Ухвала суду № 65681423, 30.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4082/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Матвієнко Андрія Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому, з урахуванням уточнень (т.1 а.с.64-74), просив наступне:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича (далі - Уповноважена особа) стосовно ненадання інформації щодо нього як вкладника, який має право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд);

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду інформацію щодо нього як вкладника, який має право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) від 20 січня 2014 року Вклад «ПКлієнт 3м 6%» вид вкладу «Постійний клієнт» 3 міс що міс.») від 21 січня 2015 року, № 490016908 у сумі 189 720,06 грн.

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо неприйняття рішення про затвердження доповнень до Загального реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо нього та зобов'язати прийняти таке рішення.

В обґрунтування зазначено про протиправну бездіяльність відповідачів, наслідком якої є позбавлення його права як вкладника на отримання суми відшкодування, яка гарантована чинним законодавством України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Фонду щодо не затвердження змін до Загального реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включено ОСОБА_1 з належною йому сумою в розмірі 189 720,06 грн. на підставі договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №490016908.

Зобов'язав Фонд затвердити зміни до Загального реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, на підставі додаткового переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду щодо ОСОБА_1, який включений у додатковий перелік вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», наданого Уповноваженою особою Фонду, з належною йому сумою на відшкодування в розмірі 189 720,06 грн. на підставі договору банківського вкладу від 21 січня 2015 року №490016908.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи свідчать, що 15 жовтня 2013 року голова правління АТ «ІМЕКСБАНК» (надалі Банк) затвердив редакцію публічного договору банківського вкладу (депозиту), згідно з яким банк оголошує пропозицію фізичним особам укласти договір банківського вкладу на умовах приєднання.

Приєднання фізичної особи до цього договору здійснюється шляхом його підписання та внесення суми вкладу. Після цього така фізична особа стає вкладником Банку.

Вкладом, відповідно до умов цього договору, вважається грошові кошти у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які Банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання під процент і які підлягають виплаті вкладнику відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

Фізична особа може оформити вклад на користь третьої особи шляхом укладання відповідного договору про приєднання до договору.

Внесення Вкладу здійснюється шляхом готівкових коштів через касу Банку чи шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з іншого депозитного або поточного рахунку, в день укладання цього договору та підписання договору про приєднання до договору про приєднання до договору.

У разі внесення грошових коштів готівкою Банк видає вкладнику прибутковий касовий документ, у якому зазначається номер вкладного рахунку, дата внесення та сума вкладу, та виписку в паперовій формі з вкладного рахунку. У разі безготівково зарахування коштів Банк надає вкладнику виписку в паперовій формі з вкладного рахунку.

Із договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року та виписки з особового рахунку від 21 січня 2015 року вбачається, що приєднання позивача до публічного договору відбулося шляхом перерахування з котлового рахунку на його рахунок 12 000 доларів США.

15 січня 2015 року постановою Національного Банку України (далі - НБУ) №16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» Банк було визнано проблемним строком на 180 днів та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності.

26 січня 2015 року Правлінням НБУ була прийнята постанова №50 «Про віднесення ПАТ ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №16 від 26 січня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПAT «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію - Северина Юрія Петровича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23 квітня 2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації Банку до 26 травня 2015 року включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 105 від 27 травня 2015 року на підставі постанови правління НБУ від 21 травня 2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» розпочата процедура ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами, відповідно до Плану врегулювання, з 27 травня 2015 року.

Позивач не був включений до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, оскільки Уповноважена особа фонду звернулася до правоохоронних органів із заявою щодо проведення перевірки обставин, які можуть свідчити про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування за рахунок Фонду (а.с.121-130).

За результатами вказаної перевірки слідчими органами було встановлено відсутність ознак злочину, що стало підставою для направлення 22 вересня 2015 року Уповноваженою особою Фонду Севериним Ю.П. директору - розпоряднику Фонду Ворушиліну K.M. листа про доповнення Переліку вкладників ПAT «ІМЕСБАНК», які мають право на гарантоване відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Відповідно до Додатку №1 «Зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», що був складений Уповноваженою особою Фонду Гаджиєвим С.О., ОСОБА_1 внесений в зазначений Перелік (а.с.168-178).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що вимога позивача в частині визнання протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів та про зобов'язання здійснити вказані дії задоволенню не підлягає, оскільки виконана даною посадовою особою добровільно.

Утім, суд першої інстанції погодився з вимогами позивача, що Фонд протиправно не затверджує Загальний реєстр вкладників на підставі змін та доповнень до Переліку, які були передані Уповноваженою особою Фонду та прийняті директором - розпорядником Фонду.

Правовий аналіз судового рішення суду першої інстанції свідчить, що воно є законним та обґрунтованим, зважаючи на таке.

Так, з аналізу статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон №4452), пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконуючи, відповідно до законодавства, зазначені функції, відповідач, в особі Уповноваженої особи Фонду надав директору розпоряднику Фонду зміни до Переліку вкладників для їх затвердження.

Водночас апелянт, в особі Фонду, наголошує на тому, що вважає спірний договір про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) нікчемним, а тому категорично не погодився з позицією Уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до Переліку.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на наступні ознаки нікчемності договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту):

- перерахування коштів з іншого рахунку на рахунок позивача;

- здійснення операції в період дії постанови НБУ №16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних».

Даючи юридичну кваліфікацію наведеним доводам, колегія суддів дійшла наступного.

Процитований вище текст договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) надавав право сторонам договору вносити Вклад або шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку, або шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з іншого депозитного або поточного рахунку.

Отже, безпосередньо даним правочином було передбачено відкриття Вкладу, шляхом перерахування коштів третьою особою з іншого депозитного або поточного рахунку.

Дане положення правочину не суперечить основам цивільного законодавства, зокрема ст.1058 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Віднесення Банку до категорії проблемних означає, відповідно до ст. 75 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» заборону використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Виходячи з положень вказаної статті немає прямих заборон на проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду.

Зрештою, Законом №4452 передбачені цивільно-правові наслідки лише щодо правочинів, укладених після введення тимчасової адміністрації та початку процедури виведення банку з ринку, в даному випадку це з 27 січня 2015 року.

Отже, Закон №4452 не пов'язує негативних правових наслідків для правочинів, укладених між банком та клієнтом, після винесення постанови НБУ про віднесення банка до категорії проблемних.

У додаткових поясненнях до апеляції, Фонд звертає увагу суду на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 361 фізичних осіб, відкритих в ПАТ «ІМЕКСБАНК», у тому числі і на рахунок позивача.

Посилаючись на п.11 ч.4 ст.26 Закону №4452, апелянт наголошує на тому, що Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Колегія суддів вважає даний довід недоречним, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не стосувалися обставин відшкодування або стягнення коштів, розміщених на рахунках ПАТ «ІМЕКСБАНК».

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Матвієнко Андрія Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова