Ухвала суду № 65697560, 30.03.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

30.03.2017 Справа №607/3184/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Дрозд Х.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №С-2014-03-01 від 07.03.2014 року в розмірі 3500 доларів США, що еквівалентно 95900,00 гривень.

30 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на майно та кошти, які належать ОСОБА_2

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою особи, яка бере участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову-це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов»язково зазначаються: причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обгрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з»ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій ОСОБА_1 заяві про забезпечення позову не зазначено майно на яке останній просить накласти арешт, його вартість, де воно знаходиться та чи перебуває у власності відповідача, що не дає можливості суду зробити висновок щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Окрім цього позивачем не наведено обґрунтованих підстав для застосування заходів забезпечення позову, у заяві відсутнє посилання на докази, які свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову та не зазначено в чому саме вона полягає, тобто не наведено обґрунтування того, чому і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено в п.9 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3 674-VI передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову. Оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості слід залишити без руху та надати позивачу строк п»ять днів з дня отримання ухвали, для:

-подання належно оформленої заяви про забезпечення позову, в якій із врахуванням вимог співмірності слід вказати вид заходів забезпечення позову, конкретне майно, щодо якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, із зазначенням кому воно належить та яка його реальна вартість; причини застосування заходів забезпечення позову та докази, які свідчать про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Керуючись ст. 119, 120, 121 ч.1, 151 Цивільного процесуального кодексу України,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху і надати ОСОБА_1 строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та розяснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Дана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Головуючий суддяОСОБА_3