Ухвала суду № 65692192, 03.04.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6884/17

Провадження №: 1-кп/752/618/17

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

03.04.2017 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду міста Києва в cкладі:

головуючого судді Рудика І.В.,

суддів Бойко О.В., Дідик М.В.,

секретаря Трегубової А.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ковченка Д.С.,

захисника Овода Р.В.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження № 12016100010011637 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а :

до Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та просив призначити справу до судового розгляду.

Одночасно, прокурор просить продовжити міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій, мотивуючи наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що в разі звільнення з-під варти обвинувачена може впливати на свідків, уникати проведення процесуальних дій.

Захисник та обвинувачена в частині можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували та погодились із прокурором.

Крім того, захисником заявлено клопотання, яке підтримано обвинуваченою, про зміну запобіжного заходу обвинуваченій з тримання під вартою на домашній арешт. Мотивоване клопотання, зокрема тим, що прокурором не доведено наявність будь-яких ризиків. Крім того, надав договір оренди квартири, за адресою: АДРЕСА_1.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, ознайомившись з обвинувальним актом та долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, колегія суддів прийшла висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону та підлягає поверненню прокурору, з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить чіткого і конкретного формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_2 відповідно до положень закону та норм міжнародного права та складений з порушенням процесуального законодавства.

Так, відповідно до п. 3. ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого. Водночас, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4, припускаючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті, свідомо, умисно залишила свого малолітнього сину ОСОБА_5 та малолітню доньку ОСОБА_3, самих, без нагляду дорослих, зачинених у кімнаті за відсутності продуктів харчування та води в достатній кількості. Із зазначеного формулювання вбачається, що обвинувачена припускала та передбачала настання смерті обох дітей. Однак, як видно з обвинувального акта, кваліфікація дій обвинуваченої за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України отримана, в зв'язку із смертю ОСОБА_5, внаслідок чого, потерпілим за цим кримінальним провадженням визнано ОСОБА_6 Інша малолітня дочка обвинуваченої, настання смерті якої припускала та передбачала обвинувачена і яка була госпіталізована до лікарні, потерпілою не визнана та не має законного представника. Зазначені обставини дають підстави прийти до висновку, що в порушення ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті не в повній мірі відображено анкетні відомості кожного потерпілого, що тягне за собою порушення їх прав.

Крім того, обвинувальний акт, враховуючи вищезазначені обставини та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, не містить посилання на будь-який мотив вчинення злочину, що є обов'язковим.

Більше того, згідно з обвинувальним актом, наслідком бездіяльності обвинуваченої стала смерть дитини, а по відношенню до іншої дитини, настання смерті якої припускала та передбачала обвинувачена і яка була госпіталізована до лікарні, правова кваліфікація дій ОСОБА_2 відсутня та не знайшла свого відображення в обвинувальному акті.

Вказана неконкретність є істотним порушення вимог закону, зокрема права на захист обвинуваченої і прав потерпілого, і позбавляє суд можливості призначити дане провадження до судового розгляду. Приймаючи таке рішення, колегія приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокуророві для усунення виявлених недоліків, та для вручення обвинуваченій обвинувального акту та письмового роз'яснення прокурора обвинуваченій про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних, відповідно до вимого КПК України.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні, особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я, а саме в умисному вбивстві малолітньої дитини. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винуватою в інкримінованому їй злочині, майновий стан, відсутність офіційного працевлаштування, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому у колегії суддів немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, колегія враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченої, міцність соціальних зв'язків.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання захисника, про зміну обвинуваченій запобіжного заходу не підлягає задоволенню, та погоджується з позицією прокурора щодо продовження обвинуваченій обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 395 КПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100010011637 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 1.

Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій запобіжного заходу.

Продовжити дію існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, але на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 02.06.2017 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.

Судді: __ __ __

Рудик І.В. Дідик М.В. Бойко О.В.