Ухвала суду № 65682807, 03.04.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13199/16-ц

Провадження № 4-с/161/77/17

У Х В А Л А

03 квітня 2017 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву судді Ковтуненка В.В. про самовідвід,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за скаргою ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на постанову заступника начальника Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області від 14 вересня 2016 року про відмову в відкритті виконавчого провадження, заінтересовані особи Луцький районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області, ОСОБА_1.

У даній справі заявлено самовідвід головуючим у справі суддею Ковтуненко В.В. та подано письмову заяву. В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою суду від 08 грудня 2016 року скаргу ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на постанову заступника начальника Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області від 14 вересня 2016 року про відмову в відкритті виконавчого провадження, заінтересовані особи Луцький районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області, ОСОБА_1 було залишено без розгляду, у звязку з повторною неявкою представника скаржника в судове засідання без поважних причин.

24 січня 2017 року представник скаржника ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, яких повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02 березня 2017 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження її розгляду. Підставою для скасування вказаної ухвали був висновок апеляційного суду Волинської області, що неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яких повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги, заяви чи подання. При цьому, вказаного висновку суд дійшов, зокрема, на підставі розяснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження». Однак, розгляд скарги на дії державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, чи приватного виконавця, регулюється положеннями статті 386 ЦПК України, який набрав чинності 01 вересня 2005 року. Таким чином, абсолютно безпідставним є посилання на розяснення Пленуму Верховного Суду України у постанові від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», оскільки 01 вересня 2005 року набрав чинності ЦПК України, положеннями якого регулюється розгляд скарги на дії державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, чи приватного виконавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Із змісту статті 386 ЦПК України прямо вбачається, що скарга розглядається за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. При цьому, навіть за неможливості явки до суду заявника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, розгляд справи проводиться за участі їх представників. Однак, взагалі не вказано, що неявка осіб, які беруть участь у справі не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Ковтуненка В.В. підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

Судом при розгляді заяви встановлено, ухвалою суду від 08 грудня 2016 року скаргу ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на постанову заступника начальника Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області від 14 вересня 2016 року про відмову в відкритті виконавчого провадження, заінтересовані особи Луцький районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області, ОСОБА_1 було залишено без розгляду, у звязку з повторною неявкою представника скаржника в судове засідання без поважних причин (а.с. 30-31).

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02 березня 2017 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження її розгляду (а.с. 66-68).

Також судом встановлено, що підставою для скасування вказаної ухвали був висновок апеляційного суду Волинської області, що неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яких повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги, заяви чи подання. При цьому, вказаного висновку суд дійшов, зокрема, на підставі розяснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження». Однак, розгляд скарги на дії державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, чи приватного виконавця, регулюється положеннями статті 386 ЦПК України, який набрав чинності 01 вересня 2005 року. Таким чином, абсолютно безпідставним є посилання на розяснення Пленуму Верховного Суду України у постанові від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», оскільки 01 вересня 2005 року набрав чинності ЦПК України, положеннями якого регулюється розгляд скарги на дії державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, чи приватного виконавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Із змісту статті 386 ЦПК України прямо вбачається, що скарга розглядається за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. При цьому, навіть за неможливості явки до суду заявника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, розгляд справи проводиться за участі їх представників. Однак, взагалі не вказано, що неявка осіб, які беруть участь у справі не є перешкодою для розгляду скарги.

Однак, з незрозумілих підстав, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області від 02 березня 2017 року скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року.

При цьому нормами чинного законодавства України не передбачена можливість та процедура оскарження рішень вищестоящих судових органів саме суддями першої інстанції, які виносять рішення у відповідності до вимог процесуального законодавства. Так як суддя як фактично так і законодавчо жодним чином не захищений від такого маніпулювання поняттями та доказами.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що для забезпечення умов, за яких у будь-кого із сторін не виникало будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом. З метою усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості судді Ковтуненка В.В. при розгляді даної справи та обєктивного вирішення справи по суті. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви судді Ковтуненка В.В. про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 10, 20 24, 60 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву судді Ковтуненка В.В. про самовідвід задовольнити повністю.

Відвести суддю Ковтуненка В.В. від розгляду цивільної справі за скаргою ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на постанову заступника начальника Луцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області від 14 вересня 2016 року про відмову в відкритті виконавчого провадження, заінтересовані особи Луцький районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області, ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ковтуненко