Рішення № 65686966, 31.03.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/470/17

Номер провадження 2/580/271/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Чхайло О. В.,

при секретарі – Лєсній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедин справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна до Калюжненської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю;

В С Т А Н О В И В:

ПСП ім. Мічуріна звернулося до суду з даною позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності з положенням Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року № 1529/99, було проведено розпаювання майна колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Мічуріна» Лебединського району. В процесі паювання до списку майна, що підлягає розпаюванню не внесено комплекс будівель, а саме адміністративна будівля, будинок механізатора та три навіси, що розташовані за адресою: вул. Центральна, 4/8, с. Калюжне, Лебединського району, Сумської області. З квітня 2000 року по даний час ПСП ім. Мічуріна відкрито, безперервно і добросовісно користується вказаним майном для виробничих потреб. За цей час проведено ремонт вказаних споруд, вони підтримуються в належному стані, забезпечується їх схоронність. ПСП ім. Мічуріна вважає, що набуло споруди правомірно, а тому просило визнати за підприємством право власності на них за набувальною давністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися.

Представник позивача в наданій заяві позов підтримав та просив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача в своїй заяві вказав, що проти задоволення позову не заперечують, справу також просить розглянути без його участі.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги пов’язані зі спорами про право власності, позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено наступне.

В с. Калюжне Лебединського району Сумської області по вул. Центральна, 4/8 знаходиться комплекс будівель, а саме: адміністративна будівля цегляна 1989 року побудови загальною площею 124,1 кв.м. під літ. «А»; будинок механізатора цегляний загальною площею 98,8 кв.м. під літ. «Б»; навіс під літ. «В»; навіс під літ. «Г»; навіс під літ. «Д», що вбачається з довідки та технічного паспорту (а.с. 33, 34-37).

Дане нерухоме майно знаходилося у володіння колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Мічуріна» Лебединського району, майно якого згідно Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р. №1529/99 розпайоване.

Разом з цим вищевказані будівлі не були внесені до списку майна, що підлягало розпаюванню. З 2000 року комплекс будівель використовується Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Мічуріна, що стверджується довідками (а.с. 27, 28).

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у 2000 році позивач добросовісно заволодів спірними будівлями і з того часу ПСП ім. Мічуріна продовжує відкрито, безперервно володіти даним нерухомим майном до сьогодні, а тому воно набуло на нього право власності за набувальною давністю.

Ухвалюючи рішення, суд також приймає до уваги, що встановлені судом факти в ході судового розгляду не були оспорені з боку сторони відповідача вимоги ПСП ім. Мічуріна визнаються сільською радою у повному обсязі. Таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін.

Тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 57, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 325, 328, 344 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна задовольнити.

Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Мічуріна (код 03776830), що знаходиться за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Калюжне, вул. Центральна, 4, за набувальною давністю право власності на комплекс будівель, а саме: адміністративну будівлю цегляну 1989 року побудови загальною площею 124,1 кв.м. під літ. «А»; будинок механізатора цегляний, загальною площею 98,8 кв.м. під літ. «Б»; навіс під літ. «В»; навіс під літ. «Г»; навіс під літ. «Д», розташовані за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Калюжне, вул. Центральна, 4/8.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чхайло О. В.