Ухвала суду № 65696892, 29.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 334/3490/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Добрєв М.В.

Номер провадження 22-ц/778/1142/17 Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бабак А.М.

Спас О.В.

Суддів Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Білої Ірини Володимирівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Білої І.В. (далі ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В.) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 04 грудня 2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № КАВБКФ/1012226.2 на суму 50000,00 грн. на строк до 03 грудня 2016 року зі сплатою 7% річних.

У забезпечення кредитного договору, 04 грудня 2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки.

ОСОБА_4 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконуються, тому станом на 17 травня 2016 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 31696,54 грн., з яких: 28103,52 грн. - заборгованість по кредиту, в тому числі 15889, 22 грн. - прострочена сума; 2543,02 грн. - заборгованість по процентам, в тому числі 2401,38 грн. - прострочена сума; 1050,00 грн. - сума заборгованості по щомісячній комісії, в тому числі 500,00 грн. - прострочена сума.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь суму заборгованості за кредитним договором 31696,54 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Укрбізнесбанк» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що у зв'язку з тим, що інформація відносно кредитора - ПАТ «Укрбізнесбанк» належним чином розміщена, боржник мав можливість зателефонувати до контактного центру та отримати необхідні дані відносно зміни реквізитів, а тому положення ст. 613 ЦК України відносно прострочення кредитора не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Крім того, судом першої інстанції помилково встановлений факт повного виконання зобов'язання за кредитним договором та факт відсутності заборгованості за кредитним договором, тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення з урахуванням заборгованості на момент ухвалення рішення Ленінським районним судом м. Запоріжжя, стягнувши з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ«Укрбізнесбанк» 5003,09 грн. та судові витрати у сумі 1378 грн.

Представник апелянта у судове засідання апеляційного суду не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки уповноваженій особі 27 лютого 2017 року.

Передбачене законом право на участь у судовому засіданні апелянт не використав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В. підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 грудня 2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № КАВБКФ/1012226.2 на суму 50000,00 грн., зі сплатою 7 % річних, строком до 03 грудня 2016 року. (а.с. 6-7).

В якості забезпечення виконання кредитних грошових зобов'язань за кредитним договором, 03 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір поруки № КАВБКФ/1012226.2 від 04 грудня 2013 року. (а.с. 14).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 23 квітня 2015 року № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 87 від 24 квітня 2015 року, яким з 24 квітня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку. (а.с. 34, 35).

01 березня 2016 року позивачем надіслані позичальнику та поручителю за вказаним кредитним договором досудові вимоги № 411, № 411, № 413, відповідно, проханням сплатити заборгованість та повідомленням, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, банк буде вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав. (а.с. 16-21).

11 березня 2016 року відповідачами на адресу позивача направлена заява, в якій зазначено, що умови кредитного договору ними виконувались у повному обсязі, з випередженням графіку погашення заборгованості до закриття відділення ПАТ «Укрбізнесбанк». Вони неодноразово намагались встановити зв'язок із банком з метою сплати кредиту до кінця строку дії кредитного договору. (а.с. 53-54).

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Укрбізнесбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» Білої І.В., суд першої інстанції виходив з того, що після укладення договору відповідачі сумлінно дотримувались графіку платежів та саме з вини банку, який знаходиться в стані ліквідації не змогли виконувати умови договору, однак на момент розгляду справи, в добровільному порядку ними сплачена сума заборгованості.

Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 57-59, 64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідачами надані, а судом першої інстанції належним чином перевірені і правильно оцінені такі письмові докази як квитанції про сплату чергових платежів (а.с. 55-61), що підтверджує факт того, що одразу після отримання досудової вимоги, з березня 2016 року, відповідачі сумлінно почали сплачувати кошти за кредитним договором.

Вказані платіжні доручення є документами, які містять відомості про обставини, які мають значення для справи, підтверджують заперечення відповідачів, що відповідає ст.ст. 57-59, 64 ЦПК України.

Зазначене підтверджує висновки суду першої інстанції про те, що відповідачі від своїх зобов'язань не відмовлялись і продовжували сумлінно сплачувати борг за кредитним договором та до 03 грудня 2016 року виконали всі зобов'язання за кредитним договором, сплативши 33519,15 грн., як вимагалось у досудовій вимозі.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивач не обґрунтував свої позовні вимоги є правильним.

Довід апеляційної скарги відносно того, що на момент ухвалення рішення суду не сплачена повністю сума кредиту та є заборгованість у сумі 5003,09 грн. та яку апелянт просить стягнути з відповідачів є безпідставними та такими що не ґрунтуються на законі.

Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

В апеляційній скарзі, ПАТ «Укрбізнесбанк», не заперечуючи, що відповідачами здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором, просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 5003,09 грн.

Таке право надано позивачу при розгляді справи у суді першої інстанції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні в суді першої інстанції, представник ПАТ «Укрбізнесбанк» участі не приймав та скористався своїм правом, надавши заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.65), чим позбавив себе права на зменшення позовних вимог, відповідно ч.2 ст. 31 ЦПК України.

Повноваження апеляційного суду передбачені ст. 307 ЦПК України, та межі розгляду справи апеляційним судом визначені ст. 303 ЦПК України, якими не передбачено, що на стадії апеляційного провадження апелянт має право зменшувати або збільшувати позовні вимоги.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Докази та обставини, на які посилається позивач були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують. При дослідженні доказів позивача та заперечень відповідача дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» Білої Ірини Володимирівни відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: