ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 квітня 2017 року м. Житомир Справа № 806/709/17
Категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шевчука В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення заборгованості середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 34681,29 грн. та моральної шкоди у сумі 50000,00 грн., -
в с т а н о в и в :
Позивач 20.03.2017 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на його користь заборгованість середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 34681,29 грн. та моральної шкоди у сумі 50000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, з посиланням на ст.ст. 116, 117 КЗпП, що був звільнений 30.04.2010 року, а відповідач повністю розрахувався з ним по заробітній платі лише 15.04.2011, чим порушив його трудові права та гарантії, що призвело до глибоких душевних та моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні, необхідності прикладання зусиль по організації свого життя.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.
Представником відповідача заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку із пропущенням строків звернення до суду.
Позивач заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що строки звернення до суду ним не пропущені, оскільки, відповідно до ст. 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком; обставин, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом не назвав; звернення до суду протягом тривалого строку, після остаточного розрахунку, пояснив необізнаністю у законодавстві.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 цього Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В Рішенні Конституційного Суду від 22.02.2012 № 4-рп/2012 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу" зазначено, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
З позивачем фактично розрахувались 15.04.2011, а до адміністративного суду з позовом він звернувся 20.03.2017 (майже через 6 років), тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (шість місяців щодо стягнення моральної шкоди) та Кодексом законів про працю України (три місяці щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку).
Враховуючи наведене, пояснення позивача з приводу пропуску строку, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 100, п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України, позовну заяву належить залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 155, 160, 165 КАС України, суд
у х в а л и в :
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк
Повний текст ухвали виготовлено 03.04.2017
Судове рішення № 65698849, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 03.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/709/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: