Постанова № 65699220, 16.03.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1537/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сиромятнікова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_1до відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській областіпро скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку

В С Т А Н О В И В:

13.09.2016 ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач або ГУНП в Полтавській області), у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП в Полтавській області №838 від 05.08.2016 та №250о/с від 15.08.2016 у частині звільнення оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського ВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.08.2016 по день фактичного поновлення на посаді.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ ГУНП в Полтавській області №838 від 05.08.2016 не містить посилань на норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на підставі якого позивача звільнено з роботи, а з наказом №250о/с від 15.08.2016 не ознайомлений взагалі. Позивач наголошував на тому, що висновок службового розслідування не містить конкретних фактів порушення т.в.о. начальника Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1, вчинення дій, які спричиняють втрату речового доказу по кримінальному провадженню; висновки службового розслідування не містять конкретних поршень вимог чинного законодавства, відомчих нормативно-правових актів, службової інструкції, які б були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача з вимогами адміністративного позову не погодився, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що підставою для обрання виду дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді звільнення зі служби став факт невиїзду ОСОБА_1 на місце події та незабезпечення організації охорони місця події з метою збереження основного речового доказу, який був втрачений.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, з 1994 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 прийнятий на службу до ГУНП в Полтавській області /а. с. 18-19/, а саме: з 07.11.2015 - перший заступник начальника Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, з 18.03.2016 - заступник начальника Полтавського районного відділу поліції в Полтавській області, з 17.06.2016 - оперуповноважений спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області /а. с. 48, 113/.

Керівництвом ГУНП на оперативній нараді заслухано стан розслідування кримінального провадження №12016170300000671, досудове розслідування у якому проводиться слідчим підрозділом Полтавського РВП ПВП ГУНП області, за результатами якої вказано на непрофесійні дії працівників поліції, що призвело до втрати речового доказу; 15.06.2016 наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Полтавській області №408 призначено службове розслідування /а. с. 45/.

У ході службового розслідування встановлено, що 18.05.2016 о 20 год. 19 хв. до чергової частини Полтавського РВП від диспетчера "102" надійшло повідомлення - "подія №6432604 - повідомлення про замінування, вибух, підпал". Зі змісту повідомлення - "На тракторній бригаді - вибух". Місце скоєння: АДРЕСА_1.

Це повідомлення 18.05.2016 зареєстроване у журналі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області за №3245.

Черговий РВП на місце події направив слідчо-оперативну групу Полтавського РВП та відповідального від керівництва районного відділення поліції Драного О.М.; у складі слідчо-оперативної групи були слідчий Мороз Д.А., оперуповноважений КР Чернега М.М., інспектор Воробйов М.В., водій ОСОБА_5

Про цю подію черговим повідомлено відповідального від керівництва районного відділення поліції Драного О.М., т.в.о. начальника Полтавського РВП ПВП підполковника поліції ОСОБА_1, чергового ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6, чергового Полтавського ВП , чергового МНС та чергового прокурора.

У ході розслідування встановлено той важливий факт, що керівництвом Полтавського РВП не забезпечено охорону місця події: старший слідчо-оперативної групи слідчий Мороз Д.А. доповідав в.о. начальника Полтавського РВП ОСОБА_1 про те, що повноцінний огляд місця події не можливий у зв'язку з пізнім часом доби, відсутністю належного освітлення та загрози завалу, що в свою чергу могло призвести до травмування, при цьому проводилися роботи працівниками МНС.

Ємкість, яка вибухнула, на той час вилучити було не можливо. У відповідь отримано вказівку ОСОБА_1 залишити бочку на місці під охороною охоронця тракторної бригади та повідомлено, що на місце події буде направлено людей з числа працівників Полтавського РВП для забезпечення охорони місця події, до ранку, тобто повторного огляду місця події. Черговий Полтавського РВП в свою чергу направив слідчо-оперативну групу на інший виклик.

Охорона місця пригоди не була забезпечена керівником РВП, членами слідчо-оперативної групи місце пригоди було залишено, не дочекавшись осіб, які повинні були охороняти місце пригоди, що призвело до викрадення металевої ємкості невідомими особами. Тобто, головний речовий доказ у кримінальному провадженні втрачено.

19.05.2016 слідчо-оперативна група повторно виїхала на місце пригоди в с. Жуки Полтавського району, слідчим проведено повторний огляд місця події, огляд вантажного автомобіля, у якому стався вибух, однак, цистерна (металева ємкість) була відсутня.

У результаті непрофесійних дій працівників поліції Полтавського РВП, зокрема в.о. начальника Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 допущено втрату речових доказів та унеможливлення в подальшому проведення повного та всебічного розслідування у кримінальному провадженні.

За результатами службового розслідування складено висновок щодо дій працівників Полтавського РВП ПВП ГУПН в Полтавській області від 28.07.2016, затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області 01.08.2016 /а. с. 20-26/.

Пунктом 1 наказу т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області від 05.08.2016 №838 наказано за порушення службової дисципліни, а саме: недотримання вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 №940, що виявилось у невиїзді на місце події та неорганізації його охорони з метою збереження речових доказів як т.в.о. начальника Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського ВП підполковника поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України /а. с. 46-47/.

Наказом начальника ГУНП в Полтавській області від 15.08.2016 № 250 о/с підполковника поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 15.08.2016 /а. с. 48/.

Не погоджуючись із наказами ГУНП в Полтавській області №838 від 05.08.2016 та №250о/с від 15.08.2016 у частині звільнення оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом про оскарження вказаних наказів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_1, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції став висновок, складений за результатом службового розслідування щодо дій працівників Полтавського РВП ПВП ГУПН в Полтавській області від 28.07.2016, затверджений т.в.о. начальника ГУ НП в Полтавській області 01.08.2016 /а. с. 20-26/.

Закон України "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 4 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, (надалі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

У розумінні статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_7 працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230, (надалі - Інструкція №230) визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктами 5.1-5.3 Інструкції №230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування.

Позивач у судовому засіданні стверджував про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, однак, з цього приводу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що службове розслідування призначено наказом ГУНП в Полтавській області №408 від 15.06.2016 /а. с. 45/.

Відповідачем надано до суду рапорт виконавця - заступника начальника СУ ГУНП в Полтавській області Яцун С.М. про продовження терміну проведення службового розслідування до 10.08.2016 /а.с. 89/.

Відповідно до резолюції т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області від 14.07.2016 на вказаному рапорті "Дозволяю" термін службового розслідування продовжено /а. с. 89/.

Висновок службового розслідування затверджено 01.08.2016 /а. с. 20-26/.

Таким чином, службове розслідування проведено у межах строків, визначених Інструкцією №230.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на неознайомлення його з наказом №408 від 15.06.2016 "Про проведення службового розслідування" з огляду на те, що відповідно до пункту 6.3.5 Інструкції №230 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Водночас позивачем не доведено надання відповідачу рапортів про ознайомлення з будь-якими матеріалами службового розслідування, як це передбачено Інструкцією №230.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що службове розслідування призначено за фактом непрофесійних дій працівників поліції, у результаті яких допущено втрату речових доказів по кримінальному провадженню № 12016170300000671 від 18.05.2016.

Представник відповідача наголошував на тому, що втрата речового доказу спричинена невиїздом позивача на місце події та неорганізацією позивачем охорони з метою збереження речових доказів.

Так, у судовому засіданні позивач не заперечував, що у день надходження повідомлення про вибух на території тракторної бригади ДП ДГ "Тахтаулове" ОСОБА_1 тимчасового виконував обов'язки начальника Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП 18.05.2016.

Свідок ОСОБА_7 - черговий, допитаний у судовому засіданні 09.02.2017, підтвердив ту обставину, що на території машино-тракторної станції стався вибух, про який він негайно повідомив, зокрема ОСОБА_1

У судовому засіданні 16.03.2017 свідок - слідчий Мороз Д.А. зазначив, що черговим було повідомлено про вибух, який стався на території машино-тракторної станції, яка належить ДП ДГ "Тахтаулове", працювали пожежники, огляд ємкості металевої конструкції не проводився на місці, оскільки була ймовірність обвалу. У телефонному режимі доповів ОСОБА_1 про ситуацію на місці. Позивач повідомив ОСОБА_9, що буде направлена додаткова слідчо-оперативна група для зберігання/охорони місця події.

Позивач стверджував, що ніхто йому не телефонував щодо необхідності забезпечення охорони місця події. Зазначив, що слідчий залишив ємкість під охорону сторожа, який написав розписку.

При цьому, у матеріалах цієї справи наявна заява охоронця машино-тракторної станції, яка належить ДП ДГ "Тахтаулове", згідно з якою охоронець зобов'язався стежити за охороною території, знаходитись на ній, не випускати та не впускати транспортні засоби /а.с. 93/.

Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 №940, (надалі - Інструкція№940) регламентує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ з питань реагування на заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції №940 з метою організації належного реагування на кримінальні правопорушення та інші події, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, забезпечення взаємодії з іншими правоохоронними органами та органами виконавчої влади, своєчасного інформування на місця подій обов'язково виїжджають: начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, керівники органів досудових розслідувань або особи, які виконують їх обов'язки, - при отриманні повідомлень про вбивства, розбої, кримінальні правопорушення, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, кримінальні правопорушення та інші події, що можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктом 4.6 Інструкції №940 у разі неможливості негайного реагування силами добових нарядів на отримані повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події начальник міськрайліноргану або особа, яка виконує його обов'язки (відповідальний по ОВС), визначає додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та дає доручення черговому щодо їх направлення на місця подій.

Водночас, у день надходження повідомлення про вибух позивач виконував обов'язки начальника Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП, однак, всупереч вимогам Інструкції №940 виїзд на місце події ОСОБА_1 не здійснив, додаткові сили і засоби, що необхідно було задіяти для реагування на повідомлення про вибух, здійснено не було.

При цьому, у результаті такої бездіяльності позивача втрачено речовий доказ у кримінальному провадженні, у якому проводиться розслідування факту порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримуватись, що спричинило загибель людини.

Позивач зазначив про те, що він не має права давати розпорядження слідчому та що слідчий є самостійною особою, яка повідомила його, що вибух стався при порушенні правил безпеки. Указане, за твердженням позивача, було підставою не виїжджати на місце події.

Проте суд зазначає, що слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункт 17 частини першої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України).

Отже, обов'язок ОСОБА_10 полягав у здійсненні досудового розслідування кримінального провадження, а обов'язок позивача як в.о. начальника Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області - у виїзді на місце події відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції № 940.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Таким чином, вищевказана бездіяльність позивача є порушенням вимог Дисциплінарного статуту.

Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, наказ ГУНП в Полтавській області №838 від 05.08.2016 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ ГУНП в Полтавській області №250о/с від 15.08.2016 щодо звільнення оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 відповідачем винесено правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень.

На підставі встановлених судом фактичних обставин справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21.03.2017.

Суддя Т.С. Канигіна