Постанова № 65699696, 28.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року № 876/2808/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Богдан А.О.,

представник позивача - Ковальчук Ю.М.,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИЛА:

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області звернулася з позовом до ФО-П ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ФО-П ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач не допустив посадових Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області до проведення планової виїзної документальної перевірки 28.11.2016 року, 29.11.2016 року та щоденно з 06.12.2016 року по 09.12.2016 року, у зв'язку з чим 12.12.2016 року на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року, позов задоволено.

Підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), застосованого рішенням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12 грудня 2016 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ФО-П ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 14.11.2016 року прийнято наказ №1244 "Про проведення планової виїзної документальної перевірки" ФО-П ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.01.2014 року по 31.12.2015 року. Перевірку заплановано провести з 28.11.2016 року терміном 10 робочих днів. Підставою для проведення перевірки зазначено п. п. 77.1, 77.4 ст. 77 ПК України та план-графік проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на IV квартал 2016 року.

28.11.2016 року Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області видано направлення №1200 та №1201 на проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

На підставі наказу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області №1244 від 14.11.2016 року та направлень на перевірку №1200, №1201 від 28.11.2016 року, які були направлені на адресу позивача, посадовими особами Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було здійснено вихід за місцем проживання та за місцем розташування об'єкту оподаткування - бару "Пузатий двір": АДРЕСА_1, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, 28, 29.11.2016 року, 6, 7, 8 та 09.12.2016 року, з метою здійснення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.01.2014 року по 31.12.2015 року.

Згідно з актів про не допуск та відмову до проведення документальної планової виїзної перевірки від 06.12.2016 року №1268/10/03-13-13-01, 07.12.2016 року №1269/10/03-13-13-01, від 08.12.2016 року №1283/10/03-13-13-01 та від 09.12.2016 року №1286/10/03-13-13-01 при виході за вищевказаною юридичною адресою, де знаходиться приватний житловий будинок, вхід був обмежений через те, що вхідні ворота та хвіртка були замкнені, на телефонні дзвінки ніхто не відповідав. При виході за місцем здійснення торгівлі підакцизними товарами 06.12.2016року бармен повідомила, що не володіє інформацією про місцезнаходження ОСОБА_3, а 09.12.2016 року бар "Пузатий двір" був зачинений.

Враховуючи обставини, зафіксовані в складених актах про неможливість доступу до проведення документальної планової виїзної перевірки, заступником начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 розділу ІІ ПК України 12.12.2016 року було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або за вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Фактичний дохід від підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_3 за 2014, 2015 роки становить 70-80тис. грн. на рік, тобто менше 20 мільйонів гривень; у позивача відсутній дозвіл КМУ на таку перевірку; не існує жодного відкритого кримінального провадження проти ФО-П ОСОБА_3; останній не подавав позивачу заяву про перевірку його підприємницької діяльності; на протязі 2016року Луцька ОДПУ ГУДФС у Волинській області двічі ревізувала діяльність ФО-П ОСОБА_3 та накладала фінансові стягнення за виявлені порушення, які були належно та своєчасно сплачені суб'єктом господарювання.

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області вважає, що ОСОБА_3 не допускав інспекторів до фактичної перевірки, яка здійснюється податковою щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів. Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки такого роду перевірка діяльності ФО-П ОСОБА_3 здійснювались у 2016 році двічі з винесенням податкових повідомлень рішень від 08.09.16 року за №0002941401, відповідно до ст.1 Указу №436/95 від 12.06.95 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» на ФО-П ОСОБА_3 був накладений штраф у розмірі 9385,00 грн., який був сплачений підприємцем 30.11.16 року; а податковим повідомленням рішенням від 30.11.16року за №0003591401, відповідно до ст.1 Указу №436/95 від 12.06.95 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» на ФОП ОСОБА_3 був накладений штраф у розмірі 6315.00 грн., який був сплачений підприємцем 10.01.17 року.

Як зазначив ОСОБА_3, він ніколи не уникав фактичних перевірок і завжди допускав інспекторів позивача до їх проведення, а перевірка, яка була формально призначена наказом №1244 від 14.11.16 року не була об'єктивно вмотивованою, лише чергово-періодичною з наміром здійснити перевірку «дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.01.14 року по 31.12.15 року».

Згідно з п. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків або його уповноваженому представнику, чи особам, які фактично проводять розрахункові операції цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених ним пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З наказу №1244 про проведення планової виїзної документальної перевірки видно, що в ньому відсутня мета проведення перевірки, а в направленнях на перевірку №1200 та №1201 відсутня інформація про підстави проведення перевірки. Відтак, вказані документи не відповідали вимогам ст.81 ПКУ, що і породжувало припущення працівників ОДПУ про можливе недопущення посадових осіб для проведення перевірки.

Таким чином, твердження контролюючого органу про відмову апелянта у проведенні перевірки є необґрунтованими та не підтвердженні належними і допустимими доказами, а також дійсними та фактичними обставинами справи.

Листом від 22.11.2016 року, адресованим ОДПУ ГУДФС у Волинській області, ОСОБА_3 письмово виклав свою позицію стосовно неправомірності проведення систематичних планових та позапланових перевірок, проте не зазначав про наміри вжиття заходів по не допуску представників позивача до можливих перевірок бару "Пузатий двір".

Крім того, в матеріалах справи наявні документальні докази про стан здоров'я ОСОБА_3 та про його фактичне лікування в період з 27.11.16 року по 14.12.16 року, з покликанням на те, що за відсутності самого апелянта за місцем реєстрації бару "Пузатий двір" завжди присутня уповноважена ним особа, - його мати ОСОБА_6. Проте, представники податкового органу не запропонували останній надати документи на перевірку, розписатися у направленні на перевірку та не склали акту її відмови чи створення перешкод у доступі до проведення перевірки.

Згідно вимог пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 ПК України, арешт застосовується якщо платник податку відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до об'єкту перевірки, чого в даному випадку фактично встановлено не було, адже формально складені акти про про не допуск та відмову до проведення документальної планової виїзної перевірки від 06.12.2016 року №1268, від 07.12.2016 року №1269, від 08.12. 2016 року №1283та від 09.12. 2016 року №1286 не містять ознак дотичності до їх складення понятих чи вповноважених представників органу місцевого самоврядування, або бодай працівників бару чи вповноваженої особи - ОСОБА_6.

Зважаючи на зміст та вимоги наведенорї норми закону, позивач не довів очевидності самого факту відмови ФОП ОСОБА_3 у проведенні перевірки чи доступу до об'єкта господарювання з його боку, або ним вповноваженої особи.

Враховуючи викладені та прискіпливо проаналізовані обставини справи та беручи до уваги наявні зібрані документальні докази, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що адміністративний позов є упереджено надуманим та належно не вмотивованим, а тому не підлягав до задоволення.

Відтак, висновок суду першої інстанції по даній справі був зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності позивачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у справі №803/1817/16 - скасувати та винести нову, якою в задоволені позову відмовити.

Стягнути з Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1568 грн. 60 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31219206781004, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено 03.04.2017 року