Ухвала суду № 65692506, 24.03.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/405/17

провадження № 4-с/753/98/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за скаргою, підписаною ОСОБА_2, в якій скаржником вказаний ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Медведєвої Олени Олегівни та зобов"язання вчинити дії,

Встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.

Вказану скаргу було подано без додержання вимог, викладених у ст.119ЦПК України, а саме: не надано документу на підтвердження повноважень представника скаржника, який передбачений ст.42 ЦПК України (при цьому міститься посилання на відсутність засобів зв"язку у скаржника та ОСОБА_2.) і обгрунтування цього відсутнє, а також щодо змісту вимог скарги.

Згідно зі ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до ч.1, 2, 8 ст.8 ЦПК України: суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України; якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи наведене, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було вирішено залишити без руху скаргу з наданням строку для виправлення вказаних недоліків. Копію вказаної ухвали ОСОБА_2.отримав04.03.2017 року, а ОСОБА_3 - 15.03.2017 року (що підтверджується розписками у рекомендованих листах).

При цьому, недоліки скарги були усунуті не у повному обсязі.

Так, до Дарницького районного суду м. Києва в одному примірнику (на 3 арк.) надійшли "Письмові пояснення" від 09.03.2017 року, підписані ОСОБА_2 та надано копію довіреності з копією перекладу апостилю, здійсненого ОСОБА_6.

Отже, судом враховано, що до Дарницького районного суду м.Києва надійшли вказані "Письмові пояснення" від 09.03.2017 року, підписані ОСОБА_2, проте останні були подані лише в одному примірнику - всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України, при цьому акт щодо відсутності копії вказаної заяви для інших учасників не складався оскільки посилання на її наявність відсутнє і в переліку додатків до вказаної заяви.

Крім того, щодо ненадання для інших учасників копій вказаної заяви та вказаного додатку до неї, то заявником не враховано, що відповідно до положень ст.120 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому, заявником не враховано, що не надання вказаних додатків здійснено без врахування і принципу змагальності сторін (ст.10 ЦПК України), якому кореспондує необхідність здійснення пропозиції подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обгрунтовуються, що передбачено п.5) частиною 5 ст.122 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з вказаною скаргою, всупереч імперативним вимогам ст.42 ЦПК України, а саме положенням, якими передбачено наступне.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність фізичної особи, яка є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якої прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Крім того, судом враховано, що у вказаній копії довіреності зазначена конкретизація щодо представництва інтересів ОСОБА_3 щодо конкретних судових інстанцій - зазначений їх конкретний перелік - у Вищому адміністративному суді, у вищому господарському суді, у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних та кримінальних справ, Верховному суді України, при цьому, у вказаному переліку щодо відповідної конкретизації судових інстанцій відсутнє посилання на такі судові інстанції, як місцеві суди (суди першої інстанції), отже в тому числі, і на Дарницький районний суд м. Києва.

Крім того, судом враховано, що у вказаній копії довіреності зазначена конкретизація щодо представництва інтересів ОСОБА_3 щодо конкретних видів процесуальних звернень, серед яких відсутнє посилання на наявність відповідних повноважень щодо підписання скарги саме на дії державного виконавця.

Крім того, до суду не надано даних щодо підтвердження повноважень та кваліфікації ОСОБА_6 на здійснення перекладу вищевказаного апостилю, щодо необхідності доведення його автентичності в контексті вимог ст.60 ЦПК України.

Судом враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З положень ч.2 ст.121 ЦПК України вбачається: якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, вважаю, що відповідно до ст.121 ЦПК України заяву належить повернути.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

Ухвалив:

Повернути скаргу, яка підписана ОСОБА_2, в якій скаржником вказаний ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя: