Ухвала суду № 65699730, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 823/812/15

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

03 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через недотримання апелянтом строків на апеляційне оскарження.

Так, звернувшись 03.02.2017 року до суду з апеляційною скаргою, апелянтом в порушення вимог ч. 2 ст. 186 КАС України був пропущений строк на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає, що йому стало відомо про постанову суду першої інстанції випадково 23.01.2017 року, а копію рішення отримав за заявою лише 30.01.2017 року.

Перевіривши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що наведені підстави є неповажними та надав апелянту строк тривалістю 30 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній поважні підстави для поновлення пропущеного строку.

Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію ухвали 27.02.2017 року.

На адресу суду 29 березня 2017 року від апелянта надійшло клопотання, до якого додається заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

До заяви апелянт додає:

1) оригінал довідки обслуговуючої організації ТОВ «ЖЕК Будівельник», в якій підтверджується, що за адресою місця реєстрації (18001, АДРЕСА_1) відповідач не проживає з квітня 2003 року;

2) заяву від ОСОБА_2, яка підтверджує, що її син ОСОБА_1 проживає разом з нею за адресою АДРЕСА_2, 18006;

3) Акт мешканців будинку АДРЕСА_2, які підтверджують факт проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою з 2003 року.

Згідно з ч. 3 ст. 107 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для її повернення, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Як вбачається з матеріалів справи на аркуші 19, судом першої інстанції було направлено запит щодо доступу до персональних даних до Сектору адресно-довідкової роботи Управління ДМС України в Черкаській області, в якому суддя просить надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані про ОСОБА_1 з метою розгляду даної адміністративної справи.

На вищевказаний запит була надана інформація (арк. справи 21), яка підтверджує місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Так, суд першої інстанції направляв всю кореспонденцію на відому йому адресу, яка є адресою місця реєстрації відповідача, однак всі листі були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 1 ст. 40 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

У справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…

Суд зазначає, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами…, а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими…, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження… У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata …».

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Таким чином, постанова Черкаського окружного адміністративного суду набрала законної сили ще у 2015 році. Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову суду з пропуском строку більше півтора року з моменту постановлення рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені апелянтом в заяві, є неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 165, 186, 189, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.