Ухвала суду № 65680328, 21.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М., Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про припинення зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

14 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року, з підстав пунктів 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України.

На підтвердження доводів заяви ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року, від 6 липня 2016 року, від 15 липня 2015 року та постанову Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року.

Одночасно у заяві ОСОБА_4 звертається з клопотанням про поновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року.

У клопотанні про поновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року заявниця зазначає, що отримала копію судового рішення про перегляд якого ставиться питання 28 жовтня 2016 року, при цьому посилається на поважність причин його пропуску. Такими причинами зазначає тяжкий матеріальний стан, перебування на її

утриманні матері, неможливість оплатити послуги адвоката та відсутність можливості для подання заяви.

Відповідно до частин першої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Частиною 4 статті 356 ЦПК України передбачено, що у разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року задоволенню не підлягає, оскільки наведені у заяві доводи, що підтверджені доказами не свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції, копію якого отримала заявниця 28 жовтня 2016 року, а звернулась із заявою лише 14 березня 2017 року та неможливість вчинення нею відповідних дій у передбачені Законом строки.

Частиною другою статті 72 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись частиною другою статті 72 та частиною четвертою статті 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року відмовити, заяву залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук