Рішення № 65692689, 22.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33220/16-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Медведєва М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІЦ «Світлен», Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Базальт - Імпекс», ОСОБА_1 до Держави Україна , Кабінета міністрів України, Міністерства юстиції України , Генеральної прокуратури України , Державної виконавчої служби України ,треті особи: Державна казначейська служба України, Посольство Російської Федерації в Україні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, недоотриманого прибутку, завданої неправомірними діями та бездіяльністю державних органів

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , недоотриманого прибутку, завданої неправомірними діями та бездіяльністю державних органів посилаючись на те що З червня 2006 року корумпованою групою за участю співробітників правоохоронних органів Кіровоградської обл., відділу державної виконавчої служби м.Світловодськ; ВДВС Кіровоградської обл., суддів Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської обл., суддів Апеляційного суду Кіровоградської обл., суддів Господарського суду Кіровоградської області , суддів апеляційного господарського суду, суддів Вищого господарського суду України з грубим порушеням норм діючих законів України, Конституції України, Конвенції «Про захист прав інвестора» та Міжнародних договорів, були рейдерським шляхом захоплені майнові комплекси підприємств ТОВ ІЦ «Світлен» та TOB НЦФ «Базальт-Імпекс», що спричинило повне зупинення їх господарської діяльності, що понесло за собою матеріальну та моральну шкоду в особо великих розмірах.

На виконання Ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.06. 2006 р. по справі № 2-1652/2006, Державною виконавчою службою м. Світловодська та Світловодського району 27.06.2006 р. було відкрито виконавче провадження.

В рамках зазначеного виконавчого провадження 11.07.2006 р. та 16.11.2006 р. були складені акти опису і арешту майна на бланках серії АА № 921148, та серії АА № 921125 Описане і арештоване майно по акту від 11.07.2006 р. було передано на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Охоронне агентство Едельвейс», а майно по іншому акту від 16.11.2006 р. було передано на зберігання ОСОБА_2 Особи, яким було передане на зберігання майно були обрані на власний розсуд ДВС. За неправосудним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської від 23.08.2006 було видано виконавчий лист від 15.12.2006 №2-1652/2006 на стягнення в сумі 1037730 грн. з ТОВ ІЦ "Світлен" на користь ОСОБА_3, на підставі якого ДВС Світловодського МРУЮ було відкрито виконавче провадження, але безпосередньо ням безпідставно займався відділ примусового виконання рішень ДВС Кіровоградської Відділом ДВС Кіровоградської області також було складено відповідні акти опису і арешту майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 р. у справі №2-1652/2006 рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 р та Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2006 р. були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

03.08.2011 Господарський суд Кіровоградської області своєю ухвалою припинив провадження по справі №2-1652/2006-3/114.

За дорученням Світловодської міжрайонної прокуратури Кіровоградської області ПП «Аудиторська фірма «Олена» 17.09.2011 р. було проведене дослідження фінансової звітності та бухгалтерських документів ТОВ «ІЦ«Світлен» щодо з'ясування факту доведення до банкрутства підприємства або його фіктивного банкрутства. Відповідно до Звіту незалежного аудитора - ПП «Аудиторська фірма «Олена» 17.09.2011 р. фіктивне банкрутство було спровоковане некоректними або навмисними діями бувшого засновника підприємства ОСОБА_3 , а потім некоректними або навмисними діями арбітражного керуючого ОСОБА_4 внаслідок чого підприємство було ліквідовано .

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 р залишеним без постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. позовні вимоги задоволено, розірвано договір користування майном від 23.10.2003 р. вилучено майно у ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» та повернуто ТОВ «Інпол-Трейд».

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. рішення господарського Кіровоградської області від 26.07.2006р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові ТОВ«Інпол - Трейд».

Постановою Верховного суду України від 20.02.2007 р. постанову Вищого господарського України від 12.12.2006 р. скасовано та залишено в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 01.12.2011 р. в справі ТОВ НВП «Базальт Імекс» проти України, яке 01.03.2012 р. набуло статусу остаточного, визнано, що в данійсправі мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних Рішенням Європейського суду з прав людини встановлено, що згідно ст. 11118 ГПК України Верховний суд України скасувавши постанову Вищого господарського суду України, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду або ж припинити провадження у справі, натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, а такі дії не передбачені ГПК України або іншими нормами права, які б надавали Верховному суду України повноваження ухвалювати такі рішення

ТОВ НВП «Базальт - Імпекс» звернувся до Верховного суду України з заявою про перегляд постанови Верховного суду України від 20.02.2007р. прохав скасувати дану постанову та прохав залишити в силі постанову Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р

Постановою Верховного суду України від 05.11.2012 р. заява ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» задоволена частково. Постанова Верховного суду України від 20.02.2007р. в частині залишення без змін постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. скасована, а справа передана на новий розгляд до Вищого господарського суду України

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. залишено без змін.

На даний час існує два рішення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. та від

16.01.2013 р. які протилежні за своїм змістом Постанови обидві в силі, і вони є обидві не виконані, оскільки суперечать змістом одна іншій.

З метою визначення вартості майна ТОВ «ІЦ «Світлен» та ТОВ НВП «Базаль Імпекс» вилученого державною виконавчою службою та до даного часу не повернутого власникам зазначені підприємства звернулись до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати.

Відповідно до звіту проведеного станом на

17.07.2013 р. вартість пошкодженого та відсутнього обладнання ТОВ «ІЦ «Світлен» ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» складає 1 315 557,00 гривень або еквівалент 164 650,00USD по курсу НБУ 1 USD = 7,993 грн.

Оскільки майно яке було вилучине примусово ДВС м.Світловодськ та Кіровоградської області згідно актів опису, не повернуте власникам та оцінюється балансовою вартістю на 2006 та 2008 рік ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» складає - 1 378 200 грн. 00 коп. ( 284 1 на 30.06.2008 курс НБУ 1USD=4,85 грн. ) та ТОВ ІЦ «Світлен» складає - 237 800 ( 47 089,00USD на 31.12.2006 р. курс НБУ 1USD=5,05 грн.)

Внаслідок незаконних та корумпованих дій органів державної влади та суду під ТОВ ІЦ «Світлен» та ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» більше 117 місяців не здійснювали господарської діяльності по виготовленню плитки чим до цього часу несуть значні вигляді втраченої/упущена/ вигоди.

ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» в місяць випускало готової продукції 2500 м.кв плитки з натурального каменю (базальт, мармур, змійовик). Вартість 1 кв.м. плитки відповідно до висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати складає 832,00 грн.Вартість недоотриманого прибутку підприємства в календарний місяць складає 2500 х 832, 000,00 грн. За час протиправного припинення діяльності підприємства, який складає 117 місяців ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» здійснюючи господарську діяльність отримало б прибуток в розмірі 243 360 000,00 грн. (2 080 000,00 х 117). З вирахуванням затратної частини необхідної для виробництва плитки, яка в процентному співвідношенні складає 50% від суми виручки сума неодержаного доходу складає 121 680 000,00 грн. Моральну шкоду завдану інвестору ОСОБА_5 визначають в розмірі 1 170 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 позов підтримав, просив задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився.

Представник КМУ Іскоростенська С.Я. проти позову заперечувала.

Представник ГПУ Ступак Д.В. проти позову заперечував.

Представник відповідача Державної виконавчої служби України ,треті особи: Державна казначейська служба України, Посольство Російської Федерації в Україні в судове засідання не з»явились .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.

Встановлено, що на виконання Ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.06. 2006 р. по справі № 2-1652/2006, Державною виконавчою службою м. Світловодська та Світловодського району 27.06.2006 р. було відкрито виконавче провадження.

В рамках зазначеного виконавчого провадження 11.07.2006 р. та 16.11.2006 р. були складені акти опису і арешту майна на бланках серії АА № 921148, та серії АА № 921125 .Описане і арештоване майно по акту від 11.07.2006 р. було передано на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Охоронне агентство Едельвейс», а майно по іншому акту від 16.11.2006 р. було передано на зберігання ОСОБА_2

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 р. у справі №2-1652/2006 рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.08.2006 р та Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2006 р. були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

03.08.2011 Господарський суд Кіровоградської області своєю ухвалою припинив провадження по справі №2-1652/2006-3/114.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 р залишеним без постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. позовні вимоги задоволено, розірвано договір користування майном від 23.10.2003 р. вилучено майно у ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» та повернуто ТОВ «Інпол-Трейд».

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. рішення господарського Кіровоградської області від 26.07.2006р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові ТОВ«Інпол - Трейд».

Постановою Верховного суду України від 20.02.2007 р. постанову Вищого господарського України від 12.12.2006 р. скасовано та залишено в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 01.12.2011 р. в справі ТОВ НВП «Базальт Імекс» проти України, яке 01.03.2012 р. набуло статусу остаточного, визнано, що в данійсправі мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних Рішенням Європейського суду з прав людини встановлено, що згідно ст. 11118 ГПК України Верховний суд України скасувавши постанову Вищого господарського суду України, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду або ж припинити провадження у справі, натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, а такі дії не передбачені ГПК України або іншими нормами права, які б надавали Верховному суду України повноваження ухвалювати такі рішення

ТОВ НВП «Базальт - Імпекс» звернувся до Верховного суду України з заявою про перегляд постанови Верховного суду України від 20.02.2007р. просив скасувати постанову та залишити в силі постанову Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р.

Постановою Верховного суду України від 05.11.2012 р. заява ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» задоволена частково. Постанова Верховного суду України від 20.02.2007р. в частині залишення без змін постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006р. скасована, а справа передана на новий розгляд до Вищого господарського суду України

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. залишено без змін.

Позивачі посилаються , що майно яке було вилучино примусово ДВС м.Світловодськ та Кіровоградської області згідно актів опису, не повернуте власникам та оцінюється балансовою вартістю на 2006 та 2008 рік ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» складає - 1 378 200 грн. 00 коп. та ТОВ ІЦ «Світлен» складає - 237 800 грн.

Внаслідок незаконних дій органів державної влади та суду під ТОВ ІЦ «Світлен» та ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» більше 117 місяців не здійснювали господарської діяльності по виготовленню плитки чим до цього часу несуть значні вигляді втраченої/упущена/ вигоди.Вартість недоотриманого прибутку підприємства в календарний місяць складає 2500 х 832, 000,00 грн. За час протиправного припинення діяльності підприємства, який складає 117 місяців ТОВ НВП «Базальт-Імпекс» здійснюючи господарську діяльність отримало б прибуток в розмірі 243 360 000,00 грн.

Встановлено , що на всі звернення позивачів до Генеральної прокуратури України їм надавались відповіді, в судовому порядку не оскаржувалась бездіяльність .

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За положеннями ст.ст.1166,1167 ЦК України майнова , моральна шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про державну виконавчу службу" , передбачено , що шкода , заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення , підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом , за рахунок держави.

Відповідно до п.3 Постанови пленуму Верховного суду України про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди) від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.5 Постанови пленуму «Оскільки питання відшкодування моральноїшкодирегулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.»

При розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Дія цієї норми не поширюється на випадки заподіяння моральної шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю недержавних органів, їх посадових чи службових осіб. Така шкода за наявності необхідних підстав може бути відшкодована на підставі ЦК чи іншого законодавства.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», а також з положень ст. ст. 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 11.09.2013р. у справі № 6-48цс13.

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином , головною підставою відшкодування моральної шкоди, відповідно до норм цивільного законодавства, у даному випадку, є наявність причинного звязку між незаконними діями субєкта владних повноважень та ушкодженням здоровя позивача, причому суд повинен визнати дії органу такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а позивач зобовязаний довести, що ушкодження здоровя сталися саме внаслідок таких дій, підтвердив це відповідними доказами. Ніяких доказів, які б це підтверджували, позивач не надав.

Позивачі не надали суду доказів неправомірності (незаконності) дій державного виконавця, представників ГПУ , що призвели до завдання шкоди , встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

На підставі чого, суд приходить до висновку,що в підтвердження своїх пояснень та своєї позиції позивачі , відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, яка передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести суду ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів чи заперечень, доказів не надали.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги безпідставними , не знайшли підтвердження в судовому засідання не встановлено, тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,23, 1166,1167,1173 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІЦ «Світлен», Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Базальт - Імпекс», ОСОБА_1 до Держави Україна , Кабінета міністрів України, Міністерства юстиції України , Генеральної прокуратури України , Державної виконавчої служби України ,треті особи: Державна казначейська служба України, Посольство Російської Федерації в Україні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, недоотриманого прибутку, завданої неправомірними діями та бездіяльністю державних органів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Остапчук Т.В.