Постанова № 65699797, 28.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/1027/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 03 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 03 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо не врахування при обчисленні пенсії ОСОБА_2 премії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення, визнано неправомірними дії Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки із зменшеним посадовим окладом від 24 грудня 2015 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з грудня 2015 року, яке призвело до її зменшення, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з грудня 2015 року, виходячи із розміру посадового окладу 1900,00 грн. з врахуванням премії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення та з врахуванням інших надбавок, визначених у довідці Київського міського військового комісаріату №-124500 від 24 жовтня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та винести рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що після 01 січня 2008 року Кабінетом Міністрів України не приймалось відповідного рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача, розмір пенсії якого визначений у відповідності до довідки Київського міського військового комісаріату від 24 грудня 2015 року №-124500.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є ветераном військової служби відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та з 01 листопада 1998 року отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За наслідком звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо проведення перерахунку розміру його пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції на час звільнення позивача з військової служби, виходячи з його вислуги років та розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, зазначеного в довідці Київського військового міського комісаріату від 24 травня 2012 року №-124500 з дати настання відповідних обставин збільшення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців та припинення протиправних відрахувань з пенсії, листом відповідача від 23 грудня 2015 року №27284/12/Г-2455 ОСОБА_2 повідомлено, що для проведення підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23 квітня 2012 року №355, Київським міським військовим комісаріатом була надана довідка від 24 травня 2012 року №-124500 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294 станом на 01 квітня 2012 року. Довідка про розмір грошового забезпечення від 24 травня 2012 року за №-124500 станом на 01 квітня 2012 року надана Київським міським військовим комісаріатом до управління для обчислення максимального розміру пенсії ОСОБА_2, в межах якого можливо проводити підвищення пенсії згідно з вищезазначеною постановою. З набранням чинності 01 листопада 2011 року Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема в частині максимального розміру пенсії, який обчислюється відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. При розрахунку максимального розміру підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 враховувався розмір пенсії з 80 відсотків сум грошового забезпечення за посадою позивача станом на 01 квітня 2012 року. Розмір пенсії позивача за вислугу років, обчислений відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», складає 4359,15 грн. (4843,50*90%). Розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 за посадою позивача станом на 01 квітня 2012 року становить 5090,80 грн. (6363,50*80%). Максимальний розмір підвищення відповідно до Постанови становить 731,65 грн. (5090,80-4359,15). Розмір підвищення пенсії позивача відповідно до Постанови становить: з 01 липня 2012 року - 479,51 грн., (4289,04*11%), з 01 вересня 2012 року - 731,65 грн. - максимальний розмір підвищення, встановлений в межах розміру пенсії позивача, обчисленої з грошового забезпечення за посадою позивача станом на 01 квітня 2012 року. Розмір пенсійної виплати позивача станом на 01 грудня 2015 року становить 5459,96 грн. Включено у відомість для проведення виплати коштів в сумі 5161,98 грн. Розмір ПДФО становить 270,89 грн. та військового збору становить 27,09 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках, отже жодні правові підстави у органів Пенсійного фонду України враховувати при визначені пенсії розміри складових менші, ніж зазначено в довідках, відсутні, а тому жодних підстав для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 у бік зменшення у відповідача не було.

За наслідками перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно п.п.1-3 вказаного Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністра оборони України від 21 грудня 1993 року (по особовому складу) ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за п.65 пп.«г» через скорочення штату з правом носіння військової форми одягу. На вказаному наказі наявна відмітка про визначення розміру посадового окладу для нарахування пенсії у сумі 1900,00 грн., про що надіслано 24 жовтня 2008 року довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Згідно довідки Київського міського військового комісаріату від березня 2008 року за №-124500 про грошове забезпечення для нарахування (перерахунку) пенсії ОСОБА_2, грошове забезпечення з 01 січня 2008 року за посадою заступника начальника училища озброєння, яку позивач займав в день звільнення зі служби 21 грудня 1993 року, становить: посадовий оклад - 1200,00 грн., оклад за військове звання - полковник - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40,0% - 534,50 грн., за виконання особливо важливих завдань 50% - 934,50 грн., робота з таємними виробами, носіями, документами 20% - 240,00 грн., премія - 10% - 120,00 грн. Всього: 3163,50 грн.

Згідно довідки Київського міського військового комісаріату від 24 жовтня 2008 року №-124500 про грошове забезпечення для нарахування (перерахунку) пенсії ОСОБА_2 грошове забезпечення з 01 січня 2008 року за посадою заступника начальника училища озброєння, яку позивач займав в день звільнення зі служби 21 грудня 1993 року, становить: посадовий оклад - 1900,00 грн., оклад за військове звання - полковник - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40,0% - 814,00 грн., за виконання особливо важливих завдань 50% - 1424,50 грн., робота з таємними виробами, носіями, документами 20% - 380,00 грн., премія - 10% - 190,00 грн. Всього: 4843,50 грн.

З довідки Київського міського військового комісаріату від 24 травня 2012 року №-124500 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року для нарахування (перерахунку) пенсії (підстава: перерахунок пенсії з 01 липня 2012 року постанова Кабінету Міністрів України №355 від 23 квітня 2012 року) вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача на 01 квітня 2012 року за посадою заступника начальника училища озброєння, яку він займав на день звільнення зі служби 21 грудня 1993 року, становить: посадовий оклад - 1900,00 грн., оклад за військове звання - полковник - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40,0% - 814,00 грн., за виконання особливо важливих завдань 50% - 1424,50 грн., служба в умовах режимних обмежень 20% - 380,00 грн., премія - 90% - 1710,00 грн. Всього: 6363,50 грн.

Відповідно до довідки Київського міського військового комісаріату про розмір грошового забезпечення для нарахування (перерахунку) пенсії від 24 грудня 2015 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01 січня 2008 року за посадою заступника начальника училища озброєння, яку він займав в день звільнення зі служби 21 грудня 1993 року, становить: посадовий оклад - 1552,00 грн., оклад за військове звання - полковник - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40,0% - 674,80 грн., за виконання особливо важливих завдань 50% - 1180,90 грн., служба в умовах режимних обмежень 20% - 310,40 грн., премія - 10% - 155,20 грн. Всього: 4008,30 грн.

Разом з тим, згідно супровідного листа Київського міського військового комісаріату від 24 грудня 2015 року №12792 Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві було надіслано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 (ФА-124500) з 01 січня 2008 року з урахуванням окладу за посадою заступника начальника училища з озброєння-начальника відділу Київського вищого воєнно-морського училища та з 01 січня 2008 року розмір окладу становить 1552,00 грн., що на 3% є нижчим від розміру окладу начальника інституту (1600 грн.), який відповідав 235,00 грн. згідно п.1 р.4 «Військовий інститут» Схеми посадових окладів військовослужбовців із числа науково-педагогічного складу ВНЗ ЗСУ, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26 липня 2004 року. Станом на 01 квітня 2012 року оклад відповідає 1900,00 грн., згідно п.6 р.4 «Військовий інститут» наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року №377. Зазначено, що попередню довідку станом на 01 січня 2008 року від 24 жовтня 2008 року, складену на підставі тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вважати недійсною.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №ФА 124500 ОСОБА_2 від 01 грудня 2015 року вбачається, що пенсія позивачу призначена (обчислена) з 01 листопада 1998 року у розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 49) з сум грошового забезпечення, до яких входить: посадовий оклад у розмірі 1552,00 грн., оклад за військове звання у розмірі 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% у розмірі 674,80 грн., робота з таємними виробами, носіями, документами 20% у розмірі 310,00 грн., надбавка за особливо важливі завдання 50% у розмірі 1180,90 грн., премія 10% у розмірі 155,20 грн. Всього 4008,30 грн.

Таким чином, розрахунок пенсії позивача проведено на підставі довідки Київського міського військового комісаріату від 24 грудня 2015 року, якою визначено посадовий оклад позивача у розмірі 1552,00 грн., що була надана разом із супровідним листом від 24 грудня 2015 року №12792, в якому, зокрема, було зазначено, що станом на 01 квітня 2012 року оклад відповідає 1900,00 грн.

Разом з тим, в силу вимог ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про державну службу»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Отже, відповідно до ст. 22 Конституції України звуження та обмеження змісту й обсягу зазначених прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9 зазначено, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Конституційним Судом України у рішеннях від 06 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 сформовано чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

У рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій осіб, що служать у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» він має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

З наведеного вбачається, що незалежно від дати призначення пенсії розмір пенсії осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при інших рівних умовах (посада, військове звання, вислуга років тощо) повинен бути обчислений за єдиними нормами та умовами та вказаним Законом передбачено перерахунок призначених пенсій лише у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення та не встановлено такої підстави для перерахунку, як зменшення рівня грошового забезпечення.

Однак, як встановлено судом, позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Київського міського військового комісаріату від 24 грудня 2015 року, якою визначено посадовий оклад позивача у розмірі 1552,00 грн., тобто відповідач всупереч наведеним положенням чинного законодавства України здійснив розрахунок пенсії ОСОБА_2 із зменшеного посадового окладу позивача, який визначено з 01 квітня 2012 року у розмірі 1900,00 грн.

Таким чином, враховуючи при розрахунку пенсії ОСОБА_2 довідку Київського міського військового комісаріату від 24 грудня 2015 року відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав у органів Пенсійного фонду України враховувати при визначені пенсії позивача розміри складових грошового забезпечення менші, ніж зазначено в довідках, зокрема у довідці від 24 жовтня 2008 року, яка фактично є ідентичною довідці від 24 травня 2012 року за виключенням відсотку премії, що підлягає застосуванню.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно протиправності дій відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії ОСОБА_2 премії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення та щодо проведення перерахунку пенсії позивача з грудня 2015 року, яке призвело до її зменшення, та наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з грудня 2015 року, виходячи з розміру посадового окладу 1900,00 грн., з врахуванням премії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення та з врахуванням інших надбавок, визначених у довідці Київського міського військового комісаріату №-124500 від 24 жовтня 2008 року.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки із зменшеним посадовим окладом від 24 грудня 2015 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів зазначає, що Київський міський військовий комісаріат не було в установленому порядку залучено до розгляду справи в якості відповідача та позивачем до суду першої інстанції не було заявлено вимог щодо визнання неправомірними дій Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки із зменшеним посадовим окладом від 24 грудня 2015 року.

Суд першої інстанції, виходячи за межі позовних вимог та вирішуючи питання правомірності дій Київського міського військового комісаріату, не навів обґрунтувань щодо необхідності захисту прав позивача шляхом визнання неправомірними дій Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки від 24 грудня 2015 року, не залучив Київський міський військовий комісаріат у якості співвідповідача, чим фактично позбавив останнього передбаченого процесуальним законодавством права на участь у справі із можливістю подавати заперечення, доводити обставини, що обґрунтовують позицію Київського міського військового комісаріату щодо правомірності видачі вказаної довідки.

Відповідно до гл.1 р.ІV КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про залучення належного відповідача та/або співвідповідача у даній справі, а тому колегія суддів позбавлена процесуальної можливості усунути виявлені недоліки при розгляді справи в суді першої інстанції.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання неправомірними дій Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки із зменшеним посадовим окладом від 24 грудня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну предмету позову (зміну і доповнення позовних вимог) від 18 липня 2016 року) про визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві по стягненню податків з пенсійного забезпечення ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача повернути незаконно стягнені починаючи з лютого 2015 року суми податків з пенсійного забезпечення позивача, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи в частині, тому постанова Деснянського районного суду м.Києва від 03 лютого 2017 року підлягає скасуванню в частині визнання неправомірними дій Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки із зменшеним посадовим окладом від 24 грудня 2015 року.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 03 лютого 2017 року скасувати в частині визнання неправомірними дій Київського міського військового комісаріату щодо видачі довідки із зменшеним посадовим окладом від 24 грудня 2015 року.

В іншій частині постанову Деснянського районного суду м.Києва від 03 лютого 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.