Ухвала суду № 65676872, 30.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 661/2787/16-к Головуючий у 1-й інстанції: Ведяшкіна Ю.В.

Номер провадження: 11-кп/791/233/17 Доповідач: Калініна О.В.

Категорія: ч.. 2, 3 ст. 191 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Сажинова В.В.

ОСОБА_1

при секретарі: Темнюк Т.А.

за участю прокурора: Безушко Т.Г.

обвинуваченої: ОСОБА_2

адвокатів: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської областівід 12 січня 2017 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016230070000049 за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

В обґрунтування свого висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції послався на те, що цей процесуальний документ не відповідає вимогамст. 291 КПК України, оскільки виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень не містить часу, місця, способу, мотиву і мети вчинення такого діяння.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність, необґрунтованість ухвали та просить її скасувати у звязку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, повернути обвинувальний акт до Новокаховського міського суду Херсонської області для розгляду у підготовчому судовому засіданні відповідно до ст.. 314-317 КПК України.

Прокурор зазначає, що обвинувальний акт у повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а суд безпідставно повернув прокурору цей процесуальний документ, оскільки в обвинувальному акті чітко зазначено обєктивна та субєктивна сторони злочину (час, місце, спосіб, сума заподіяної шкоди та ін.)

Посилається на те, що суд не вказав, який саме пункт, стаття кримінального процесуального закону порушено при складанні обвинувального акту, що в свою чергу унеможливлює усунення прокурором нібито виявлених 12.01.2017 року недоліків.

Стверджує, що суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору, як потрібно викласти формулювання обвинувачення.

Посилається прокурор і на безпідставність висновків суду про невручення захиснику копії обвинувального акту.

Заслухавшидоповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги,думку представника потерпілого адвоката ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, пояснення обвинуваченої та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 42 КПК, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно із пунктом 3 частини другої статті 283 КПК, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту.

На стадії досудового розслідування обвинувачення особи повязується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі, підозрюваній у вчиненні злочину.

У відповідності до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо згідно положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_2 дає підстави вважати обгрунтованим висновок суду першої інстанції про його невідповідність зазначеним вище вимогам кримінального процесуального закону, оскільки вимоги п. 5 ч 2 ст. 291 КПК України щодо формулювання обвинувачення органом досудового розслідування не виконані.

Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченої у його вчиненні викладено не чітко і не конкретно.

Як вірно вказав суд першої інстанції в обвинувальному акті не зазначено:

чи була наділена обвинувачена правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню розтраченого майна та чим саме така правомочність обумовлена, відповідно до закону, не зазначено способу вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень (які саме дії були обвинуваченою вчинені, які документи складені та інше), тобто в обвинувальному акті не наведено конкретних правових документів, які підтверджують викладені обставини та не зазначено конкретних дій обвинуваченої;

не зазначено субєктивну сторону інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме: корисливі мотиви та корисливу мету збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний; не зазначено наслідків таких дій, хто саме та в який спосіб отримав вказане майно.

Неконкретність обвинувачення перекладає по суті на суд обовязок по збиранню доказів обвинувачення, зокрема в частині розкриття конкретного змісту вказаних вище обставин, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності сторін у кримінальному процесі.

Твердження апеляційної скарги прокурора про те, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим та містить формулювання обвинувачення є безпідставними.

Посилання апелянта на обовязок суду здійснити судовий розгляд у межах предявленого обвинувачення та відсутності у суду повноважень вказувати прокурору як потрібно викласти формулювання обвинуваченого не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.

Аналіз положень ст. 42, 291, 91 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дає підстави для висновку про те, що обвинувачений має бути повно і детально поінформований про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, а обвинувальний акт має містити формулювання конкретного і зрозумілого обвинувачення із зазначенням обставин, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

У разі недотримання прокурором, на якого покладено обовязок висувати обвинувачення, зазначених вище вимог закону, суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора висновки суду не спростовують і підстав для скасування оскаржуваної ухвали, як про те просить прокурор, не вбачається .

Разом із тим заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що посилання суду на відсутність розписки захисника про отримання копії обвинувального акту та недотримання положень ст. 290 КПК України як підставу повернення обвинувального акту прокурор не ґрунтується на положеннях ст. 314 КПК України, оскільки ці обставини не свідчать про невідповідність змісту обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України .

Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали слід виключити посилання суду на відсутність розписки захисника про отримання копії обвинувального акту та недотримання положень ст. 290 КПК України як підставу повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412 , 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської областівід 12 січня 2017 року про повернення обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 КК України змінити, виключивши із її мотивувальної частини посилання суду на відсутність розписки захисника про отримання копії обвинувального акту та недотримання положень ст. 290 КПК України як підставу повернення обвинувального акту прокурору.

В решті зазначену ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_1

Копія вірна, ухвала набирає законної сили 30.03.2017 року

Суддя: О.В. Калініна