Рішення № 65698222, 31.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 674/1778/15-ц

Провадження № 22-ц/792/565/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів Гринчука Р.С., Янчук Т.О.,

секретар Шевчук Ю.Г., Кошельник В.М.,

за участю: апелянта ОСОБА_1

представника апелянта ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека», третя особа без самостійних вимог Дунаєвецька міська рада Хмельницької області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила поновити на роботі прибиральницею ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі наказу №26-нк від 20 листопада 2015 року її було звільнено з роботи відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у звязку із скороченням штату працівників. Вважає наказ незаконним, оскільки всупереч ст.42 КЗпП України не було враховано її переважне право на залишення на роботі, так як вона має більш тривалий безперервний стаж роботи.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що відповідачем не було враховано її переважне право на залишення на роботі.

Апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.

_________________

Головуюча в першій інстанції ОСОБА_6

Доповідач Спірідонова Т.В. Категорія: 54

Представники відповідача ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» ОСОБА_3, ОСОБА_4, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Третя особа без самостійних вимог Дунаєвецька міська рада повідомлена належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання представник не зявився, подав заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що скорочення штату в комунальній установі Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька районна бібліотека» було проведено відповідно до вимог чинного законодавства та права позивача при звільненні не порушено.

Проте, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 05 квітня 1982 року була прийнята прибиральницею в Центральну районну бібліотеку, що підтверджується копією трудової книжки та копією наказу (а.с.8, 124).

24 лютого 2000 року змінено назву з Центральної районної бібліотеки на ОСОБА_5 установу Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька районна бібліотека».

Наказом №26-нк від 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади прибиральниці районної бібліотеки для дітей комунальної установи Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька районна бібліотека» із займаної посади 20 листопада 2015 року у звязку із скорочення штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників.

Наказом №10-н від 03.07.2015 року «Про внесення змін в організацію праці та штатний розпис ОСОБА_5 установи Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька районна бібліотека» внесено зміни до штатного розпису комунальної установи та скорочено посаду прибиральниці районної бібліотеки для дітей. В п.3 наказу попереджено ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1 про зміни в організації праці та наступне вивільнення (а.с.24).

Позивач 06 липня 2015 року попереджувалася про скорочення посади прибиральниці, про що свідчить письмове попередження, однак відмовилася ознайомлюватися з наказом, що підтверджується актом від 06.07.2015р. (а.с.47,48).

Наказом №2-н від 05.01.2017 року внесено зміни до наказу від 03.07.2015р. №10-нк «Про внесення змін в організацію праці та штатний розпис», змінено п.п.1.4 п.1 наказу та виключено з нього слова «для дітей».

Наказом №2-нк від 05.01.2017 року внесено зміни до наказу від 20.11.2015р. №26-нк «Про звільнення ОСОБА_1М.» та виключено з нього слова «для дітей».

Рішенням профспілкового комітету бібліотечних працівників Дунаєвецького району від 06.07.2015р. надано згоду на скорочення посади ОСОБА_1

Питання про доцільність скорочення чисельності чи штату працівників суд не вправі обговорювати і перевіряти, оскільки це право власника чи уповноваженого ним органу визначати штат і чисельність працівників певного фаху і кваліфікації.

Суд зобовязаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату чи чисельності працівників).

Встановлено, що структуру ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» на 01.01.2014 року становить: районна бібліотека, дитяча бібліотека (а.с.45).

В штатному розписі комунальної установи з 05 січня 2015 року по 30 листопада 2015 року були передбачені посади: прибиральниці районної бібліотеки - 1 і прибиральниця бібліотеки для дітей - 1, що підтверджується доданим розписом.

Згідно штатного розпису, погодженого з головою Дунаєвецької районної ради і затвердженого начальником відділу культури Дунаєвецької районної державної адміністрації 07.07.2015р. з 07.07.2015р. по 30.11.2015 року та з 01 вересня 2015 року передбачена штатна посада прибиральниці- 1 (а.с.43, 125,126,127).

На посаді прибиральниць працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_10

При вирішенні питання про звільнення, відповідач мав керуватись положенням ч. 2 ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі.

Згідно із ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців: особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (п.1,2,3 ч.2 ст.42 КЗпП України).

Зі змісту ст.42 КЗпП України вбачається, що перевага в залишенні на роботі надається насамперед працівникам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.

Представник відповідача ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що визначаючи продуктивність праці позивача було враховано, що вона є інвалідом ІІІ групи та їй протипоказана важка фізична праця, а тому в подальшому може не виконувати належним чином свої обовязки.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 має меншу продуктивність праці, ніж ОСОБА_10, не підтверджуються наявними у справі доказами та спростовуються матеріалами справи.

Площа ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека», яка прибирається становить 693,4кв.м., хоча норма обслуговування бібліотеки одним прибиральником становить 550,8кв.м., що підтверджується наданим розрахунком від 29.03.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання своїх обовязків позивач не допускала порушення трудової дисципліни, що виражалося в неякісному виконанні нею своїх обовязків та у відмові від виконання своїх обовязків. Крім того, представником відповідача визнано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 здійснювали прибирання майже однакової площі бібліотеки, хоча розрахунок нормативів на кожного з працівників не проводився.

Відповідно до висновку ЛКК Дунаєвецької центральної районної лікарні від 15.03.2017 року ОСОБА_1 може працювати прибиральницею (а.с.223).

Тому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 мають однакову продуктивність праці.

Разом з тим, ОСОБА_1 має більш тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, оскільки працює з 05.04.1982р., а ОСОБА_10 прийнята на роботу на посаду прибиральниці з 25.05.2010р. (а.с.8,123).

Доводи представника відповідача про те, що переважне право на залишення на роботі має ОСОБА_10, оскільки в її сім'ї немає інших працівників з самостійним заробітком, не заслуговують на увагу.

Так, на момент вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі чоловік ОСОБА_10- ОСОБА_9 працював у ОСОБА_5 установі Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька районна бібліотека» та з 09.09.2015 року працює на посаді художника у комунальній установі Дунаєвецької районної ради «Районний краєзнавчий музей» (а.с.49, 134,185) .

Тому, будь-яких переваг, зазначених у ст.42 КЗпП України, перед позивачкою у ОСОБА_10 не має.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення проведено з порушенням ст.42 КЗпП України, а тому позивач підлягає поновленню на роботі на посаді прибиральниці.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові №6-511цс16 від 25 травня 2016 року.

Відповідно до довідки ОСОБА_5 установи Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька районна бібліотека» від 23.01.2017 року середньоденний заробіток становить 72грн.22коп. (а.с.179).

Вимушений прогул ОСОБА_1 тривав 341 робочий день, тому її середній заробіток за цей період становить 24627грн.02коп. (341х72,22) (сума визначена без утримання податку та інших обовязкових платежів). При цьому судом враховується, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року не з вини позивача та відсутні підстави для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму одержаної позивачем вихідної допомоги та допомоги по безробіттю.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При подачі позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 487грн.20коп., а за подачу апеляційної скарги - 535грн.92коп.(487,20х1,1).

При подачі позову ОСОБА_1 судовий збір не сплачувала, а за подачу апеляційної скарги сплатила судовий збір у сумі 714грн.07коп., що підтверджується квитанцією.

Тому, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь ОСОБА_1 у сумі 535грн.92коп. та в дохід держави 487грн.20коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в ОСОБА_5 установі Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» на посаді прибиральниці.

Стягнути з ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 24627грн.02коп. (сума визначена без утримання податку та інших обовязкових платежів).

Стягнути з ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 535грн.92коп.

Стягнути з ОСОБА_5 установи Дунаєвецької міської ради «Дунаєвецька міська бібліотека» в дохід держави судовий збір у сумі 487грн.20коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_12

Судді: /підпис/ ОСОБА_13

/підпис/ ОСОБА_14

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова