Рішення № 65683739, 30.03.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/252/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, посилаючись на той факт, що ОСОБА_2 звернувся до публічного акціонерного товариства комерційного банка „ПриватБанк (надалі ПАТ „ПриватБанк) з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписав Заяву №б/н від 29 серпня 2011 року та отримав кредит в розмірі 5000 2670 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Умови договору відповідач не виконував належним чином, щомісячно кредит не погашав, сплату відсотків не проводив, заборгованість станом на 31 грудня 2016 року становить 20642 гривні 16 копійок.

Представник позивача позов підтримав з підстав зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився. У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк та ОСОБА_2 29 серпня 2011 року уклали заяву №б/н, за якою останньому було надано кредит у розмірі 2670 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Станом на 31 грудня 2016 року відповідач має заборгованість перед позивачем ПАТ „ПриватБанк в сумі 20642 гривні 16 копійок, що складається з наступного:

- 2234 гривні 67 копійок заборгованість за кредитом;

- 14218 гривень 42 копійки заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2729 гривень 92 копійки заборгованість за пенею та комісією;

- 500 гривень штраф (фіксована частина);

- 959 гривень 15 копійок штраф (процентна складова) (а.с.4).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Визначення поняття зобовязання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобовязання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач допустив неналежне виконання зобовязання, у звязку з чим утворилась заборгованість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі №6-2003 цс15 та є обов'язковою для всіх судів згідно зі ст.360-7 ЦПК України.

Умовами кредитного договору сплата пені (п.2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг») та штрафу (п.2.1.1.12.7.4 «Умов та правил надання банківських послуг») передбачені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, тобто за одне й те саме порушення. За таких обставин суд виключає із загальної суми заборгованості штраф (його фіксовану та процентну частини), щоб уникнути подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тобто за порушення строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором.

При цьому з розрахунку заборгованості, наданого банком, встановлено, що нараховані штраф і пеня, що є порушенням ст.61 Конституції України.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 530, 610, 611, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором №б/н від 29 серпня 2011 року у розмірі 19183 гривні 01 копійка, що складається з наступного: 2234 гривні 67 копійок заборгованість за кредитом; 14218 гривень 42 копійки заборгованість по процентам за користування кредитом; 2729 гривень 92 копійки заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І. В. Зубчук