Постанова № 65699303, 27.03.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/168/17

27 березня 2017 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1399 від 04.07.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 2060,28 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2060,28 грн., який виник у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань. Податковим органом вживались заходи для стягнення боргу, проте вищевказаний податковий борг відповідачем не погашено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2060,28 грн. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що вказана заборгованість не сплачена ним через відсутність доходів протягом півроку 2015 року, а саме при звільненні з роботи в березні місяці та оформленні пенсії 01 вересня 2015 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши наявні письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перебуває на обліку в Монастириському відділенні Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Пунктом 16.1. статті 16, пунктом 36.1. статті 36, пунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України (надалі ПК України), передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст.266 Податкового кодексу України, було введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. пункту 1266.2., підпунктами 266.3.1., 266.3.2. пункту 266.3. статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

З матеріалів справи видно, що у позивача ОСОБА_1 на праві приватної власності є житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 212,2 кв. м. і житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 188,8 кв. м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. (а.с.9-10)

З довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються органами, виданої Монастириським відділенням Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № 2068 від 02.12.2016 року видно, що за платником податків ОСОБА_1 станом на 02.12.2016 року борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості становить 2060,28 грн., в т.ч. 1927,48 грн. - по основному платежу, 71,45 грн. по штрафних санкціях, 61,35 грн. - пені. (а.с.7)

Вказана заборгованість виникла у зв'язку із несплатою узгоджених податкових повідомлень - рішень по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості форми "Ф": № 1886-17 від 17.06.2015 року на суму 789,39 грн., № 1887-17 від 17.06.2015 року на суму 1138,09 грн., № 611-13 від 06.06.2016 року на суму 202,09 грн., № 612-13 від 06.06.2016 року на суму 155,13 грн. а також за несвоєчасну сплату застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40,42 грн. податкове повідомлення - рішення форми "Ш" № 0003181911 від 30.09.2016 року і 31.03 грн. податкове повідомлення - рішення форми "Ш" № 0003191911 від 30.09.2016 року. (а.с.11-13).

Суд враховує, що вказані податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості позивачем не оскаржувалися ні в адміністративному, ні в судовому порядку, частково оплачені, а отже податкове зобов'язання у сумі 2060,28 грн. є узгодженим.

У пункті 57.3. статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

За приписами пункту 59.3. статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

З метою погашення податкового боргу 24.09.2015 року Бучацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області (Монастириське відділення) ОСОБА_1 виставлено податкову вимогу форми "Ф" № 5536-00 на суму 1968,49 грн. (а.с.18). При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався.

Вказана сума сплачена не була та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

У спірному випадку позивач вжив усіх заходів, передбачених Податковим кодексом України для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Натомість відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність обов'язку сплачувати податок, а твердження відповідача про відсутність коштів, доходів протягом півроку 2015 року суд до уваги не бере.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статей 11,71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, так як податковий борг відповідача у сумі 2060,28 грн. за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості підтверджений матеріалами справи, є узгодженим та добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області податковий борг в розмірі 2060 (дві тисячі шістдесят) грн. 28 (двадцять вісім) коп. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості:

- на р/р 31418617700376, код одержувача 37382571, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18010200 в сумі 1213,22 грн.;

- на р/р 31410617700385, код одержувача 37382571, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18010200 в сумі 847,06 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.