Постанова № 65688691, 03.04.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/165/17 провадження № 33/795/132/2017 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Сова Т. Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді судової палати у кримінальних справах - Карнауха А.С.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року,

з участю:

захисника - ОСОБА_3

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від

28 лютого 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 320 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 08 січня 2017 року 16 год. 05 хв. в с. Феськівка Менського району, Чернігівської області по вулиці Республіканській керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про скасування постанови місцевого суду та закриття провадження в справі за недоведеністю його вини та відсутністю складу правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 вказав, що висновок суду ґрунтується на припущеннях, без оцінки наданих ним доказів, зокрема показань свідків, які в суді підтвердили відсутність його вини. Працівниками поліції не було надано достатніх доказів його вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

У судовому засіданні, апеляційного суду, ОСОБА_2 та захисник підтримали подану апеляційну скаргу, з викладених в ній підстав.

Заслухавши доводи захисника та ОСОБА_2, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2017 року інспектором ГРПП №3 Менського ВП був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, ОСОБА_2 08 січня 2017 року о 16 годині 05 хвилин в с. Феськівка Менського району, Чернігівської області по вулиці Республіканській керував автомобілем НОМЕР_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився черговим лікарем, що підтверджується висновком КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» від 08 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.

Твердження ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спростовуються даними протоколу про порушення Правил дорожнього руху, який є документом що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів.

Крім цього, вина ОСОБА_2 у скоєнні зазначеного правопорушення підтверджується даними, висновку лікаря КЗОЗ «Менська центральна районна лікарня» від 08 січня 2017 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого під час огляду ОСОБА_2 08 січня 2017 року о 16 годині 50 хвилин було встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Зі змісту висновку вбачається, що він складений на підставі Акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

№ 5, складеному о 16 год. 50 хв. 08 січня 2017 року .

З огляду на наведене доводи ОСОБА_4, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є безпідставними.

Згідно з поясненнями свідка, працівника поліції ОСОБА_5, який складав протокол про адміністративне правопорушення, наданими ним у суді першої інстанції, вбачається, що 08.01.2017 року близько 16.00 год. від чергового було отримано повідомлення про те, що в с. Феськівка Менського району рухається автомобіль ВАЗ 2108, водій якого перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Коли приїхали на місце, побачили, що авто стояло в сніговому заметі і за кермом сидів ОСОБА_2 По його зовнішньому вигляду було видно і зрозуміло, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано поїхати в лікарню, де підтвердилось те, що ОСОБА_2 дійсно перебуває в стані алкогольного сп'яніння, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Такі пояснення свідка ОСОБА_5 повністю узгоджуються із доказами у справі.

Показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були допитані у якості свідків за клопотанням сторони захисту, про те, що ОСОБА_2 не керував автомобілем, суд першої інстанції дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються з матеріалами справи та встановленими під час судового розгляду фактами.

За таких обставин суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 245, 280, 283 КУпАП, забезпечив об'єктивне з'ясування обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд першої інстанції з додержанням вимог статті 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_2, стягнення у розмірі, що визначений санкцією частини статті за вчинене адміністративне правопорушення, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року, залишити без задоволення.

Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Карнаух