Постанова № 65699353, 29.03.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Чернігів Справа № 825/372/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Барабіна Д.В.,

представника відповідача Гладченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкової вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (далі - ТОВ "Наташа-Агро") звернулось до адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить скасувати повністю податкову вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.02.2017 № 251-25 про термінову сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 305283,29 грн; скасувати рішення заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 07.02.2017 № 1 про опис майна платника податків - ТОВ "Наташа-Агро" у податкову заставу; визнати дії Головного управління ДФС у Чернігівській області по нарахуванню пені за узгодженим горошковим зобов'язанням в сумі 305283,29 грн незаконними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами податкової перевірки ТОВ "Наташа-Агро" та на підставі акту № 474/14/35052335 від 30.12.2016 ТУ ДФС у Чернігівської області видало податкове повідомлення-рішення № 0000161400 від 16.01.2017. Даним податковим повідомленням-рішенням було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Наташа-Агро" за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1073139 грн. Вказана сума підлягала сплаті протягом 10 календарних днів з моменту отримання ППР.

Відповідно до платіжного доручення № 573 від 25.01.2017 ТОВ "Наташа-Агро" сплатило до УДК у Бобровицькому районі 1073139 грн, призначення платежу: *;131:сплата грошових зобов'язань по акту перевірки від 30.12.2016 № 474/14/35052335.

Таким чином, зазначає, що всі узгодженні грошові зобов'язання за ППР № 0000161400 від 16.01.2017 ТОВ "Наташа-Агро" виконало своєчасно та в повному обсязі, а отже, вважає, що оскаржувана податкова вимога та рішення № 1 про опис майна у податкову заставу підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових пояснень до неї.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що Головне управління ДФС у Чернігівській області вважає оскаржувану податкову вимогу від 07.02.2017 №251-25 та рішення від 07.02.2017 №1 про опис майна у податкову заставу податкову вимогу, такими, що прийняті з дотриманням норм законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень на позовну заяву, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Наташа-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2013 по 31.12.2015 ТУ ДФС у Чернігівській області встановлено заниження сплати ПДВ, та складено акт перевірки від 30.12.2016 №474/14/35052335 (а.с. 27-62).

На підставі акту перевірки №474/14/35052335 від 30.12.2016 ТУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2017 №0000161400 (а.с. 13), яким донараховано ТОВ «Наташа-Агро» 858511 грн податку на додану вартість за основним платежем та застосовано штрафну санкцію у розмірі 214628 грн.

07.02.2015 ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкову вимогу № 251-25 (а.с. 9), згідно якої станом на 06.02.2017 сума податкового боргу позивача становила 319044,55 грн.

Крім того, ГУ ДФС у Чернігівській області винесено рішення № 1 про опис майна у податкову заставу від 07.02.2017 № 451/10/25-01-17-22 (а.с. 11).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З системного аналізу вищевказаних норм ПК України вбачається, що податкове зобов'язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні); грошове ж зобов'язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому статтею 50 ПК України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, ПК України розмежовує поняття податкового зобов'язання і грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54,3.1. 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у податкового органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов'язання, то контролюючий орган зобов'язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов'язання, зокрема сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі п. 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) з уми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на подану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов'язанням, у тому числі, у встановлених статтею 57 ПК України строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов'язань визначається по-різному.

Так, пеня на грошове зобов'язання згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків починає нараховуватися з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, вказаного в декларації або уточнюючому розрахунку або в податковому повідомленні-рішенні (саме коли наявні порушення податкового законодавства) на суму податкового боргу.

Разом з тим, пеня на податкове зобов'язання згідно з підпунктом 129.1.2 статті 129.1 статті 129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) починає нараховуватися у день настання строку сплати податкового зобов'язання в податковій декларації або податковому повідомленні-рішенні (коли відсутні порушення законодавства) на вказану в них суму податку.

У свою чергу, у відповідності до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому, у відповідності до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені на грошове зобов'язання розпочинається з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Крім того, листом ДФС від 09.11.2015 № 23832/6/99-99-19-03-02-15 та листом ДПС від 05.01.12 № 156/7/19-5017, головний державний податковий орган чітко відокремлює грошове та податкове зобов'язання, також порядок нарахування пені на кожне з них.

Так, з урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов'язанням, в тому числі у встановлених ст. 57 ПК України строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов'язанням визначається по-різному:

- пеня на грошове зобов'язання згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків (наприклад, згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України при поданні податкової декларації за будь-якцй настуйний податковий період або поданні уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації при заниженні податкового зобов'язання минулих податкових періодів) починає нараховуватися з моменту закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, вказаного в декларації або уточнюючому розрахунку або в податковому повідомленні-рішенні (саме коли наявні порушення податкового законодавства) на суму податкового боргу;

- пеня на податкове зобов'язання згідно з п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України починає нараховуватися у день настання строку сплати податкового зобов'язання в податковій декларації або податковому повідомленні-рішенні (коли відсутні порушення законодавства) на вказану в них суму податку.

У зв'язку з тим, що позивач в десятиденний строк сплатив всю суму визначених в податковому повідомленні-рішенні № 0000161400 (форма «Р») від 16.01.2017 грошових зобов'язань, у позивача відсутні підстави для нарахування пені в розмірі 319 044,55 грн.

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/7095/13-а від 27.01.2014, яка була підтримана Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністраивним судом України (ухвала від 24.03.2015).

До того ж, відповідно до листа № 1/7/25-03-17-010 від 10.02.2017 за позивачем рахується податковий борг у сумі 319044,55 грн (сума несплаченої у поточному році пені (п.п. 129.1.2 ст. 129 ПК України) ППР №0000161400 (форма «Р») від 16.01.2017).

Але, після набрання чинності Законом України від 21.12.2016 № 1797- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», з 01.01.2017 п.п. 129.1.2 ст. 129 ПК України викладений в наступній редакції: «при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)».

Враховуючі, що Закон України від 21.12.2016 № 1797- VIII набув чинності з 01.01.2017, пеня повинна бути розрахована у розмірі 13761,26 грн, що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 84-85).

Таким чином, нарахування пені позивачеві у розмірі 305283,29 грн на суму узгоджених грошових зобов'язань без порушення строків сплати таких зобов'язань не має законних підстав, та відповідно така пеня не має бути стягнута на підставах вимог податкового законодавства, а отже наявні підстави для скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.02.2017 № 251-25 форми "Ю" про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 305283,29 грн та визнання дій Головного управління ДФС у Чернігівській області по нарахуванню пені за узгодженим горошковим зобов'язанням в сумі 305283,29 грн незаконними.

Щодо вимоги про скасування рішення заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 07.02.2017 № 1 про опис майна платника податків - ТОВ "Наташа-Агро" у податкову заставу, то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідно п.п. 89.1.2. п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" задовольнити частково.

Скасувати, як протиправну, податкову вимогу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 07.02.2017 № 251-25 форми «Ю» про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в розмірі 305283,29 грн.

Визнати дії Головного управління ДФС у Чернігівській області по нарахуванню пені за узгодженим горошковим зобов'язанням в сумі 305283,29 грн незаконними.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити понесені судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (вул. Циганівка, 27, с. Нова Басань, Бобровицький район, Чернігівська область, 17461, код 35052335) в сумі 6179 (шість тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 25 коп. згідно платіжного доручення від 23.02.2017 № 1628, квитанції банку від 15.03.2017 № 71889 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код 39392183).

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан