Ухвала суду № 65699752, 29.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/56646/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвинова І.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача-1 Щепанського А.М., представника відповідача-2 Глущенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Печерського районного суду м.Києва від 19 грудня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2016р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції у м. Києві (надалі - відповідач 2) про визнання протиправною відмову відповідача 1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому 3 групи інвалідності, про визнання протиправною відмови відповідача 2 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому 3 групи інвалідності та про стягнення з відповідача 2 на його користь одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому 3 групи інвалідності у розмірі 150-кратному розмірі прожиткових мінімумів відповідно до Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. № 850 (надалі Постанова № 850).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що йому, як працівнику поліції встановлена 3 група інвалідності, внаслідок чого, відповідно до Постанови № 850 має право на отримання одноразової грошової допомоги. Проте, йому вказана допомога не виплачена, відмова у виплаті допомоги, оформлене листом відповідача 2 від 26.05.2016р. є протиправною.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 19.12.2016 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції у місті Києві у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850; зобов'язано Головне управління Національної поліції у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 18.03.2016р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що позивач дотримався встановленого порядку подачі документів для призначення одноразової грошової допомоги, визначений Постановою № 850, подавши необхідні документи за останнім місцем його служби до Головного управління Національної поліції у м. Києві, внаслідок чого відмова відповідача 2 у виплаті вказаної суми є протиправною.

Головне управління Національної поліції у місті Києві, не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.12.2016 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відмовляючи ОСОБА_2 у виплаті допомоги, Головне управління Національної поліції у місті Києві діяло в межах та у спосіб визначений законом, оскільки, відповідно до Постанови № 850, саме МВС приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, тому що травму та інвалідність позивач отримав у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ України (міліції).

В судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції у місті Києві підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач та представник Міністерства внутрішніх справ України заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 29.11.2004 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 10-12).

07.11.2015р. по 28.12.2015р. позивач проходив службу в Національній поліції України, про що є запис в трудовій книжці (а.с.12).

28.12.2015Р. військово-лікарською комісією позивачу видано свідоцтво про хворобу № 203/у від 28.12.2015р., відповідно до якого позивач не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, внаслідок отримання 04.09.2015р. травми, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.14).

Наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві № 131 о/с від 31.12.2015р. позивач був звільнений зі служби в поліції згідно з пп.2 (через хворобу) п.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 13).

Згідно виписки та довідки медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлена 3 група інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 18-20).

07.04.2016 р. позивач звернувся до Головного управління МВС України в м.Києві із заявою та відповідними документами про виплату йому одноразової грошової допомоги (а.с.43).

Згідно висновку Головного управління МВС України в м.Києві позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України від 20.12.1990р. «Про міліцію» у розмірі 206700грн. (а.с.44).

У вказаному висновку Головного управління МВС України в м.Києві зазначено, що підлягає виплата одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. № 850.

Подальшому, МВС України направило пакет документів щодо виплати позивачу допомоги до Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Головне управління Національної поліції у м. Києві листом від 26.05.2016р. № 769Ва/125/30/01-2016 повідомила позивача про наступне «матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги повернуті з МВС України без задоволення, причиною відмови являється, те, позивач звільнений зі служби в Національній поліції і виплата повинна проводитися за останнім місцем служби». (а.с.47).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015 №580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).

Відповідно до ст. 1 Закону №580 національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (надалі Постанова № 850).

Відповідно до ч.2 вказаною Постановою установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1461).

Згідно ч.1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, цей Порядок (надалі Порядок № 850 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Частиною 2 Порядку № 850 встановлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

З матеріалів справи вбачається, що днем виникнення права у позивача на отримання допомоги є дата установлення, йому як працівнику поліції, інвалідності 3 групи - 18.03.2016р., що підтверджено довідкою медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0443212 (а.с.19). Згідно цієї довідки причина інвалідності захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Право позивача на отримання вказаної допомоги не є спірним.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосуванню підлягає Порядок № 850, оскільки у позивача настала інвалідність в період проходження служби в органах внутрішніх справ, тому позивач має право на отримання грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до пп. 2 п. 2 вказаної Постанови № 850, а не на підставі положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджениого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Згідно п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії:довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п.14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання вказаних положень Порядку № 850 подав у встановленому порядку необхідний перелік документів за місцем проходження своєї служби, для призначення йому та виплати грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності.

Згідно матеріалів справи вказана сума грошової допомоги позивачу не виплачена.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та наведені норми закону, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправною відмови Головне управління Національної поліції у м. Києві у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, оскільки, позивачем був дотриманий порядок подання документів для призначення грошової допомоги, визначений Порядком № 850, яким визначається порядок виплати грошової допомоги працівнику міліції, а не поліцейському, і яким чітко визначено порядок подання документів за останнім місцем служби, яким у даному випадку є Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Щодо решти позовних вимог про зобов'язання відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснити дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги позивачу, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.14 Порядку № 850 у Головного управління Національної поліції у м. Києві не було підстав для відмови у призначенні вказаної грошової допомоги.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з пункту 2 частини 4 статті 105 та пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 18.03.2016 р.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, всі наведені доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Повний текст ухвали виготовлено 03.04.2017р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Печерського районного суду м.Києва від 19 грудня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м.Києва від 19 грудня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення одноразової грошової допомоги, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.