Постанова № 65698645, 22.03.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2017 р. Справа № 814/2457/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, доУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, третя особа за участю: представника позивача: ОСОБА_4 представника відповідача: Алейнікова В.М. представника третьої особи: ОСОБА_6ОСОБА_7, провизнання незаконним та скасування рішення №143140660215, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до адміністративного суду до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача за №143140660215 від 07.03.14 про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації з реконструкції житлових приміщень 2-го поверху під офіс та надбудова мансардного поверху для розміщення житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, яку подано ОСОБА_7 та скасування реєстрації зазначеної декларації.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що в період з 2011-2012 роках, ОСОБА_8 самовільно захопив горище багатоквартирного двоповерхового будинку та переобладнав в мансарду, захопив при цьому самовільно частину приміщення під'їзду, побудувавши у ньому сходи до мансарди. В подальшому, ОСОБА_8 за мирової угодою передав право власності на зазначене майно - ОСОБА_7, який, в свою чергу, подав декларацію про початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, а 07.03.14 подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яку відповідач зареєстрував за №143140660215.

На думку позивачки, зазначена реєстрація є протиправною, оскільки була здійснена самовільно, з грубим порушенням вимог ч.1-3 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», без будь-якого проекту, згоди співвласників та дозволу управління ДАБІ у Миколаївській області, а в подальшому фактично легалізувала реєстрацію спірної декларації, в якій наведено недостовірні дані.

На думку позивачки, ОСОБА_7 невірно зазначив у декларації дату початку будівництва - 06.02.14 та дату закінчення будівництва 04.03.14, хоча фактично зазначені будівельні роботи були виконані ще у 2012 році, що було встановлено ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва. Так, як вбачається з п.3 спірної декларації про готовність об'єкту експлуатації, в ньому містяться дані про інженера технічного нагляду 1 категорії - ОСОБА_9, який нібито має кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1, однак, вказані такі відомості відсутні у Реєстрі атестованих осіб. Також, відсутні відомості у Реєстрі атестованих осіб, щодо головного архітектора ОСОБА_10, який зазначений у декларації третьої особи. Крім того, згідно зі змісту цієї декларації, поданої ОСОБА_7, будівництво та реконструкція житлових приміщень 2-го поверху під офісом та надбудова мансардного поверху для розміщення житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, нібито здійснювалася без зміни геометричних розмірів, однак, при співставленні декларації з документами на право власності і даними технічного паспорту вбачається суттєва зміна площі будівництва. Забудовник провів реконструкцію горища будинку без згоди співвласників, влаштувавши там мансарду, як житлове приміщення, та самовільно присвоївши даному житловому приміщенні адресу - квартира АДРЕСА_1. Відповідачем, необґрунтовано, без будь-якої перевірки та передчасно зареєстровано спірну декларацію про готовність цього об'єкту до експлуатації, яка в свою чергу містить чимало недостовірних даних.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали заяви про підтримку позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, передбаченої ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», можливо лише у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таких обставин відповідачем виявлено не було, тому і не було підстав для відмови у реєстрації декларації, а також в її скасуванні.

Третя особа проти позову заперечила, просила в його задоволенні відмовити. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що реконструкцію нежитлового приміщення було здійснено на підставі належно розробленого проекту на отриманої в оренду від Миколаївської міської ради земельної ділянки та після подання декларації про початок будівельних робіт. Також, третя особа послалась на те, що зазначена реєстрація декларації жодним чином не порушує прав позивачки, оскільки ще, 29.04.05 приватна власність ОСОБА_1 була виділена в натурі в окремий об'єкт нерухомості, а тому позивачкою було втрачено право спільної сумісної власності та право спільної часткової власності на майно з іншими власниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.

Крім того, третя особа послалась на те, що декларація була зареєстрована відповідачем ще 07.03.14, а до суду позивачі звернулись лише в листопаді 2016 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Будинок по АДРЕСА_1 є двоповерховим багатоквартирним, 1917 року будівництва, який має дві юридичні адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 29.07.05 р, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1227 від 22.07.2005 року. Цей магазин утворився в результаті переведення житлових приміщень квартир № 4, 5, 25, які належали позивачці, в нежитлове приміщення на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1115 від 25 липня 2003 року, яким надано дозвіл на відповідне переведення.

ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 11.11.13 є власником нежитлового приміщення магазину в будинку АДРЕСА_1..

ОСОБА_3 згідно договором купівлі-продажу від 16.12.13 є власником квартири АДРЕСА_3.

ОСОБА_7 належала квартира АДРЕСА_1, загальною площею 166,5 кв.м.

В 2009 році, ОСОБА_7 вирішив провести реконструкцію квартири АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення з одночасної її реконструкцією та надбудовою мансардного поверху для розміщення офісних приміщень.

27.03.09 рішенням Миколаївської міської радою №1040 надано дозвіл ОСОБА_7 на переведення житлового приміщення у нежитлове, а також виконання проектних і ремонтно-будівельних робіт по реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

01.12.10 ОСОБА_7 укладено з Миколаївською міською радою №7933 договір оренди землі, площею 166 кв.м., для обслуговування нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

В 2009 році на замовлення ОСОБА_7 архітектором ОСОБА_10 було розроблено робочий проект «Реконструкція кв.АДРЕСА_1 під офіс з надбудовою мансардного поверху».

10.03.11 ОСОБА_7 отримано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Дозвіл на виконання будівельних робіт №00088-11 з реконструкції нежитлових приміщень для розміщення офісу за адресою: АДРЕСА_1.

29.11.11 зазначений Дозвіл скасовано відповідачем на підставі заяви ОСОБА_7

04.08.11 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Миколаївської міської ради власником квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_8

Під час здійснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (який є батьком його дружини) будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під офіс з надбудовою мансардного поверху, виник спір з іншими власниками багатоквартирного будинку, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

З цього приводу за зверненням мешканців будинку Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області проводить неодноразові перевірки об'єкту, а ОСОБА_8 було притягнуто до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт з реконструкції без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт та затвердженої технічної документації.

Одночасно з цим, між сторонами виникло декілька цивільних спорів щодо здійсненної ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реконструкції квартири АДРЕСА_1, а також усунення перешкод у користування майно.

13.03.13 на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва було визнано мирову угоду між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідно до якої, за ОСОБА_7 визнавалось право власності на 93/100 частки однокімнатної квартири загальною площею 166,5 кв.м., житловою площею 154,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а також будівельні матеріали, з яких було здійснено будівництво надбудови літ.А-3, у тому числі улаштування сходів та підповерху для розміщення приміщення топочної, загальною площею 182,1 кв.м., житловою площею 100,6 кв.м.

30.03.13 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на 93/100 частки однокімнатної квартири загальної площі 166,5 кв.м., житловою площею 154,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

До цього ж, 25.02.14 ухвалою апеляційного суду Миколаївської області скасовано ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва про затвердження мирової угоди між ОСОБА_8 та ОСОБА_7

03.02.14 ОСОБА_7 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області декларацію про початок виконання будівельних робіт за об'єктом «Реконструкція житлових приміщень 2-го поверху під офіс, та надбудова мансардного поверху для розміщення житлових приміщень» за адресою АДРЕСА_1, яка зареєстрована 06.02.14 за МК №083140370416.

05.03.14 ОСОБА_7 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція житлових приміщень 2-го поверху під офіс, та надбудова мансардного поверху для розміщення житлових приміщень» за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстровано відповідачем 07.03.14 за №МК 143140660215.

13.03.14 державним реєстратором Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 93/100 частки однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо строків звернення до суду, то відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки, позивачі не були безпосередньо учасниками правовідносин з реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція житлових приміщень 2-го поверху під офіс, та надбудова мансардного поверху для розміщення житлових приміщень» за адресою: АДРЕСА_1, то неможливо стверджувати, що про порушення своїх прав вони повинні були дізнатися саме 07.04.14.

Оскільки, позивачі стверджують, що дізнались про зазначений факт лише в серпні 2016 під час дослідження доказів у цивільній справі, яка розглядалась Центральним районним судом м. Миколаєва, а будь-яких доказів, про їх обізнаність до цього немає, суд вважає, що строк необхідно обраховувати з саме з цього часу.

За таких обставин, оскільки позивачі не пропустили передбачений законом строк звернення до суду, немає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а також вирішення питання про визнання поважними причин пропущення строку.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, відповідно до Закону відповідач має право скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації лише у разі виявлення недостовірних даних у ній.

Необхідно розуміти, що під недостовірними даними Закон вважає відомості, які не відповідають дійсності, є помилковими або свідомо неправдивими.

Це зокрема відомості щодо замовника будівництва, осіб, які здійснюють технічний нагляд, авторський нагляд, генерального підрядника, проектувальника, наявність проектної документації, інформація про об'єкт, інформація про земельну ділянку, техніко-економічні показники об'єкта та ін.

Під час здійснення дій щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, відповідачем жодних недостовірних даних у цій декларації не встановив.

Посилання позивачів на відсутність у Реєстрі атестованих осіб інженера технічного нагляду ОСОБА_9 та архітектора ОСОБА_10 не відповідають дійсності. В Реєстрі міститься інформація запис №4003876 про інженера технічного нагляду ОСОБА_9, сертифікат НОМЕР_3, рішення про видачу сертифікату № 36-ТН від 30.07.2015, а також запис №1000324, про архітектора ОСОБА_10, архітектурне об'ємне проектування, сертифікат НОМЕР_4, рішення про видачу сертифікату №19 від 21.07.2012.

Не може вважатися недостовірною інформація, зазначена у декларації, щодо дати початку будівництва 06.02.14, оскільки це є датою реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Підставами вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є виявлені недостовірні дані, що об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) або без документу, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорту.

Разом з тим, в цьому випадку, замовник будівництва ОСОБА_7, набув право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт будівництва, про що зазначено у поданій декларації - на підставі договору оренди від 06.12.10 №7933.

До того ж, у цьому випадку йде мова взагалі про реконструкції квартири у багатоквартирному будинку, тому питання земельної ділянки не є визначальним.

У замовника будівництва була належним чином затверджена проектна документація «Реконструкція кв.АДРЕСА_1 під офіс з надбудовою мансардного поверху» виконання архітектором ОСОБА_10

Реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації була здійснена на підставі зареєстрованої до цього декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.02.14 за МК №083140370416, тобто на підставі документу, що дає право на виконання будівельних робіт.

Взагалі прийняття до експлуатації об'єктів І-ІІІ категорії складності відбувається за декларативним принципом та не передбачає будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, жодних протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідач у цьому випадку не вчиняв.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Необхідно розуміти, що реєстрація Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання.

Після свого виконання, акти одноразового застосування, не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.09 по справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Оскільки, 13.03.14 ОСОБА_7 зареєстрував право власності на здійснену реконструкцію у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 07.03.14 №МК 143140660215 вже є повністю виконаною.

З цього моменту відбулась новація правовідносин, адміністративні правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю припинились, а замість них виникли правовідносини з приводу власності.

Зазначене вказує на те, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стосується не захисту їх прав від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, а захисту порушених прав від іншого приватного суб'єкту - ОСОБА_7

Саме дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на думку позивачів, призвели до порушення їхніх прав в частини створення перешкод у користуванні під'їздом та горищем багатоквартирного будинку.

Між позивачами та ОСОБА_7 існує спір про право, як щодо порядку користування власниками нерухомості у багатоквартирному будинку, так і щодо права власності на сходи та горище.

В адміністративному судочинстві суд позбавлений можливості давати оцінку діям фізичних осіб (не суб'єктів владних повноважень) за позовами інших фізичних осіб (не суб'єктів владних повноважень).

Зазначений спір між позивачами та третьою особою, можливо вирішити лише в порядку цивільного судочинства.

Позивачі не позбавлені можливості в порядку цивільного судочинства звернутися до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, про витребування майна з чужого незаконного володіння (горище), відшкодування завданої шкоди та ін. При цьому, лише повноважний суд (цивільний) може визначитися чи були підстави набуття права власності добросовісними чи ні.

Враховуючи відсутність протиправності дій з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27.03.17

Суддя В.В. Біоносенко