Вирок № 65692017, 03.04.2017, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7786/14-к

1-кп/705/18/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року м. Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.,

секретарі судового засідання Власова Т.Ю., Крочак Н.М., Романова О.М.,

ЮхименкоГ.В., ШаповалН.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014250250001363, по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умані Черкаської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, інваліда ІІІ групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 17.11.1997 Уманським міським судом Черкаської області за ч.1 ст.229-6 КК України (1960 року) до одного року позбавлення волі; 2) 20.05.1999 Уманським міським судом Черкаської області за ч.2 ст.229-6 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі, звільнився 15.06.2000 на підставі Закону України «Про амністію» від 11.05.2000; 3) 15.05.2002 Уманським міським судом Черкаської області за ч.2 ст.309 КК України (2001 року) до 2 років позбавлення волі, звільнений 12.09.2003 умовно-достроково; 4) 14.05.2004 Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України (2001 року)до 2 років позбавлення волі; 5) 24.07.2007 Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України (2001 року)до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 6) 22.02.2012 Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.263 КК України до 3 місяців арешту; 7) 27.06.2013 Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України (2001 року) звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 2 місяці, - судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Коропа С.В., Пархети М.А.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що, будучи раніше судимим за ст.309 КК України, невстановленого досудовим розслідуванням часу та дати, при невстановлених обставинах, придбав у невідомої особи речовину білого кольору, та впевнившись в тому, що дана речовина являється наркотичним засобом, став її незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.

Він же, 26.11.2014 близько 10 год. 20 хв., перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, незаконно збув за 50 грн. гр. ОСОБА_5 речовину білого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2/1872 від 27.11.2014 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якого в наданій на експертизу речовині складає 0,0041 грама (4,1 мг).

Наведені дії обвинуваченого ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

Вказане вище обвинувачення в суді підтримане прокурором, який вважає, що вчинення ОСОБА_3 злочину доведене дослідженими під час судового розгляду доказами і кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України є правильною.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою винуватість у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення заперечив повністю. Та показав, що не вчиняв тих дій, в який його обвинувачують, його підставили працівники міліції. 26.11.2014 прийшов в Уманський наркодиспансер, що по вул. Шевченка, 1, м. Умані, на 10 годин, щоб отримати таблетки, так як з 2011 року перебуває на замісній терапії і кожен день з 10 до 12 години, а в неділю з 10 до 11 години необхідно приймати лікування. Таблетки - «Метадол» - в кількості 3 штуки по 25 мг отримав, як і зазвичай, в розведеному медсестрою ОСОБА_6 у гарячій воді вигляді, при ній випив цю рідину, розписався про отримання таблеток і вийшов з приміщення наркодиспансера. У той день із собою були чотири таблетки антиеретровірусні, які він щодня п'є і які не містять заборонених речовин, а порошку з метадоном у нього не було. Вийшовши з наркодиспансера, на вулиці зустрів ОСОБА_7. На запитання ОСОБА_7: «Куди йдеш?», - відповів, що в Уманську міську лікарню для оформлення групи інвалідності. Після цього вдвох пішли по вул. Шевченка в сторону автовокзалу, де знаходиться і лікарня. Коли йшли, то ОСОБА_7 зупинявся біля ларька «Ярмолинські вироби», з невідомих йому причин, а потім знов наздогнав його. Йдучи далі побачив попереду чотирьох працівників міліції: ОСОБА_8, ОСОБА_17 та ще двох, прізвищ яких не знає. Продовжував іти далі, але біля перехрестя вул. Шевченка і вул. П.Комуни, на якій розташований «Фуршет», ці працівники міліції заламали йому руки за спину, на руки одягли наручники, лицем до стінки будинку поставили, нічого не пояснюючи, лише спитавши, чи є гроші, - відповів: «Ні». Одночасно з цим ОСОБА_7 відвели за «вугол» будинку. ОСОБА_8 відійшов на 40-50 метрів у сторону ларька «Ярмолинські вироби», щось пошукав там і, коли повернувся, то в 1 метрі від нього на бордюр кинув купюру 50 грн., яку придавив каменем. Після затримання через хвилин 15-20 бачив, як приїхали на машині слідчий ОСОБА_14 з понятими ОСОБА_9, ОСОБА_10, хоча вони виходили з машини в різних місцях вулиці. Потім при слідчому і понятих почали проводити огляд його речей, сфотографували. У нього були виявлені чотири антиеретровірусні таблетки, хоча в протоколі записали «3», телефон, ключі від квартири, цигарки. Потім завели у під'їзд будинку, куди зайшов і слідчий з понятими, де йому на руки світили - руки взагалі не світилися, про що і слідчий ОСОБА_14 казав, і це поняті бачили. Про освідування слідчий склав протокол на місці затримання. Протокол затримання, який склав слідчий, читав і підписував уже на КПЗ. Коли затримали, працівники міліції не пояснили, чого затримали, а на питання про це міліціонер ОСОБА_8 сказав: «Потім дізнаєшся. Я сказав, що посаджу? - посаджу». Він у той день ОСОБА_7 нічого не передавав і ОСОБА_7 нічого йому не давав. Коли йшли, то по дорозі ОСОБА_7 розпитував його, де, в кого можна купити метадон чи «ширку», любі наркотичні засоби.

Під час судового розгляду були досліджені такі докази сторони обвинувачення:

- Допитаний в режимі відеоконференції під час судового розгляду свідок ОСОБА_7, який на час допиту відбував покарання у виді позбавлення волі і знаходився в Черкаському слідчому ізоляторі, дав такі показання. Він у 2014 році як і обвинувачений ходив на замісну метадонову терапію в м. Умані. З ОСОБА_3 був знайомий. 26.11.2014 по проханню працівників Уманського ОБНОНУ (прізвище не став називати) пішов на програму по метадону, щоб зустріти там ОСОБА_3 та зробити в нього контрольну закупку метадону. Події відбувалися приблизно з 10 до 11 години, можливо, до 12 години. Коли зустрів ОСОБА_3, то спитав, чи можна купити в нього метадон і за скільки, ОСОБА_3 сказав, що можна, за 50 гривень. Потім ОСОБА_3 зайшов на цю програму і вийшов з цим метадоном. Те, що таблетку він звідти виніс це точно, бо ці таблетки не до кінця розчиняються у воді, а якщо без води, то майже зовсім не розчиняються і їх можна не повністю проковтнути, а приховати під язиком чи за щокою, а потім винести. ОСОБА_3 пив 4 таблетки - 100 міліграм, тому міг 1-2 винести і продати. ОСОБА_3 вийшов з програми і за 50 гривень однією купюрою продав метадон в кількості 1 таблетки - 0,25 мг., яка була в золотистій фользі з-під сигарет. Потім вони пішли в сторону «Фуршету» і їх, не доходячи до «Фуршету», на перехресті вулиці Шевченка по дорозі затримали працівники міліції. По дорозі ОСОБА_3 хотів розміняти гроші, але не встиг, він побачив працівників ОБНОН і викинув гроші, які він йому дав.

Купюру в 50 гривень йому попередньо у цей же день, вже перед самою закупною, як підвезли на програму до біржі праці, дав працівник міліції без присутності понятих, а раніше, годині о 8-9 ранку, в міськвідділі завели в кабінет, посипали порошком купюру, показали, що вона світиться, при свідках, «відксерили» її і залишили в одного з міліціонерів.

Після того як ОСОБА_3 затримали і поставили в наручниках лицем до будинку, його [ОСОБА_7.] завели за ріг будинку, де він працівнику ОБНОН передав таблетку, яку йому продав ОСОБА_3, потім ще сів в машину і якісь «бумаги» підписував, здається, там було 2 понятих і ніби він добровільну видачу зробив. Це відбулося дуже швидко.

Також свідок ОСОБА_7 показав, що в той день також заходив до наркодиспансера по замісній програмі і пив таблетки. Це було до приходу ОСОБА_3: стояв ждав, коли прийде ОСОБА_3 на програму, який приходив з 11 до 12 години, а він [ОСОБА_7.] прийшов раніше, випив і ждав його біля дверей. На запитання захисника: чи міг свідок в такому разі і свої таблетки, які йому видавались, оставити, таким методом, як розказав суду, і видати міліції, - свідок ОСОБА_7 показав, що пив тоді 30 міліграм, йому давали не такі таблетки, а три таблетки по 10 міліграм, вони були зелені, тому ніяк не міг свої туди всунути.

Щодо наведених показаннь свідка ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_7 все бреше, що він [обвинувачений] знав, що ОСОБА_7 співпрацює з ОСОБА_8, ОСОБА_17 (міліціонерами); що нічого ОСОБА_7 не передавав. За день до того ОСОБА_7 сам пропонував йому поміняти «ширку» на метадон, однак він відмовив ОСОБА_7.

- Допитаний під час судового розгляду (12.02.2016) свідок ОСОБА_10 показав, що не пам'ятає якого місяця і числа, приблизно понад рік тому, десь в середині дня, біля магазину «Фуршет» підійшли працівники міліції, представились працівниками ОБНОН прізвища - ОСОБА_17 і ОСОБА_8, і запросили в якості понятого. Працівники СБНОН йшли спереду, а він йшов ззаду. Коли підійшли до перехрестя вулиць Шевченка і П.Комуни (вулиці, на якій «Фуршет»), то побачив затриманого в наручниках ОСОБА_3, якого знає наглядно, при цьому він не бачив, коли і як його затримали і як на нього надягли наручники. У його присутності, в присутності слідчого ОСОБА_14, працівників СБНОН, другого понятого ОСОБА_9, якого привів інший працівник міліції і якого знає наглядно, був проведений огляд ОСОБА_3 і огляд його рук, складено протокол про проведення огляду. ОСОБА_8 пам'ятає, що огляд було проведено, але не пам'ятає, що конкретно шукали в ОСОБА_3 і що вилучили. Після того, як провели огляд ОСОБА_3, то працівник СБНОН підняв із землі гроші - одну купюру номіналом 50 гривень, яка лежала біля бровки тротуару на відстані приблизно 3 метри від затриманого ОСОБА_3 Також ОСОБА_3 міліціонери світили на руки, але він не пам'ятає, чи на руках щось світилось чи ні. Після цих подій він із понятим ОСОБА_9 з`явились до слідчого і там у них відібрали показання про те, що вони бачили.

Свідок ОСОБА_10 показав, що не пам'ятає, чи зустрічав працівників міліції і чи брав участь як понятий в інших слідчих, процесуальних діях у цьому провадженні вранці 26.11.2014 до того, як його запросили бути понятим при затриманні ОСОБА_3, - при ідентифікації (помітці) коштів.

- Допитаний під час судового розгляду (12.02.2016) свідок ОСОБА_9 показав, щовін був раніше знайомий із ОСОБА_3. Більше року тому - це була осінь-зима, місяць і число не пам`ятає, з ним працівники міліції домовились, що буде понятим при затриманні людини, яка продавала наркотичні засоби. У них була домовленість, що його викличуть як буде затримання. Коли його по телефону викликали на місце затримання, то пішов туди, і вже по дорозі його підвезли працівники міліції. Прибув туди приблизно через 30 хв. після затримання особи. Приїхали на вул. Шевченка, біля центру йоги, адресу не пам`ятає. Там стояв ОСОБА_3 в наручниках під стінкою, коло нього, десь з півметра на бровці лежали гроші, купюра в 50 гривень, прижата куском цеглини. Коли підійшли, то затриманий виглядав підмерзлим, тому від затримання пройшло вже від пів години до години часу. Були присутні 3 чи 4 працівника міліції: слідчий ОСОБА_14 С. і оперативні працівники. При обшуку в ОСОБА_3 з правої кишені вилучили пакет з 3 таблетками, з лівої - телефон. Потім завели затриманого до темного приміщення (під'їзду будинку), і там світили йому руки - руки ОСОБА_3 не світилися, не було видно, щоб на руках світився порошок, яким була помічена купюра. З рук ОСОБА_3 зробили змиви бинтом. Вилучені в затриманого речі, змиви з рук, грошову купюру слідчий упакував і він і ОСОБА_10 (другий понятий) розписалися на упаковках.

У цей день, години за дві до затримання ОСОБА_3, орієнтовно о 10 год., хоча може помилятися в 1-1,5 години, він за запрошенням працівників міліції, в кабінеті слідчого на другому поверсі, був присутній коли слідчий ОСОБА_14 помічав купюри номіналом 50 гривень спеціальною речовиною, яка світилася, для проведення контрольної закупки. Купюру помітили, заклеїли у конверт, на якому розписалися, і тоді його відпустили - сказали, що викличуть після закупки. У кабінеті тоді був ще один чи двоє оперуповноважених. Чи був присутній при цьому понятий ОСОБА_10, не може сказати точно, не став стверджувати такого.

Про себе свідок ОСОБА_9 повідомив, що 21.11.2013 був вирок суду, за яким він засуджений до позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Про вирок працівники міліції знали на час залучення його як понятого.

- Допитана під час судового розгляду (09.06.2016) свідок ОСОБА_11 показала, що станом на листопад місяць 2014 року працювала продавцем у кіоску «Ярмолинські напівфабрикати», що розташований по вул. Шевченка. З обвинуваченим ОСОБА_3 вона не знайома взагалі і раніше його не бачила. Про обставини, щодо яких слідчий допитував її як свідка в цьому кримінальному провадженні, повідомила, що восени 2014 року, якого місяця і числа не пам'ятає, була на роботі. До кіоску, в час до опівдня, підійшов якийсь хлопець, який був один, і попросив розміняти купюру в 50 гривень, однак вона не розміняла йому ці гроші. Обличчя хлопця вона не розгледіла тоді, так як віконце для відпуску товару в кіоску маленьке; почула лише голос: «Поміняйте 50 гривень», - і побачила купюру 50 грн. і що хлопець був із паличкою чорного кольору, не такою як у обвинуваченого в судовому засіданні.

- Допитаний під час судового розгляду (13.05.2015) свідок ОСОБА_12 показав, що він є завідуючим наркологічного відділення Уманської лікарні №2 та з 1996 року був і є лікарем у ОСОБА_3 Програма замісної терапії метадоном була запроваджена у травні 2009 року. ОСОБА_3 перебуває в них на обліку як наркозалежна особа тривалий час. Згідно з медичними показаннями, ОСОБА_3 була призначена замісна терапія метадоном. Наркотичний препарат призначається ним як лікарем щоденно і пацієнт щоденно зобов'язаний випити ці ліки під контролем лікаря або медсестри. Про отримання цього препарату пацієнт особисто розписується у відомості. З початку цієї програми препарат видавався у вигляді таблеток, тобто в сухому виді. За спробу винесення препарату Міністерством було прийнято рішення розводити препарат у теплій воді, що вони і виконуємо останніх 4 роки. Препарат видається у пластмасовому стаканчику і пацієнт на очах медсестри і/або лікаря випиває його і йде. Він особисто не завжди контролює процес видачі ліків, тільки коли в нього є вільний час, тому, що в нього є інша робота. Він не пам'ятає, чи був у той день 26.11.2014 присутній при видачі цього препарату ОСОБА_3, але здається його не було. При видачі препарату його розчиняють в теплій воді і тільки тоді дають випити. Розчинений засіб не можливо винести, залежна людина випиває його під наглядом та ковтає. Добре пам'ятає ОСОБА_7, оскільки він у лікарні також на програмі був останній час. Дозування метадону ОСОБА_3 назначалось 75 міліграм (маса діючої речовини), це 3 таблетки, які особа повинна випити за один раз. ОСОБА_3 у них на програмі повторно, він вже раз приймав, потім був ув`язнений, повернувся, почав вживати, вони його взяли повторно. ОСОБА_3 добросовісно приходив і завжди пив. У них не було з ним ніяких проблем, інцидентів. А чи були в нього спроби вкрасти чи винести раніше, сказати не може. По правилам, за спробу виносити чи приховувати вони мають право виключати з цієї програми і були непоодинокі випадки, коли таких людей виключали за спробу вкрасти, винести чи приховати.

Наведені показання свідка ОСОБА_12 підтверджуються та узгоджуються з іншими доказами: наказами Уманської лікарні № 2 від 27.02.2009 за № 14 «»Про призначення відповідальної особи за впровадження програми замісної підтримувальної терапії в Уманській лікарні № 2», яким відповідальною особою призначений завідуючий наркологічним відділенням лікар-нарколог ОСОБА_12; від 24.04.2009 за № 24 «Про впровадження замісної підтримувальної терапії, препарату «Метадол» для хворих з синдромом залежності від опіоїдів», яким відповідальним за призначення препарату «Метадол», проведення ЗПТ цим препаратом призначений, зокрема, і ОСОБА_12; і від 04.07.2014 за № 21 «Про продовження впровадження ЗПТ по Уманській лікарні №2 для хворих з синдромом залежності від опіоїдів», яким завідуючий амбулаторно-поліклінічним наркологічним відділенням ОСОБА_12 призначений відповідальним за проведення ЗПТ препаратом «Метадол» і одним з відповідальних за призначення цього препарату; Посадовою інструкцією завідувача амбулаторно-поліклінічним відділенням Уманської лікарні № 2 ОСОБА_12 (т. 2 а.п. 20, 21-22, 24, 28-30);

- Допитана під час судового розгляду (13.05.2015) свідок ОСОБА_6 показала, що працює в Уманській міській лікарні №2 медсестрою з 2010 року та є однією з двох медсестер по видачі метадону в лікарні. Перед видачею пацієнтам метадону по призначенню лікаря дивиться на дозу, записує її та розписується за видачу, крім того розписується клієнт на аркуші призначення, ставиться дата та час. Медсестра, яка видає таблетки, розчиняє їх в теплій воді. Вона точно пам'ятає, що 26.11.2014 ОСОБА_3 приймав препарат «Метадол», а саме: 75 міліграм - 3 таблетки по 25 міліграм; а чи приймав його в той день ОСОБА_7 - не пам'ятає. Крім того, вказала, що якщо вона простежить, то можливість винести вказаний препарат зводиться до нуля. Видача метадону проводиться з 10 год. до 12 год., а у вихідні, у неділю - з 10 год. до 11 год.

Наведені показання свідка ОСОБА_6 підтверджуються та узгоджуються з іншими доказами: наказами Уманської лікарні № 2 від 24.04.2009 за № 24, від 04.07.2014 за № 21 та від 29.07.2009 за № 38 «Про внесення змін до наказу від 24.04.2009 за № 24 по Уманській лікарні № 2», яким медична сестра амбулаторно-поліклінічного наркологічного відділення ОСОБА_6 призначена відповідальною за виконання лікарських призначень препарату «Метадол»; Посадовою інструкцією дільничної медичної сестри амбулаторно-поліклінічного відділення Уманської лікарні № 2 ОСОБА_6 (т. 2 а.п.21-22, 23, 24, 25-27).

Також в якості письмових доказів сторони обвинувачення прокурор подав суду такі документи:

- Витяг з кримінального провадження № 12014250250001363, що розслідувалося Уманським МВ УМВС України в Черкаській області (т.1 а.п. 138). Згідно з цим Витягом 30.10.2014 були внесені відомості до ЄРДР за ч.2 ст.307 КК України про такі обставини: «29.10.2014 року в СБНОН Уманського МВ надійшла оперативна інформація про те, що особа на прізвиськ «ОСОБА_13» займається збутом наркотичних засобів на території м. Умань (ЄО 9924).

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України з моменту внесення 30.10.2014 відомостей до ЄРДР слідчий ОСОБА_14 отримав повноваження розпочати досудове розслідування зазначеного злочину, тобто здійснювати необхідні слідчі та процесуальні дії.

Прокурор під час судового розгляду не надав суду жодного доказу, яким би підтверджувалось те, що особа на прізвисько «ОСОБА_13», яка вказана у фабулі злочину, відомості про який внесені до ЄРДР і який повинен був розслідуватися, є обвинуваченим у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- Постанову прокурора від 17.11.2014 про проведення контролю за вчиненням злочину - контрольованої та оперативної закупки (т.1 а.п. 139-141). Згідно з цією Постановою прокурор постановив, що з метою розкриття, документування та розслідування вчинюваного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та отримання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, у період часу з 17.11.2014 по 17.12.2014 провести негласну слідчу (розшукову) дію - контролю за вчиненням злочину - контрольовану та оперативну закупку наркотичного засобу - метадону в кількості 1 таблетка або в іншій обумовленій кількості за ціною 50 гривень за 1 таблетку в ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 Проведення закупки доручене слідчому СВ Уманського МВ УМВС в Черкаській області ОСОБА_14 спільно з підрозділом СБНОН цього ж міськвідділу міліції та особою, яку слідчий залучить до конфіденційного співробітництва.

У мотивувальній частині Постанови наявне посилання на такі обставин, які, на думку прокурора, є підставами для її прийняття: «у ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014250250001363 від 30.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України по факту збуту наркотичних засобів було встановлено, що гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, … займається збутом наркотичного засобу метадону по ціні 50 гривень за одну таблетку, на території м. Умані Черкаської області, тобто вчиняє кримінальне правопорушення, а саме: незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, передбачене ст. 307 ч. 1 КК України. На даний час є достатні підстави вважати, що гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, особисто займається збутом наркотичного засобу наркозалежним особам…».

Згідно з ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови прокурора повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Пункт 6 ст. 251 КПК України також містить вимогу про необхідність обґрунтування прийнятої прокурором постанови.

Згідно зі ст. 271 КПК України обов'язковою умовою прийняття рішення про здійснення контролю за вчиненням злочину є наявність достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

З досліджених у судовому засіданні доказів сторони обвинувачення вбачається, що з моменту внесення 30.10.2014 до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України щодо дій особи на прізвисько «ОСОБА_13» і до винесення прокурором постанови від 17.11.2014 слідчий та прокурор у кримінальному провадженні не здійснили жодної процесуальної чи слідчої (розшукової) дії, спрямованої на отримання доказів того: яка саме особа під прізвиськом «ОСОБА_13» здійснює збут наркотичного засобу; який конкретно наркотичний засіб і в якому вигляді, за якою ціною, в якому місці збуває ця особа і яким способом.

На підставі наведених вище обставин і норм кримінального процесуального закону, а також враховуючи засади законності (ч. 1, 2 ст. 9 КПК України - під час кримінального провадження прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства) та безпосередності дослідження доказів судом (ч. 1, 2 ст. 23 КПК України - суд досліджує докази безпосередньо; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом), суд констатує, що Постанова прокурора від 17.11.2014 про проведення контролю за вчиненням злочину - контрольованої та оперативної закупки щодо гр. ОСОБА_3 є необґрунтованою і була винесена за відсутності для того законних підстав - фактичних даних, які були б отримані і зафіксовані в передбачених КПК України порядку і спосіб. І тому вказана постанова прокурора не може бути визнана належним доказом, який підтверджує достовірність та можливість використання інших доказів, отриманих у кримінальному провадженні на її підставі (ст. 85 КПК України).

У зв'язку із цим всі наступні процесуальні рішення, прийняті слідчим і прокурором, результати подальших негласних слідчих (розшукових) дій і слідчих (розшукових) дій, здійснених слідчим у цьому кримінальному провадженні на виконання або за наслідками виконання Постанови прокурора від 17.11.2014, а саме: Протокол № 1961т про результати контролю за вчиненням злочину від 27.11.2014 (т.1 а.п. 142); вилучені під час контролю за вчиненням злочину речі і документи: речовина білого кольору, яка поміщена до грошової купюри, яку видав ОСОБА_5 26.11.2014 слідчому ОСОБА_14 (т.2 а.п. 19); грошові кошти в сумі 50 грн., які були вилучені під час огляду місця події 26.11.2014 (т.2 а.п. 19); три таблетки білого кольору, які були вилучені під час особистого огляду ОСОБА_3 26.11.2014 (т.2 а.п. 19); змиви з рук ОСОБА_3 (т.2 а.п. 19); а також Протокол огляду та ідентифікації (помітки) засобів (грошових купюр) від 26.11.2014 (т.1 а.п. 143, 144); Протокол особистого огляду особи від 26.11.2014 про огляд речей ОСОБА_5 (т.1 а.п. 175); Розписка-зобов'язання ОСОБА_5 від 26.11.2014 (т.1 а.п. 176); заява ОСОБА_5 від 26.11.2014 на видачу слідчому грошової купюри з речовиною білого кольору (т.1 а.п. 147); Протокол затримання ОСОБА_3 від 26.11.2014 (т.1 а.п. 178-179); Постанова прокурора про освідування ОСОБА_3 від 26.11.2014 (т. 2 а.п. 64); Протокол освідування особи від 26.11.2014 про огляд обох рук ОСОБА_3 і відібранням зразків нашарувань з них (т.1 а.п. 145); Протокол огляду місця події від 26.11.2014 (т.1 а.п. 146); Протокол огляду предметів слідчим від 26.11.2014 (т.1 а.п. 148-150); Постанова про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04.12.2014 (т.1 а.п.177); Висновок експерта № 2/1872 від 27.11.2014 щодо речовини білого кольору, виданої ОСОБА_5 26.11.2014 слідчому, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон, маса якого складає 0,0041 грама (т.1 а.п. 152-155); Висновок експерта № 2/1873 від 28.11.2014 про те, що в наданих на експертизу 3 таблетках білого кольору, вилучених 26.11.2014 під час особистого обшуку ОСОБА_3, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин не виявлено (т.1 а.с.157-159); Висновок експерта № 2/1889 від 03.12.2014 щодо наявності спеціальної хімічної речовини, якою помічали купюру в 50 грн., у зразках змивів з рук ОСОБА_3 від 26.11.2014 (т.1 а.п.161-166); Постанова начальника СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області Костюка В.В. від 26.11.2014 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів (т.2 а.п. 63), - суд вважає недопустимими доказами, так як вони були отримані з порушенням порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 86 КПК України). Із цієї ж підстави суд визнає недопустимими доказами показання допитаних у суді свідків обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, оскільки вони всі безпосередньо пов'язані із участю або присутністю під час проведення 26.11.2014 контролю за вчиненням злочину - контрольованої та оперативної закупки в ОСОБА_3 наркотичного засобу.

Надана прокурором світлокопія Відомості на видачу коштів спецпризначення від 17.03.2014 року (т.2 а.п. 62) про видачу «о/у ОСОБА_15 2000,00 гривень» із трьома записами від руки: «Уманський МВ 120 грн. 20.03.14», «Уманський МВ 200 грн. 03.04.14», «Уманський МВ 450 грн. 04.04.14» та підписами незазначеної особи, - не може бути визнана належним і допустимим доказом законності отримання слідчим СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_14 коштів у сумі 50 грн. для їх використання під час контрольованої та оперативної закупки в цьому кримінальному провадженні з таких мотивів. Як зазначено вище, Постанова прокурора від 17.11.2014 про проведення контролю за вчиненням злочину - контрольованої та оперативної закупки є необґрунтованою і безпідставною. Окрім цього, Відомість датована 17.03.2014 і записи про, ймовірно, отримання коштів Уманським МВ УМВС України в Черкаській області датовані не пізніше 04.04.2014, а відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР лише 30.10.2014. ОСОБА_8 зазначена Відомість була складена та, відповідно, отримання коштів було здійснене до внесення відомостей до ЄРДР, що суперечить положенням ч. 1 ст. 113, ч. 2 ст. 214 КПК України щодо строків вчинення процесуальних дій і моменту початку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Надані прокурором світлокопії сторінок журналу про отримання препарату 26.11.2014 для пацієнта ОСОБА_3 (т.2 а.п. 31-33), Листка отримання пацієнтом препарату замісної підтримувальної терапії пацієнта ОСОБА_3 за жовтень-листопад 2014 року (т.2 а.п. 34), Листка призначень лікарями наркотичних і психотропних лікарських засобів та виконання цих призначень на хворого ОСОБА_3 за листопад-грудень 2014 року (т.2 а.п. 35) самі по собі не містять відомостей, які б підтверджували, або спростовували пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту і збуті наркотичного засобу метадону.

Також суд відзначає, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не надала суду жодного доказу, який би стосувався першої частини пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, тобто того, що ОСОБА_3 невстановленого досудовим розслідуванням часу та дати, при невстановлених обставинах, придбав у невідомої особи речовину білого кольору, та впевнившись в тому, що дана речовина являється наркотичним засобом, став її незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.

Інших доказів чи клопотань про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, сторони кримінального провадження суду не подали і не заявили, у тому числі в порядку ч. 1 ст. 363 КПК України.

Дослідивши надані прокурором докази, зібрані на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, допитавши обвинуваченого, свідків, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела в суді на підставі належних і допустимих, достовірних і достатніх доказів те, що був вчинений злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3

У статті 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, до яких належать верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін.

Норми статті 8 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У частинах 2, 3, 4 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу (подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання та інші), покладається на слідчого, прокурора.

Як зазначено у пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Ураховуючи наведене вище, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, то згідно з п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється виправдувальний вирок.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 має бути визнаний невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та по суду виправданим.

Щодо обвинуваченого під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід тримання під вартою, який був змінений на домашній арешт ухвалою суду від 16.01.2015 та на цей час строк дії якого закінчився. Підстави для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів в загальній сумі 1 034,88 грн. відповідно ст. 124 КПК України стягненню з виправданого не підлягають.

Долю речових доказів вирішити відповідно до правил ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 17, 369-371, 373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнати невинуватим у зв'язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та по суду виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Речові докази у провадженні:

- метадон масою 0,0041 г в поліетиленовому пакеті; змиви з рук ОСОБА_3, контрольний зразок, зразок спеціальної речовини в поліетиленовому пакеті; три таблетки в поліетиленовому пакеті, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області (квитанція № 590 н/с, книга обліку речових доказів 426) (т.2 а.п. 19), - знищити;

- грошові кошти, а саме: купюру номіналом 50 гривень ЗК 4028841, яка знаходиться в сейфі слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 (т.1 а.с. 177), - повернути Уманському відділу поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий-суддя  О.С. Кімстачов