140 181,81 грн. та зобов'язано його подати декларацію про доходи та майно боржника.

Вважаючи вказану постанову відповідача незаконною, позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Спір між сторонами фактично виник у зв'язку із законодавчими змінами в регулюванні питання щодо стягнення з боржника виконавчого збору за результатами здійснення виконавчого провадження.

Так, на час відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606), а на час повернення виконавчого листа та прийняття оскаржуваної постанови - Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно частини 1 статті 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону (до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 1 статті 27 Закону № 1404, який набрав законної сили 5 жовтня 2016 року, визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

У частині 2 статті 27 Закону № 1404-VIII закріплено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, виконавчий збір за Законом № 606 стягувався лише у зв'язку із самим фактом відкриття виконавчого провадження незалежно від фактичного виконання, зокрема, судового рішення, тоді як за Законом № 1404 виконавчий збір стягується лише у разі фактичного стягнення суми боргу і пропорційно обчислюється саме від останньої суми.

У зв'язку із зміною підстав для стягнення виконавчого збору законодавцем були змінені і наслідки завершення виконавчого провадження.

Так, відповідно до частини 6 статті 28 Закону № 606 у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

За приписами ж частини 3 статті 40 Закону № 1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто за Законом № 606 виконавець у разі завершення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа (стаття 47) та закінчення виконавчого провадження (стаття 49) відкривав виконавче провадження вже за існуючою постановою про стягнення виконавчого збору, і це було логічним, оскільки, як зазначалось вище, сума виконавчого збору не залежала від суми стягнутого боргу.

За Законом же № 1404 після повернення виконавчого документа чи закінчення виконавчого провадження виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору на суму стягнутих коштів і лише після цього відкриває виконавче провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, за нормами Закону № 1404 виконавець не може стягувати виконавчий збір за відсутності факту стягнення хоча б якоїсь частини суми боргу за виконавчим документом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не було стягнуто суму грошових коштів за виконавчим листом № 202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, не вчинялось жодних дій відносно майна позивача, отже з боку виконавчої служби не виконані обов'язкові умови для стягнення виконавчого збору у спосіб та в порядку , які встановлені Законом № 1404.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 27 Закону № 1404 у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

При цьому в попередній редакції аналогічна норма передбачала повернення стягнутого виконавчого збору лише у разі скасування рішення, що підлягало виконанню. (ч. 5 статті 28 Закону № 606).

З огляду на вказане колегія суддів зазначає, що воля законодавця полягає в тому, що виконавчий збір не може бути стягнутий з боржника у разі не тільки скасування рішення, що підлягало виконанню, але і в разі визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а навіть стягнутий виконавчий збір у таких випадках підлягає поверненню.

При цьому вказане правило діє незалежно від наявності факту скасування постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки законодавством така залежність не передбачена.

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що стягнута відповідачем у постанові ВП № 52808592 від 03.11.2016 сума виконавчого збору в розмірі 3 140181,81 грн є необґрунтованою та не кореспондується з положеннями Закону № 1404.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 28 березня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі № 804/8268/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко