Постанова № 65686090, 31.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/536/17

Номер справи місцевого суду: 521/21178/16-п

Головуючий у першій інстанції Жуковський С. О.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.01.2017 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права на керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 275 грн.

Відповідно до постанови суду, 02.12.2016 року о 02 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Форд» держ. номер НОМЕР_1, по вул. Грушевського в м. Одесі в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Газоаналізатор Alkotest 6810 прилад 0556, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною, винесена з порушенням законодавства, з огляду на наступне:

- про дату та час розгляду справи він не був повідомлений належним чином, про винесення постанови дізнався лише 25.02.2017 року, коли під час перевірки його та транспортного засобу, інспектором поліції йому було повідомлено про існування оскаржуваної постанови, тобто більш ніж три місяці ніхто не намагався виконати вказану постанову;

- при винесені постанови судом не з'ясовано існування обставин, що пом'якшують відповідальність. Крім того, суд не звернув уваги на той факт, що в матеріалах справи відсутні його пояснення, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;

- судом були порушені нормист. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 року стосовно того, що кожен має право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, тому постанова суду не відповідає нормам закону та стягнення не є справедливим.

За таких обставин, ОСОБА_2 просив скасувати оскаржувану постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.01.2017 року.

Окрім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, в якому ОСОБА_2 зазначив, що про дату та час розгляду справи він не був повідомлений належним чином та копію зазначеної постанови у відношенні нього не отримував та дізнався про її існування випадково, тому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце його проведення був поставлений у відомість в телефонному режимі, про що свідчить відповідна телефонограма. Клпоптань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2 не надходило.

Відповідно до ч.4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи.

Натомість, апеляційний суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності .... протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Частина 3 зазначеної ст. також передбачає, що копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відмітки та відомості про направлення ОСОБА_2 копії зазначеної постанови суду у встановлений законом строк, тому апеляційний суд вважає, що такий строк пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо неправильності встановлення обставин вчинення правопорушення, оскільки при апеляційному розгляді справи досліджені наступні докази, які дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №076117 від 02.12.2016 р., в якому ОСОБА_2 підтвердив факт погодження з правопорушенням (а.с. 3);

- роздруківкою з приладу алко-тест «Drager» на виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.2);

- поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02.12.2016 р. (а.с.5), згідно з якими, в їх присутності ОСОБА_2 проходив алко-тест «Drager» на стан сп'яніння, в результаті якого було виявлено 0,83 % пром., підтвердженням чого є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів (а.с.4).

Окрім того, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді 1-ої інстанції, однак, незважаючи на його відсутність при розгляді справи, обставини вчинення ним правопорушення судом 1-ої інстанції встановлені об'єктивно та перевірені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....

Таким чином, одним із способів вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тому для кваліфікації дій за вказаною частиною статті достатньою находження особи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується переліченими вище доказами.

Згідно ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи є довідка про виклик до суду шляхом направлення йому смс-повідомлення на вказаний ним номер телефону, яка підтверджує факт того, що апелянту було відомо про виклик в судове засідання.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає доводи апелянта щодо його неповідомлення про розгляд справи судом 1-ї інстанції необґрунтованими.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що накладаючи на нього адміністративне стягнення, суд не врахував його особу, ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, апеляційний суд не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При цьому, апеляційний суд також враховує те, що умисні дії ОСОБА_2 були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, тому вважає, що суд 1-ої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінивши викладені вище обставини в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції докази досліджені належним чином та їм надана вірна оцінка, тому не має підстав для скасування або зміни постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Клопотання ОСОБА_2 - задовольнити та поновити йому строки на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2017 року про накладення стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца