Рішення № 65677863, 22.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 672/196/16-ц

Провадження № 22-ц/792/533/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

ОСОБА_1 (головуючий)

ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Городоцького районного суду від 18 січня 2017 року цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що 27.06.2007 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №К3М0АЕ15006314, згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 13324,27 доларів США на термін до 26.06.2010 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. ОСОБА_5 зобовязання за вказаним договором не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість 53725,87 доларів США. А тому позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 53725, 87 доларів США, що за курсом 24,25 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.01.2016 року складає 1317358, 33 грн.

Рішенням Городоцького районного суду від 18 січня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №КЗМОАЕ15006314 від 27.06.2007 року станом на 22.01.2016 року в сумі 53725, 87 доларів США, що за курсом 24, 25 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.01.2016 року складає 1317358, 33 грн та судові витрати в сумі 19760, 37 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На підтвердження незаконності рішення зазначається, що суд не врахував норму ст. 266 ЦК України відповідно до якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до п.7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Також, судом не взято до уваги, що банком подано лише розрахунок заборгованості, зроблений в односторонньому порядку та не надано жодного первинного документу (виписок по рахункам, квитанцій, чеків, платіжних доручень тощо) на підтвердження заявлених вимог банку до позичальника, а тому такі вимоги є недоведеними. Крім того, визначений позивачем розмір пені є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту, що суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка вказує, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_5 ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_5 в засідання апеляційного суду не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору №К3М0АЕ15006314 від 27.06.2007 року ОСОБА_5 отримав в ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 13324,27 доларів США та зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами до 26.06.2010 року.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, не сплатив відсотки за користування кредитом, своєчасно не здійснив часткове, а згодом і повне погашення кредиту, тому станом на 22.01.2016 року допустив заборгованість перед банком в сумі 53725, 87 доларів США, яка складається: із заборгованості за кредитом в сумі 8138, 24 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом 10402,26 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 242,45 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 34944, 92 доларів США.

Факт невиконання умов кредитного зобовязання підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом доказами: копією кредитного договору №КЗМОАЕ15006314 від 27.06.2007 року, розрахунком заборгованості, копією рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2011 р. (а.с. 5, 6, 8, 9, 107).

Враховуючи, що ОСОБА_5 умови кредитного договору не виконав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Разом з тим, при стягненні заборгованості судом неправильно було застосовані норми матеріального права щодо валюти зобовязання, а також розміру неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій, пені за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами України.

Отже, пеня, штраф можуть обчислюватися і стягуватись лише в національній валюті України гривні.

Предявляючи позов, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 57725,87 доларів США, яка складається: із заборгованості за кредитом в сумі 8138, 24 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом 10402,26 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 242,45 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 34944, 92 доларів США.

Отже, враховуючи, що кредит надавався у доларах США, з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №КЗМОАЕ15006314 від 27.06.2007 року в сумі 18538, 50 доларів США 50 центів (заборгованість за кредитом в сумі 8138, 24 доларів США + заборгованість по процентам за користування кредитом 10402,26 доларів США = 18538, 50 доларів США).

Крім того, стягненню підлягає і комісія в сумі 242,45 доларів США, яка підлягає стягненню в національній валюті України гривні в сумі 5944,87 грн (242,45 доларів США х 24,52 грн. за 1 долар США станом на 22.01.2016 р. = 5944,87 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Апеляційним судом також встановлено, що позивачем нараховані 34944,92 долари США пені за несвоєчасність виконання зобовязання за кредитним договором.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_5 вказував, що визначений розмір пені є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту і суперечить положенням п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 551 ЦК України.

Проте такі доводи відповідача залишилися поза увагою суду першої інстанції і суд в рішенні не вказав, з яких підстав він їх не приймає.

З огляду на викладене, враховуючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також наявність двох малолітніх дітей, відсутність постійної роботи та заробітку, колегія суддів приходить до висновку, що розмір пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором має становити 20000 грн.

Таким чином, загальна сума стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», визначена станом на 22 січня 2016 року, складає 18538, 50 доларів США (заборгованість по кредиту в сумі 8138, 24 доларів США + заборгованість по процентам за користування кредитом 10402,26 доларів США = 18538, 50 доларів США ) та 25944,87 грн (20000 грн пені + 5944,87 грн комісії ).

Тому рішення Городоцького районного суду від 18 січня 2017 року в частині розміру заборгованості підлягає зміні, а в іншій залишенню без змін.

Підставою для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, відповідно до п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, порушення норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом не враховані вимоги ст. 266 ЦК України щодо спливу позовної давності, а також недоведеність розрахунку заборгованості (відсутність виписок по рахункам, квитанцій, чеків, платіжних доручень тощо на підтвердження заявлених вимог банку до позичальника), безпідставні.

Під час розгляду справи суд першої інстанції правильно питання позовної давності перевіряв і правильно вказав, що вона переривалася зверненням ПАТ КБ «ПриватБанк» в суд з позовом до ОСОБА_5, а тому відсутні підстави для її застосування.

Що стосується розміру заборгованості, то позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав розрахунок заборгованості за кредитним договором №КЗМОАЕ15006314 від 27.06.2007 року. В свою чергу, відповідач ОСОБА_5, в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, належними та допустимими доказами розмір заборгованості не спростував.

Оскільки розмір заборгованості зменшений судом у відповідності до вимог ст. 551 ЦК України, підстав для зміни стягнених судом з ОСОБА_5 судових витрат на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» немає.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Городоцького районного суду від 18 січня 2017 року змінити в частині розміру заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №КЗМОАЕ15006314 від 27.06.2007 року в сумі 18538, 50 (вісімнадцять тисяч пятсот тридцять вісім) доларів США 50 центів та 25944 ( двадцять пять тисяч девятсот сорок чотири) грн. 87 коп.

В решті рішення Городоцького районного суду від 18 січня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Суддя: Суддя:

підпис підпис підпис

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції Сакенов Ю.К.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 27