Ухвала суду № 65692026, 31.03.2017, Черкаський районний суд Черкаської області

699/212/16-к

1-кп/707/154/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

за участю

прокурора Кривенко Є.П.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисниів Карпенка Д.В., Павленка С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України та ОСОБА_2 ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в :

У судовому засіданні прокурор клопотав про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою та вказав, що на даний час немає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, обвинувачений обвинувачується у скоєнні невеликої тяжкості та тяжкого злочинів, продовжують існувати ризики, які враховувалися судом при обранні даного запобіжного заходу, а тому вважає, що обвинувачений може уникати суду, тому просить вирішити питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на 60 днів.

Захисник обвинуваченого Карпенко Д.В. та обвинувачений просили відмовити прокурору у задоволенні даного клопотання, оскільки при призначенні покарання суд не може вийти за межі призначеного покарання вироком суду який був скасований, оскільки спливають граничні терміни перебування під вартою засудженого. Та в свою чергу захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, зазначаючи, що його підзахисний не має наміру ухилятися від суду та виконуватиме процесуальні обов'язки..

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав думку захисника Карпенка Д.В.

Захисник Павленко С.І. також погодився з думкою захисника Карпенка Д.В.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у клопотанні захисника Карпенка Д.В. та наполягала на продовженні запобіжного заходу ОСОБА_1

Суд ознайомившись з зазначеними клопотанням та заслухавши думки учасників процесу дійшов до наступного.

Прокурор обґрунтовуючи своє клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 зазначав, що граничні строки перебування обвинуваченого під вартою ще не настали та посилався на положення ч. 5 ст. 72 КК України, разом з цим прокурор зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, обвинувачений порушив зобов'язання покладені на нього ухвалою суду про застосування до нього домашнього арешту, а тому вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою доцільним та необхідним, в зв'язку з чим клопотав перед судом про продовження його дії ще на 60 діб.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд зазначає, що прокурор хоча і послався на наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, однак не навів жодних доказів їх об'єктивного існування, свої доводи виклавши виключно у письмовому клопотанні та не підтвердивши належними та допустими доказами. Також суд не бере до уваги доводи прокурора, щодо відсутності підстав застосування судом вимог ст. 416 КПК України, оскільки у даному випадку так як судом вже ухвалювався вирок у даній справі, дана норма КПК України є спеціальною та має бути врахована судом при призначенні покарання у разі засудження обвинувачених, а вимоги ст. 72 КК України у даному випадку є загальною нормою, яка б мала застосовуватись за відсутності спеціальної норми.

Також суд вважає, що прокурором не обґрунтовано обставин що б виправдовували подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та не підтверджено відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 5 ч. 5 ст. 72 КК України у разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

З огляду на наведені обставини та з урахуванням положень ч. 2 ст. 416 КПК України, суд не вбачає підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, а тому клопотання прокурора до задоволення не підлягає.

За таких обставин суд вважає за можливе задоволити клопотання захисника Карпенка Д.В. щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням на обвинуваченого обов'язків передбачених п.п. 2,3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 197, 199, 202, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника Карпенка Д.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання задовольнити.

Замінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання поклавши на нього обов'язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти з зали суду негайно.

Ухвалу направити прокурору Черкаської області для контролю та начальнику Черкаського слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Морозов