Постанова № 65699488, 30.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 березня 2017 року 11:14 № 826/15767/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. за участі представника позивача, розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовом

підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України

до

державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про

визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та стягнення пені у розмірі 230 588,40 грн.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 30 березня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, в якому просить (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог від 23.03.2017):

- визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві стосовно неподання до головного управління Державного казначейства України у місті Києві висновку у термін до 17.11.2014 із зазначенням суми 405 549,00 грн., згідно з декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України;

- зобов’язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок із зазначенням суми 405 549,00 грн., згідно з декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України;

- стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України суму пені за період із 17.11.2014 по 28.02.2017 щодо відтермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 230 588,40 грн.;

- контроль за виконання судового рішення покласти на відповідачів у порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України терміном на 1 місяць.

Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючим органом за результатами розгляду заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), як додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, останнього не повідомлено або про визначення відповідності позивача, як платника податку, критеріям, необхідним для такого бюджетного відшкодування, або ж про таку невідповідність у встановлені для цього строки, з огляду на що позивачем зроблено висновок про протиправну бездіяльність контролюючого органу в частині неподанні висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з метою отримання підприємством «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України бюджетного відшкодування.

Відповідачі в жодне із судових засідань явку своїх представників не забезпечили, заперечень проти позову не надали.

Розглянувши позивачем, документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, у межах якої подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), згідно з якою позивач просив здійснити бюджетне відшкодування у сумі 405 549,00 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок.

Вказана податкова декларація була отримана державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві 20.10.2014, про що свідчить відмітка на копії останньої, наявної у матеріалах справи. Доказів не прийняття даної податкової декларації підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України контролюючим органом, як суб’єктом владних повноважень та відповідачем у справі, не надано, а з матеріалів справи не вбачається.

У той же час, за твердженнями позивача, які не спростовані відповідачами, як суб’єктами владних повноважень, бюджетного відшкодування у розмірі 405 549,00 грн. останнім не отримано, вважаючи протиправність чого, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У силу пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Посадові особи контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в разі порушення визначених у пункті 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України, право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям: не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; юридичні особи та фізичні особи - підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: а) відсутність підтвердження відомостей; б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів)); загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування; у яких середня заробітна плата не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу; мають один з наступних критеріїв: а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу; б) або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців; в) або рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року; не мають податкового боргу; великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.

У відповідності до пункту 200.20 статті 200 Податкового кодексу України, порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності;

У разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку (пункт 200.21 статті 200 Податкового кодексу України).

Починаючи з 1 січня 2014 року камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, проводиться протягом п'яти календарних днів з дня подання податкової декларації.

Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію (пункт 200.22 статті 200 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених положень податкового законодавства, які діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, вбачається, що бюджетне відшкодування відбувається або за наслідками відповідної перевірки, проведеної контролюючим органом, або у разі наявності у платника податків права на автоматичне бюджетне відшкодування податку, підтверджене результатами камеральної перевірки, за відповідності певним критеріям.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, як правонаступником державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, під час судового розгляду даної справи не надано суду пояснень з приводу законодавчо мотивованих підстав для відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 405 549,00 грн., зазначеній у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), як додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

При цьому, наявна у матеріалах справи копія листа державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 11.11.2014 №2407/10/26-57-15-01-34 стосується відмови підприємству «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України в автоматичному бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, розмір якого вказано в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 30.10.2014 №9062778018, а не безпосередньо податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року. Крім того, у вказаному листі контролюючим органом не зазначено детальних пояснень невідповідності позивача, як платника податку, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України критеріям та відсутності у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування, обов’язковість чого передбачена пунктом 200.20 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Як було зазначено вище, державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, правонаступником якого наразі є державна податкова інспекція у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, не повідомлялось позивача про причини відмови у бюджетному відшкодуванні, що не заперечувалось відповідачами під час судового розгляду справи.

Таким чином, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві безпідставно відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, розмір якого вказано у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, внаслідок чого бездіяльність державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо неподання до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про бюджетне відшкодування грошових коштів на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України у розмірі 405 549,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року, є протиправною.

Крім того, у відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт протиправної бездіяльності, державну податкову інспекцію у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві слід зобов’язати подати до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок про бюджетне відшкодування на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України грошових коштів у розмірі 405 549,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з урахуванням розміру пені, нарахованої на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У той же час, безпосередньо позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України суму пені за період із 17.11.2014 по 28.02.2017 щодо відтермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 230 588,40 грн. наразі є передчасною, оскільки належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносин є зобов’язання контролюючого органу подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про бюджетне відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №826/17403/14 (ЄДРСР №54438185), від 01.03.2016 у справі №826/4860/13-а (ЄДРСР №56580861) та від 12.07.2016 у справі №826/21824/15 (ЄДРСР №58986607).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо неподання до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про бюджетне відшкодування грошових коштів на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України у розмірі 405 549,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року та зобов’язання державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок про бюджетне відшкодування на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України грошових коштів у розмірі 405 549,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з урахуванням розміру пені, нарахованої на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. В іншій частині позовних вимог суд дійшов до висновку про відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати під час судового розгляду справи у загальному розмірі 5415,45 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2017 №42.

Водночас, враховуючи часткове задоволення позовних, пропорційно розміру задоволення останніх сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу, становить 3200,00 грн.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо неподання до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновку про бюджетне відшкодування грошових коштів на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України у розмірі 405 549,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Зобов’язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві подати до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок про бюджетне відшкодування на користь підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України грошових коштів у розмірі 405 549,00 грн., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з урахуванням розміру пені, нарахованої на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені підприємством «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів Союз організацій інвалідів України (код ЄДРПОУ 35635441, адреса: 03148, місто Київ, вулиця Сім’ї Сосніних, 3, офіс 534) судові витрати у розмірі 3200,00 грн. (трьох тисяч двохсот грн. 00 копійок), що документально підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2017 №42, за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 03.04.2017